Методологія проведення аналізу майнового стану підприємства

Методологія проведення аналізу майнового стану підприємства 
 
Потреби в економічному аналізі існують завжди, незалежно від виду економічних відносин, що складаються в суспільстві, але акценти, що робляться в його процесі, різні, вони залежать від соціально-економічних умов. В умовах ринкової економіки суб'єкти господарської діяльності вдаються до аналізу майнового стану підприємств періодично в процесі регулювання, контролю, спостереження за станом і роботою підприємств, складання бізнес-планів і програм, а також в особливих ситуаціях. Основна мета аналізу полягає в тому, щоб на основі об'єктивної оцінки використання фінансових ресурсів і майна підприємства виявити внутрішньогосподарські резерви зміцнення фінансового становища і підвищення платоспроможності. 
Мета аналізу майнового стану визначає завдання аналізу майнового стану. Основними завданнями аналізу є: 
оцінка динаміки, складу і структури активів, їх стану і руху; 
оцінка динаміки, складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху; 
аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства та оцінка зміни її рівня; 
аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності активів балансу. 
Основним джерелом інформації для проведення аналізу є бухгалтерський баланс підприємства. Він є найбільш інформативною формою для аналізу й оцінки майнового стану. Фінансовий стан підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в майно підприємства. В процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура зазнають постійні зміни. Економічний аналіз включає горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз, метод фінансових коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз. Горизонтальний або тимчасової аналіз грунтується на порівнянності фінансових звітів поточного та попереднього періодів, кожної позиції звітності з попереднім періодом, полягає в розгляді основних показників у динаміці. Адже найчастіше окремо взятий показник «мертвий», і тільки в порівнянні з попереднім або наступним він оживе. Наприклад, темп росту запасів, основних засобів. 
Вертикальний (структурний) аналіз визначає питому вагу кожного виду майна в валюті балансу і встановлює вплив кожної позиції звітності на підсумкові показники. При проведенні вертикального аналізу ціла частина прирівнюється до 100% і обчислюється питома вага кожної складової. Цілими частинами виступають підсумки балансу підприємства, звіту про фінансові результати та їх використання. Вертикальний аналіз корисний для порівняння важливості окремої групи засобів або їх джерел для діяльності підприємства. Він необхідний, зокрема, для виявлення змін в структурі коштів підприємства та їх джерел за період у кілька років. Звіти, складені в ході структурного аналізу, часто використовуються для порівняння діяльності різних компаній. Аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз) дозволяє порівняти кожну позицію звітності з рядом попередніх періодів і визначити тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, очищену від випадкових впливів і індивідуальних особливостей зміни показника за окремі періоди. Аналіз тенденцій розвитку зазвичай виражається в індексах. 
Трендовий аналіз вельми корисний і важливий, так як дозволяє виявити глибокі структурні зміни в діяльності підприємства. Метод фінансових коефіцієнтів дає можливість встановити співвідношення між двома абсолютними величинами. Отримана відносна величина - це показники, призначені для порівняння фінансового положення і операцій підприємства з іншими підприємствами, компаніями, фірмами або з його діяльністю в попередні періоди. Основна мета використання цих коефіцієнтів - виявлення спрямованості подальшого розвитку підприємства. Існує кілька способів знаходження відносних показників. Наприклад, відношення чистого прибутку до капіталу показує, скільки в середньому чистого прибутку припадає на кожну одиницю вартості капіталу. Порівняльний або просторовий аналіз одночасно проводиться, по-перше, як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками, наприклад, прибутку підприємства, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, і, по-друге, як міжгосподарський аналіз показників даної компанії, наприклад випуск продукції в порівняно з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними. 
Факторний аналіз дозволяє врахувати вплив окремих складових факторів (як внутрішніх, так і зовнішніх) на формування підсумкового показника. Розрізняють попередній аналіз (експрес-аналіз) майнового стану підприємства, заснований переважно на даних бухгалтерської звітності, і поглиблений аналіз, здійснюваний із залученням даних управлінського обліку. Основна мета експрес-аналізу - загальна оцінка майнового стану господарюючого суб'єкта, обсягу та структури залучених ним коштів, його ліквідності та платоспроможності, виявлення основних тенденцій їх змін. Результатом загального аналізу є оцінка майнового стану підприємства, що включає підсумки аналізу: 
динаміки валюти балансу (суми значень показників активу і пасиву балансу). Нормальним вважається збільшення валюти балансу. Зменшення, як правило, сигналізує про зниження обсягу діяльності і може служити однією з причин неплатоспроможності підприємства; 
структури активів. Визначення часткою іммобілізованих (необоротних) і мобільних (оборотних) активів, встановлення вартості матеріальних оборотних коштів (необгрунтоване завищення яких призводить до затоварювання, а недолік - до неможливості нормального функціонування виробництва), визначення величини дебіторської заборгованості з терміном погашення менше року і більше року, величини вільних грошових коштів підприємства; 
структури пасивів. При аналізі структури пасивів визначається співвідношення між позиковими і власними джерелами коштів підприємства (значна питома вага позикових - більше 50% - свідчить про ризикованої діяльності підприємства, що може послужити причиною неплатоспроможності). Поглиблений аналіз майнового стану підприємства, що працює в ринковій сфері, - досить складна справа, яка потребує залучення багатьох показників, задіяння великих масивів статистичної інформації, доступне тільки досить кваліфікованим фахівцям. Основним джерелом даних, як уже згадувалося, є фінансова звітність, а в необхідних випадках і дані первинного обліку підприємств, інвентаризації, вибіркових обстежень, переоцінок майна. 
У ході поглибленого аналізу здійснюють: дослідження джерел його коштів (оцінку динаміки їх стану і структури, раціональність залучення позикових коштів); оцінку доцільності розміщення залучених коштів і швидкості їх обороту; аналіз прибутковості та ефективності використання майна; аналіз грошових потоків. У країнах з розвиненою ринковою економікою існують апробовані методики комплексного аналізу майнового стану підприємств. Однак механічне перенесення їх в практику Росії неможливо, потрібна адаптація. 
У нашій країні методики, адекватні ринковим умовам, створюються, відпрацьовуються, впроваджуються в господарську практику. Найчастіше нові, не звичні для російської економіки методи аналізу і показники діяльності підприємств використовуються аудиторськими службами і фахівцями консультаційних дослідних організацій переважно недержавного сектора економіки. Нові методи фінансового аналізу діяльності підприємств беруть на озброєння і державні служби, наукові організації, офіційна статистика. Підсумком аналізу майнового стану є оцінка сприятливості виявлених співвідношень. В цьому випадку зазвичай застосовуються два методи: порівняння з результатами попередніх років, зіставлення підсумків діяльності фірми з показниками роботи інших компаній тієї ж галузі. Використання методу порівняння з результатами попередніх років підприємства (організації) дозволяє не тільки більш точно оцінити сьогоднішній стан, а й прогнозувати тенденції розвитку. Проте в переломні періоди слід обережно робити прогнози, враховуючи по можливості всі фактори, що впливають на роботу підприємства (організації). Слабкість цього методу полягає в тому, що хороші результати діяльності в минулому і сьогоденні не завжди можуть виявитися прийнятними в майбутньому, так як саме сьогоднішній момент може виявитися переломним. Вищесказане ще раз доводить необхідність проведення комплексного аналізу. 
Використання методу галузевих показників передбачає зіставлення підсумків діяльності підприємства (організації) з підсумками роботи інших підприємств (організацій) тієї ж галузі, сфери бізнесу. Галузеві показники можуть бути використані також при оцінці різного роду тенденцій. При використанні галузевих показників необхідно враховувати слабкі сторони цього методу. Навіть в тому випадку, якщо порівнювані підприємства функціонують в одній галузі, результати їх діяльності можуть бути не порівнянні. Тому при обробці зведених фінансових звітів для фінансового аналізу часто стає неможливим використовувати для порівняння галузеві показники. Але, незважаючи на всі ці недоліки, при відсутності даних про діяльність підприємства в минулому найкращим є використання галузевих показників для оцінки поточної діяльності. 
Для отримання більш повної інформації про підприємство можна порівняти результати його діяльності з результатами конкурентів або з галузевими, середніми даними. У 20-х роках один з творців балансу ведення - Н. А. Блатов в роботі рекомендував досліджувати структуру і динаміку майнового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при початковому ознайомленні з балансом. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовуються в практиці капіталістичних фірм. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи: 
показники структури балансу; 
показники динаміки балансу; 
показники структурної динаміки балансу. 
Для осмислення загальної картини зміни майнового стану вельми важливі показники структурної динаміки балансу. Зіставляючи структуру змін в активі і пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела в основному був приплив нових коштів, і в яке майно ці нові засоби в основному вкладені. Для загальної оцінки динаміки майнового стану підприємства слід згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи по ознаці ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства. В даний час у зв'язку з розвитком акціонерних товариств економічний аналіз отримав нову форму подання - форму рекламного характеру. Публікація результатів економічного аналізу у вигляді звітів показує інвесторам і акціонерам результати роботи підприємства за звітний період часу і тенденції зростання прибутку і розвитку підприємства на наступний рік, і служать хорошим рекламним матеріалом для залучення нових інвестицій.