Международный рынок услуг

     1. Теоретичні основи  дослідження ринку  послуг 

     Міжнародна  торгівля послугами є комплексом різнорідних видів економічної  діяльності. Історично економісти намагалися з'ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Чіткого  загальноприйнятого наукового визначення відповідним економічним категоріям поки що немає.

     Визначення  поняття «послуга» можна зробити  на основі властивих послугам чотирьох унікальних характеристик, які відрізняють  їх від товарів. Це так звані «чотири  Н послуг», тобто Нематеріальність (Невідчутність), Невіддільність від  джерела, Неоднорідність (Непостійність) якості та Не збереженість (рис. 1).

• Невідчутність послуги означає, що її не можна побачити, почути, спробувати на смак, торкнутися перед тим, як придбати. Людина, яка вирішила зробити зачіску в перукарні, не може побачити результат до придбання послуги. Висновки щодо якості послуги споживачі зазвичай роблять на підставі місця, персоналу, ціни, обладнання і способу надання послуги. Постачальники товарів намагаються додати їм більше невідчутних якостей (після продажне обслуговування, швидкість доставки), а постачальники послуг намагаються зробити їх відчутнішими.
• Неподільність послуг означає, що послуги не можна відокремити від їхнього джерела незалежно від того, надає цю послугу людина чи машина. Людина, яка надає послугу, вважається частиною послуги. Оскільки під час виробництва послуги завжди присутній покупець, якість кінцевого продукту – послуги залежить і від постачальника, і від покупця.
• Непостійність (мінливість) якості послуги означає, що якість послуги може суттєво змінюватися залежно від того, хто, коли, де і як її надає. Якість послуги, яку надає навіть один і той самий працівник банку, може змінюватися залежно від його фізичної форми та настрою під час спілкування з різними клієнтами.
• Недовговічність послуги означає, що послугу не можна зберігати для наступного продажу або використання. Якщо попит на послугу схильний до різноманітних коливань, компанія, що її надає, може мати проблеми. Такі компанії використовують різні стратегії усунення невідповідності між попитом і пропозицією. Наприклад, встановлення низьких цін на проживання в готелях у курортних містах у «мертвий сезон».

 
   

     Рис. 1 

     Британський журнал "The Economist" якось зазначив, що послугою є те, що під час купівлі-продажу не може впасти і вдарити по нозі.

     Але за такого визначення поняття «послуга»  виникає низка проблем: по-перше, є товари, які також невідчутні й невидимі (наприклад, електронні програми); по-друге, це визначення не робить різниці  між ефектом послуги і процесом її виробництва; послуга може бути і  видимою (наприклад, вистава), але її ефект тимчасовий; по-третє, це визначення наголошує на фізичних відмінностях, проте не висвітлює економічні аспекти  послуг і того, як вони виробляються і продаються (табл. 1). 

     Таблиця 1. Якісні відмінності товарів і послуг

   

     Деякі економісти доводять, що адекватне  визначення послуги має відрізняти процес виробництва послуги і  послугу як продукт. Виходячи з цього  економіст Гілл запропонував своє визначення послуги:

     Послуга – це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб'єкта зі згоди першого.

     Гілл вирізнив два важливі аспекти послуг:

     • вони не можуть передаватися далі;

     • надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.

     Проте обмін не є необхідною умовою для  послуг. Елемент необхідної взаємодії  між продавцем та покупцем намагався  пояснити Герш. Оскільки однією з умов послуги є «фактор одночасності», Герш визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним фактором одночасності). Що ж до товарів, то вони характеризуються нульовим фактором одночасності. Він також припустив, що на міжнародному ринку послуги мають відносно нижчий фактор одночасності, ніж послуги, якими не торгують.

     Процес  виробництва послуг і реалізацію послуг неможливо розділити. Товар  може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від клієнта  або покупця. Про послуги не можна  сказати те саме. Якби це було ймовірним, то права власності на них могли  би передаватися від одного суб'єкта економічної діяльності до іншого [21, c. 215].

     Виходячи  з цього Ніколайдес (1989) запропонував альтернативне визначення, що охоплює як фактичні відмінності, так і характеристики операцій з послугами: послуга – це трансакція, яка є не просто переданням прав власності на об'єкт (відчутний чи ні), вона охоплює також низку завдань, які виконуються виробником для споживача. Виконання цих завдань потребує контакту між ними, виробництво й реалізація послуг не можуть відокремлюватися одне від одного.

     Послугу неможливо відокремити від її об’єкту і процесу надання, вона є результатом безпосередньої дії  виробника і споживача та внутрішньої  діяльності виробника із задоволення  споживача. А надання послуг –  це діяльність виробника, що необхідна  для надання послуг. Такі визначення представлені міжнародними стандартами ISO-8402 і інтерпретовані в Україні ДСТУ ISO-9004-2-96.

     Запропоноване визначення показує деякі загальні риси торгівлі товарами і послугами. Багато товарів виробляються і реалізуються за допомогою трансакцій, які схожі  на трансакції послуг, де клієнт висуває  специфічні вимоги виробникові.

     Цінність  послуги для виробника і споживача  різні. Для виробника важливо  реалізувати весь комплекс споживацьких властивостей, що призводить до збільшення споживацької вартості послуги і  її різноманітному використанню будь-якими  споживачами. А для конкретного  споживача мають значення і цінність, і ті параметри, які задовольняють  його конкретну потребу. Уявлення виробника  і споживача про очікувані  значення параметрів якості завжди будуть різними, тому для першого вони усереднені, а для другого – завжди індивідуальні. Якість та ефективність послуги виступає як економічна категорія, що регулює  взаємовідносини на ринку споживачів й виробників за допомогою системи  ціноутворення.

     Для кращого розуміння даної теми слід також відрізняти поняття «міжнародний ринок послуг» та «світовий ринок  послуг». Ала єдиного визначення цим термінам досі не існує. Навіть в рамках Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) вони відсутні. Найприйнятнішим трактуванням поняття «міжнародна торгівля послугами» та «світовий ринок послуг» вважаємо наступне:

     Міжнародна  торгівля послугами – це доцільна діяльність, що здійснюється постачальниками  послуг однієї країни, коли результати цієї діяльності виражаються у корисному  ефекті нематеріального характеру, що задовольняє ті чи інші потреби  фізичної або юридичної особи  іншої країни, і є об’єктом купівлі-продажу.

     Міжнародний (світовий) ринок послуг – це диверсифікована  система спеціалізованих ринків послуг, у функціонуванні якої тими чи іншими способами беруть участь усі країни. [15, c. 243]

     Деякі дослідники ототожнюють поняття  «міжнародний ринок послуг» і  «світовий ринок послуг». На нашу думку, ці категорії необхідно розмежовувати, оскільки міжнародний ринок послуг є частиною світового, який, відповідно, крім сфери міжнародного обміну охоплює ще й внутрішні, національні ринки послуг (рис. 2).

     Окрім проблеми трактування основних понять, ще однією проблемою теоретичного характеру  є класифікація послуг з метою  галузевої структуризації міжнародного ринку послуг. Завдання розробки єдиних критеріїв і схем класифікації послуг у міжнародній статистиці залишається  невирішеним. 

       

      - міжнародний  ринок послуг 

       – внутрішній  ринок кожної країни

     – світовий ринок послуг

     Рис. 2 

     Послуги задовольняють найрізноманітніші  потреби: суспільні, виробничі, особисті. Відповідно до різнобічного характеру  задоволення потреб та особливостей функціонування послуги класифікуються за різними ознаками.

     Більшість існуючих класифікацій базуються на функціональних характеристиках послуг та їхньому діловому призначенні. Практично  у кожній класифікаційній схемі, побудовані за цим критерієм, відокремлюється  сектор «інші послуги», до яких належать послуги, що не увійшли до перелічених  раніше груп. Фактично, така класифікаційна схема залишається незавершеною і постійно відкритою для подальшого доповнення, пов’язаного із появою нових видів послуг на міжнародному ринку. На практиці широко використовується класифікація послуг, запропонована  різними міжнародними організаціями. 

     Таблиця 2. Класифікація послуг за ознаками

     

     Наприклад, у країнах ОЕСР і публікаціях  ЮНКТАД послуги поділені на п'ять  категорій:

     1. фінансові;

     2. інформаційні (комунікаційні);

     3. професійні (виробничі);

     4. туристичні;

     5. соціальні.

     А за класифікація МВФ послуг поділяються  таким чином:

     1. морські перевезення;

     2. інші види транспорту;

     3. подорожі;