Мікросистема та її основні характеристики

      Мікросистема   та   її   основні   характеристики

         Об’єктом мікроекономічних досліджень  є мікросистема. Оскільки мікросистема  є системою  економічних  відносин  між  господарюючими  суб’єктами,  то  аналізувати  її можна  в трьох аспектах: через  з’ясування того, які суб’єкти попадають в ці відносини;  з приводу чого ці відносини складаються; який основний зміст цих відносин.

        До основних суб’єктів мікросистеми  належать:

      1)  домогосподарства.  Це  група   людей,  які  об’єднують  свої  доходи,  мають  спільну власність  та  разом  приймають  економічні  рішення.  Роль  домогосподарств  у мікроекономічні  системі  подвійна.  З  одного  боку,  вони  є  споживачами  кінцевих товарів  та  носіями  кінцевих  потреб.  Власне,  заради  задоволення  цих  потреб і функціонує  економічна  система.  Тому  на  ринку кінцевих  товарів домогосподарства виступають на боці попиту як покупці. З іншого боку домогосподарства – це власники ресурсів,  які вони  постачають  для виробничих  цілей.  Тому  на  ринку ресурсів домогосподарства перетворюються на продавців, формуючи пропозицію;

      2)  підприємства (фірми).  До  них   належать  будь-які  господарюючі  суб’єкти,  що займаються  виробничим  споживанням  ресурсів  та  виробляють  товари  чи  послуги  заради  отримання  прибутку. Підприємство  самостійно  приймає  рішення  про  випуск продукції,  придбання  ресурсів,  ціни  та  ринки  збуту  і,  вибираючи  альтернативні варіанти, керується метою максимізації прибутку;

      3)  держава.  У  мікросистемі  розглядається   як  сукупність  органів  влади,  що  є координатором  та  регулятором  економічного  життя (суттєвою  є  її  координаційна роль).

      Об’єктами,  з  приводу  яких  складаються  відносини  в  мікросистемі,  є  ресурси виробництва  та  його  результати.  Ресурсами  виробництва  є:  праця,  капітал,  природні ресурси (земля)  та  підприємницькі  здібності.  Праця – це  цілеспрямована  діяльність людини,  яка  здатна  видозмінювати  природну  речовину,  щоб  надати  їй  необхідної  для споживання  форми.  Під  капіталом  розуміють  усі  засоби  виробництва,  які  створені людиною  і  попередніх  виробничих  процесах.  До  природних  ресурсів  належать  групи предметів праці, що не піддавалися  обробці,  або  сили природи, що  використовуються  у виробничому  процесі.  Найчастіше  їх  називають  узагальненим  словом “земля”.

      Підприємницькі  здібності – це  особливі  здібності  окремих  людей  свідомо  йти  на  ризик, мобілізацію  ресурсів,  їх  організацію  у  виробничому  процесі  та  творче  використання заради отримання прибутку.

      Як  результат  виробничої  діяльності  у  мікроекономіці  розглядається  матеріальний продукт (річ)  або  послуга.  Кількісно  його  можна  характеризувати  як  за  допомогою  натуральних  показників,  так  і  у  вартісному  виразі.  Вартісний  вираз  значною  мірою залежить від цін, в яких розраховується результат.

      Якщо  розглядати  мікроекономічну  систему  з  точки  зору  змісту  економічних  відносин, які складаються в ній, то мікросистема є ринковою системою. Ринок – це спосіб взаємодії економічних суб’єктів, який  грунтується на ціновій системі  та конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій.