На які класифікаційні групи поділяються основні фонди промислових підприємств?

1.На які класифікаційні групи поділяються основні фонди промислових підприємств?

  Процес  виробництва здійснюється за умови  поєднання робочої сили і засобів  виробництва. Засоби виробництва склада-ються із засобів праці та предметів праці. У вартісному вираженні вони становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації, вартість і спосіб її перенесення.

  Основні фонди — це засоби праці, які функціонують у виро-бничому процесі тривалий час, не змінюють своєї первісної на-туральної форми і розмірів і переносять свою вартість на вар-тість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних перерахувань.

  Основні фонди, у свою чергу, поділяються на основні виро-бничі та основні невиробничі.

  До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого пері-оду, при цьому не змінюють своєї натуральної форми і перено-сять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.

  Основні невиробничі фонди за тривалістю функціонування і втратою споживчої вартості подібні до основних, але між ними існує відмінність. Основні невиробничі фонди не беруть безпо-середньої участі в процесі виробництва. Джерелом їх відтво-рення є прибуток підприємства, тоді як джерелом відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні нарахування. До основних невиробничих фондів належать фонди житлово-комунального господарства, будинки відпочинку, спортивні та-бори, дошкільні установи таке інше. 

  Залежно від призначення окремих видів основних фондів у ви-робничому процесі, всі основні фонди поділяються на такі групи:

  1. Виробничо-технічні будівлі, споруди, їхні структурні

  компоненти та передавальні пристрої.

  Будівлі — це архітектурно-будівельні об’єкти, що призначе-ні для створення необхідних умов праці. До цієї групи нале-жать: виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські примі-щення, виробничі лабораторії та ін.

  Споруди — це інженерно-будівельні об’єкти, що призначені для здійснення процесу виробництва та не пов’язані зі зміною предметів праці. До них належать стовбури шахт, нафтові свер-дловини, естакади, водопідйомні станції, резервуари, мости, ав-томобільні шляхи, залізничні колії внутрішньогосподарського транспорту та ін.

  Передавальні пристрої — це пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової або механічної енергії, а також передача рідких і газоподібних речовин: нафто-проводи, газопроводи, водорозподільні мережі, електро- та теп-ломережі, лінії зв’язку та ін.

  2. Транспортні засоби (включаючи автомобілі); меблі, побу-тові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інстру-менти, офісне (конторське) обладнання. До транспортних засо-бів належить залізничний транспорт (заводські локомотиви, вагони, цистерни, дрезини), заводські баржі, катери, пароми, автомобілі, тягачі, і виробничий транспорт — вагонетки, авто-кари, візки (крім конвеєрів, транспортерів та інших механізмів, що належать до заводського устаткування).

  3.  Інші основні виробничі фонди, які не ввійшли до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, силові машини й устаткуван-ня, вимірювально-регулюючі пристрої, лабораторне устаткування.

  4.  Електронно-обчислювальні машини, інші машини для ав-томатичного оброблення інформації, їх програмне забезпечен-ня, телефони, мікрофони, рації й таке інше.

  Такий порядок класифікації основних фондів прийнятий у податковому обліку, а також використовується для визначення суми амортизаційних відрахувань.  

  У бухгалтерському обліку основні засоби класифікують за такими групами:

  -земельні ділянки;

  -капітальні витрати на поліпшення земель;

  -будівлі, споруди та передавальні пристрої;

  -машини та устаткування;

  -транспортні засоби;

  -інструменти, прилади, інвентар;

  -робоча і продуктивна худоба;

  -багаторічні насадження.

   Планування відтворення основних фондів зумовлюють не-обхідність організації обліку й оцінювання основних фондів. Облік основних фондів здійснюється в натуральних і вартісних показниках. Натуральні показники основних фондів (продукти-вність, вага, габарити) використовуються для розрахунку виро-бничих потужностей, складання балансів устаткування, визна-чення технічного стану основних фондів.

  Вартісні показники основних фондів дають змогу визначити загальний їх обсяг, динаміку, знос, нарахувати амортизацію, роз-рахувати собівартість продукції, рентабельність підприємства.

  Залежно від часу оцінювання, характеру і стану основних фондів розрізняють:

  •          первісну вартість — це фактична вартість основних фо-ндів у момент їх уведення в експлуатацію. Вона складається з таких витрат: вартість будівельно-монтажних робіт; реєстра-ційні збори, державне мито; аналогічні платежі, що здійсню-ються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних фон-дів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням, витрати зі страхування ризиків доставки основ-них фондів; витрати на установку, монтаж, налагодження та інше;

  •          відновну вартість — це сума, що необхідна для відтворен-ня основних фондів у сучасних умовах. Це вартість об’єктів пі-сля їх переоцінки з метою визначення такої їхньої вартості, яка відображує витрати, що мають бути зроблені для відтворення об’єктів на даний момент;

  •          залишкову вартість — це частина вартості основних фон-дів, яка ще не перенесена на вартість продукції і не віднесена на витрати з її виготовлення. У бухгалтерському обліку визнача-ється як різниця між первісною вартістю і сумою зносу;

  •          ліквідаційну вартість — це сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінченого строку їх корисного використання, за вираху-ванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією);

  •          справедливу вартість — дорівнює ринковій вартості об’єкта основних фондів або відновній вартості. Визначається професійними оцінювачами;

  •          балансову вартість — визначається щодо груп основних фондів відповідно до їх призначенню. Розраховується кожного кварталу. Використовується тільки в податковому обліку. Бала-нсова вартість групи основних фондів на початок розрахунко-вого кварталу визначається за формулою:

  Ба = Б(а-1) + П(а-1) -В(а-1) - А(а-1),          (4.1)

  де Б(а-1) — балансова вартість групи ОВФ на початок кварталу, що передував розрахунковому;

  П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання ОВФ, здійс-нення капітального ремонту, реконструкцій, модернізації ОВФ;

  В(а-1) — сума виведених з експлуатації ОВФ протягом квар-талу, який передував розрахунковому;

  А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  2. Задачі

  1) Балансова  вартість основних виробничих  фондів на початок року становила  70 млн. грн. Протягом травня  і вересня поточного року будуть  введені в дію нові основні  фонди вартістю відповідно 750 і  1650 тис. грн. Крім того за  раніше укладеною угодою з  іноземною фірмою буде придбана  у жовтні цього року нова  автоматична лінія вартістю 8200 тис.грн. Витрати на її транспортуванння і монтаж становитимуть 10% вартості імпортної техніки. У жовтні цього року мають бути виведені з експлуатації основні виробничі фонди через їх повне фізичне спрацювання (амортизацію) основних виробничих фондів на початок наступного року досягне 40%.

  Обчислити:

  -середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємства;

  -балансову та залишкову вартісті основних фондів на початок наступного року.

  Розв'язання:

  1)

   

де Вср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

Вбпр – балансова вартість основних фондів на початок року, грн.;

Вв – вартість введених ОФ, грн.;

Ввив  – вартість виведених ОФ, грн.;

Тв – час використання ОФ протягом року.  

  Вср =70+(2400х9/12)-(((2.5х(12-9))/12))=1869.375 млн. грн. 

Вп = Ц + Т + М (грн.),                                                                               

 де Вп – балансова початкова вартість основних фондів, грн.;

Ц – ціна обладнання, грн.;

Т – вартість витрат на транспортування, грн.;

М – вартість витрат на монтаж, грн.

  Вп=70000000+820000=70820000грн. 

Взал = Вп – (t хА) (грн.),                                                                               

де Взал – залишкова вартість, грн.;

t хА – вартість, що враховує суму зносу за певний час роботи, грн.;

А – щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

t – термін експлуатації обладнання, років.

                         

 

де Вл – ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн.;

Тсл – термін служби основних фондів, визначений технічною документацією, років.

  

  На=((70820000-2500000)/( 70820000х9))х100%=107 млн. грн. 

  2)У звітному  році підприємство реалізувало  продукції на загальну суму 1200тис.  грн. за наявності середньорічної  суми оборотних коштів 240 тис.  грн. У наступному році передбачається  збільшити обсяг продажу продукції  на 8%. Коефіцієнт оборотності оборотних  коштів має збільшитися на 20%.

  Уточнити  для наступного за звітним року потребу  підприємства в оборотних коштах і можливе вивільнення цих  коштів за рахунок планового прискорення  їх оборотності.

  Розв’язання:

  1200х8/100=96 тис. грн.

  240х20/100=48 тис. грн.

  3)У звітному році підприємство реалізувало продукції на загальну суму 1200тис. грн. за наявності середньорічної суми оборотних коштів 240 тис.грн. У наступному році передбачається  збільшити обсяг родажу продукції на8%. Коофіцієнт оборотності оборотних коштів має збільшитися на 20%.

  Уточнити  для наступного за звітним року потребу  підприємства в обротних коштах і можливе вивільнення цих коштів за рахунок планового прискорення їі оборотності. 

  3)У звітному періоді обсяг виробництва продукціїї зріс на 7%, а середньооблі-

  кова кількість промислово-виробничого персоналу збільшилась на 3%.

  Визначити приріст обсягу виробництва за рахунок  зміни продуктивності праці.

  Розв’язання:

ΔQпп = 100% - (ΔЧ/ΔQ*100%) 

ΔQпп=100%-(3/7х100%)=57% 

4)Річний обсяг випуску продукції становить 7000т., виробничі послуги іншим юридичним особам -  800 тис. грн., відпускна ціна 1 т виробленої продукції 12000 тис. грн..,залишки нереалізованої продукції на початок року – 400 тис. грн.., на кінець року - 800 тис. грн.

Обчислити очікуваний обсяг виробленої продукції та доходу у розрахункованому році на основі наведених показників.

Розв’язання:

ТП=7000х12000=84 млн. грн.

РП=QП+ТП-Q_К=400+84-800=83 млн600тис грн 

5)За звітними  даними роботи комбінату виявлена  економія матеріалів за рахунок  зниження на 10% і за рахунок  зниження цін на 3%. Собівартість  товарної продукції за звітом  становить 845 тис. грн.;затрати  за статтею «Сировина і матеріали»- 408 тис. грн.

  Визначити  вплив зазначених факторів на  показник собівартості по комбінату.

Розв’язання:

ΔСм = (1-Ін.в.*Іц)*Пмв,

де:

- Ін.в. - індекс зміни норм витрачання матеріалів на одиницю продукції;

- Іц - індекс зміни цін на одиницю продукції;

- Пмв - питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції.

ΔСм=(1-10х3)х845=24505тис.грн.