Зміст 

Вступ………………. 3

1. Сутність отримання інформації та проблеми її захисту у сфері підприємництва 4

2. Аналіз і оцінка стану економічної та інформаційної безпеки на підприємствах 10

Висновки 17

Список використаної літератури 18

 

      Вступ

 

     Становлення інформаційного суспільства має  як безсумнівні позитивні, так і  певні негативні наслідки. З одного боку, пришвидшилася передача інформації значного обсягу, прискорилась її обробка  та впровадження. З іншого – серйозне занепокоєння викликає поширення фактів протизаконного збору і використання інформації, несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів, незаконного копіювання інформації в електронних системах, викрадення інформації з бібліотек, архівів, банків та баз даних, порушення технологій обробки інформації, запуску програм-вірусів, знищення та модифікація даних у інформаційних системах, перехоплення інформації в технічних каналах її витоку, маніпулювання суспільною та індивідуальною свідомістю тощо.

     Перехід суспільства до інформаційного змінив статус інформації. Наразі, вона може бути як засобом забезпечення безпеки, так, у свою чергу, і загрозою та небезпекою.

     Одним із головних стратегічних пріоритетів  є розвиток інформаційного суспільства  та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного  життя і в діяльність органів  державної влади. Саме цим зумовлена  актуальність забезпечення інформаційної  безпеки України з метою задоволення  національних інтересів людини (громадянина), суспільства та держави в інформаційній  сфері.

     Тривалий  час розуміння інформаційної  безпеки в наукових та нормативно-правових джерелах ототожнювалося тільки з безпекою інформації, що значно звужувало її сутність. Саме тому, з низки питань, присвячених розгляду проблеми забезпечення інформаційної безпеки, найбільш вивченими  та дослідженими її аспектами є безпека  інформації (інформаційно-технічна безпека, в нашому розумінні).

 

      1. Сутність  отримання інформації  та проблеми її  захисту у сфері  підприємництва

 

     Інформаційно-аналітична робота - це одна із основних внутрішньовиробничих функціональні складових безпеки  підприємства.

     Інформаційна  складова полягає у здійсненні ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності підприємства.

     Належні служби підприємства виконують певні  функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної  складової безпеки підприємства. До таких належать:

     - збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

     - аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

     - прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

     - оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

     - інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

     На  підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами  їхнього формування. Заведено відокремлювати:

     - відкриту офіційну інформацію;

     - вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

     - вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації.

     Оперативна  реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової  економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, ми виділяємо 5 напрямків:

     A. - Збирання різних видів необхідної  інформації;

     Б. - Обробка та систематизація одержаної  інформації;

     B. - Аналіз одержаної інформації;

     Г. - Захист інформаційного середовища підприємства , що традиційно охоплює:

     - заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

     - технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

     - збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

     Д. - Зовнішня інформаційна діяльність[7, c. 88-89].

     Серед сучасних підприємців Заходу панує  думка, що, використовуючи всього п'ять  основних правил безпеки, можна добитися значних успіхів в бізнесі. До них відносять:

     1.) розвідку;

     2.) професіоналізм у встановленні  контактів - мінімальні витрати  часу і сил для пошуку інформації, необхідної для налагодження  контакту;

     З.) кваліфікацію менеджера - витрати часу тільки на потрібних людей;

     4.) уміння долати перешкоди, пошук  варіантів і обхідних шляхів  для дозволу виникаючих проблем;

     5.) уміння завершувати операцію, нехай  навіть з негативним результатом  - це все ж краще, ніж відсутність  якого-небудь результату.

     Отже, на перше місце ставлять розвідку. Чи випадково це? Тим засобом, за допомогою якого розвідка робить вплив на проведення і розробку політики будь-якої фірми і забезпечення її безпеки, є інформація, що представляється  своєчасно в усній або письмовій  формі керівництву фірми. Виникає  питання, яка ж потрібна керівництву  фірми інформація ? Хто і як повинен її готувати? Спробуємо відповісти на ці питання. 

     

     Рис. 1. Схема концепції  забезпечення безпеки  підприємства 

     Так або інакше, сьогодні всі крупні і процвітаючі комерційні структури  розвинених держав мають в своєму штаті підрозділи, які займаються інформаційною діяльністю. У одних  фірмах - це інформаційно-аналітичний  відділ, в інших - відділ маркетингу, на який керівництво фірми разом  з іншими покладає і інформаційно-аналітичні завдання, в третіх - відділ комерційної  розвідки. Часто все залежить від  рівня розуміння керівництвом фірми  ступеня важливості інформаційно-аналітичної  роботи для безпеки всіх сторін діяльності будь-якої комерційної структури.

     Основне завдання - збір інформації:

     - про економічний стан фірми, регіону, своєї країни, країн, в яких є партнери і т.д.;

     - про політичну ситуацію в регіоні і країні; про морально-психологічний клімат в колективі;

     - про конкурентів і методи конкуренції  (добросовісною і недобросовісною);

     - про кримінальні структури і можливі терористичні погрози;

     - постановка завдань по перевірці потенційних партнерів, клієнтів, конкурентів;

     - розробка програм протидії промисловому шпигунству, терористичним погрозам і іншим методам недобросовісної конкуренції;

     - розробка програм дезинформації конкурентів:

     - через засоби масової інформації;

     - через інформаційно-телекомунікаційні канали;

     - через постачальників, суміжників, партнерів, клієнтів;

     - шляхом організації псевдопросочування конфіденційної інформації;

     - розробка програм захисту конфіденційної інформації.

     На мал. 2 показаний зразок структури інформаційно-аналітичного підрозділу(ІАП)[ 8, c. 71-72].

 

     

     Рис. 2. Зразок структури інформаційно-аналітичного підрозділу 

     Завдання - обробка інформації:

     Першою  і найважливішою операцією є  аналіз, який служить додатковим фільтром, що відкидає непотрібне і що є захистом від шуму без підстави. Ця операція полягає перш за все у визначенні важливості, точності і значущості інформації. Інформація є важливою, якщо вона зв'язана, тобто має зв'язок з елементами бази, і якщо вона здатна внести внесок до організації. Коли внесок значимий і безпосередній, інформація вимагає термінових дій.

     Інформація, що не має значення, повинна бути виключена щоб уникнути втрати часу і енергії. Не завжди легко встановити, є інформація достовірною або  помилковою, особливо якщо вона містить  відомості про події, які ще не відбулися.

     Допускається  два критерії, по яких можна судити про точність інформації, надійність джерела і самої інформації. Головним критерієм правдоподібності є пошук  підтвердження за іншими джерелами, якщо можливо - за незалежним.

     Інформація  може бути важливою і точною і в  той же час даремною, оскільки вона недостатня для розуміння і дії. Розвідка в бізнесі відноситься  до даних про навколишнє середовище і конкурентів, аналізованим з метою використовувати їх в конкретній ситуації. Ні окрема особа, ні організація не можуть ефективно діяти в умовах конкуренції без глибокого розуміння цього середовища або не маючи в своєму розпорядженні новітньої інформації про те, що в ній відбувається.

     Вид потрібної інформації залежить від  виду компанії (фірми, її конкурентного  середовища і багатьох інших характеристик  самої фірми і її оточення. Сьогодні практично весь український бізнес в тому або іншому ступені має  тіньові сторони: ухилення від податків, подвійна бухгалтерія, заниження і  подальша підміна інвойсів, заховання  дійсного об'єму постачань, безготівкові операції через фірми-одноднівки і  ін. У такій ситуації фірма може стати заручником кримінальної структури, яка бере фірму під свій контроль (так званий "дах") і може використовувати  її для відмивання власних нелегально отриманих коштів. Крім того, як "дах" можуть виступати і різні силові структури. Отже, необхідно постійно володіти інформацією про співвідношення сил і розділення сфер впливу в  місті або регіоні, в яких знаходиться  фірма, в ніші ринку, яку займає фірма[2, c. 16-17].

     Нарешті, практично всі фірми, окрім найдрібніших і фірм-одноднівок, залежать від  поточної і майбутньої розстановки  політичних сил. Тому правильне прогнозування  можливих змін у вищих ешелонах влади (починаючи з розділів міських  і обласних адміністрацій) є основоположною умовою виживання фірми і стабільності її бізнесу.

     Потреба в інформації варіюється залежно  від здійснюваної або планованої діяльності. Компанія може мати довгострокові (стратегічні) плани, тактичні або короткострокові, плани і поточні операції; всі  вони вимагають добре вивіреної  інформації. У широкому друці іноді  намагалися змалювати ділову розвідку про конкурентів як "шпигунство". Можливо, до деякої міри це дійсно так. Проте слід зазначити, що сьогодні переважна  маса ділової інформації може бути отримана з відкритих джерел без  порушення етичних норм.

     2. Аналіз і оцінка стану економічної та інформаційної безпеки на підприємствах

 

     Система економічної безпеки кожного  підприємства цілком індивідуальна. Її повнота та дієвість залежать від  існуючої в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних  та фінансових ресурсів, виділених  керівниками підприємств, від розуміння  кожним з працівників важливості забезпечення безпеки бізнесу, а  також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.