Огрунтування структурних зрушень в обсязі реалізації продукції

   Е – розрахунковий коефіцієнт порівняльної економічної ефективності;

   ЕН  – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності;

   ЕН = 0,12 – для капітальних вкладень у будівництво;

   ЕН = 0,15 – для капітальних витрат на обладнання;

   ЕА  – коефіцієнт абсолютної економічної  ефективності;

   П – прибуток;

   П = Д – ПДВ – Є

   ІВ  – коефіцієнт (індекс) зміни пропускної здатності (продуктивності праці) в  одному варіанті в порівнянні з іншим;

   (Кеф  – Кн/еф) – додаткові капітальні  вкладення для впровадження ефективного  варіанту;

   (Єн/еф  – Єеф) – економія річних  експлуатаційних витрат при впровадженні  ефективного варіанту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Загальний алгоритм рішення  
 
 
 
 
 

   2. Розрахунок показників економічої  ефективності

   Вибір варіанту при  N1 ≠  N2

   Якщо  потужності об'єкта за проектованими  варіантами не рівні: N1 ≠  N2 то в цьому  випадку використовується такий  алгоритм вибору. 
 
 
 

   Врахування  додаткових вихідних даних для обґрунтування  вибору варіанту

   Термін  будівництва (t)

   Якщо  немає даних про проміжні етапи  фінансування. тоді весь обсяг капітальних  вкладень виділяється на початок  будівництва й об'єкт здається в експлуатацію через зазначений термін на повну потужність.

   У цьому випадку проводиться перерахунок  вихідних даних по капітальних вкладеннях до моменту впровадження об'єкта за допомогою коефіцієнта, що враховує їхню різночасність: 

   де, Еприв - нормативний коефіцієнт приведення;

   Еприв = 0.08 - для будівництва;

   Еприв = 0.1 - для нової техніки, обладнання;

   К - капітальні вкладення. видоєні на початок робіт;

   К' - наведена сума капітальних вкладень до моменту впровадження.

   Розраховуються  річні приведені витрати: 

   де,  С'прі, - перерахована сума річних приведених витрат до моменту запровадження.

   Вибирається варіант для впровадження.

   Визначається  річний економічний ефект: 

   Отриманий результат порівнюється з розміром річного економічного ефекту, розрахованого  без урахування додаткових показників і робиться відповідний висновок.

   Увага!

   За  наявності доходів і показника  зміни пропускної здатності можуть бути скоректовані і доходи. У цьому  випадку (якщо не дана потужність) доходи можуть бути одночасно і потужністю. Доходи за варіантами можуть виявитися  різними, що заважає розрахунку показників економічної ефективності поставити  варіанти в порівняльні умови.

   Основні вихідні дані:

   К1= 1800

   К2= 1750

   Є1= 300

   Є2= 340

   N(Q)1= 1820

   N(Q)2= 1970

   D1= 1010

   D2= 1100

   Розрахуємо  приведені річні витрати за проектами:

   Спр= Єі+Ен*Кі

   Спр1= 300 + 0,15*1800= 570

   Спр2= 340 + 0,15*1750= 602,5

   Приведені річні витрати показують величину повних витрат праці на будівницто. По наших разрахунках видно,що витрати  по другому проекту є ефективними, так як капітальні вкладення становлять всьго 1750 грн,і в кінцевому результаті ми отримуємо 602,5 тис.гривень.

   Розрахуємо  питому величину річних приведених витрат:

   __

   СПР1 = 570 : 1820 = 0,313

   СПР2= 602,5 : 1970 = 0,305

   При отриманих результатах ми можемо сказати, що питома величина річних приведених витрат по першому проекту є не ефективна, ефективним є другий проект.

   Розрахуємо  річний економічний ефект:

   Єеф1= 0,008 * 1820 = 14,56

   Єеф2= 0,008 * 1970 = 15,76

   При розрахунках річного економічного ефекту ми бачимо, що 2-й проект є  ефективнішим ніж 1-й.

   Розрахуємо  питомі показники:

   Розрахуємо  К', суму капітальних вкладень до моменту  впровадження проекту:

   К'1= 1800 * 1,166 = 2098,8

   К'2= 1750 * 1,259 = 2203,25

   Якщо  немає даних про проміжні етапи  фінансування, тоді весь обсяг капітальних  вкладень виділяється на початок  будівництва й об'єкт здається в експлуатацію через зазначений термін на повну потужність.

   У цьому випадку проводиться перерахунок  вихідних даних по капітальних вкладеннях до моменту впровадження об'єкта за допомогою коефіцієнта, що враховує їхню різночасність.

   З розрахунку можна зробити висновок,що другий проект є ефективнішим ніж  перший, так як ми вкладуємо 1750 тис.грн. і в кінцевому результаті ми отримаємо 2203,25 тис.грн.

   Розраховуються  річні приведені витрати: 

   де,  С'прі, - перерахована сума річних приведених витрат до моменту запровадження.

   С'пр1 = 300 + 0,12*2098,8 = 551,856

   С'пр2= 340 + 0,12*2203,25 = 604,39

   З розрахунку ми бачимо, що перерахована сума річних приведених витрат до моменту  запровадження за 2-м проектом є  не ефективною. Так як витрати до моменту запровадження за другим проектом становлять 604,39 тис.гривень,а  за першим 551,86 тис.грн.

   Визначається  річний економічний ефект: 

   Єефг = 604,39 – 551, 856 = 52,534

   Річний  економічний ефект показує перевищення  вартісної оцінки результатів над  вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення проекту. Доцільно обирати другий проект, так як в цьому випадку економічний  ефект  становить 52,534 тис гривень.

   Розраховуємо  строк окупності проекта:

   t = ( 1800 – 1750) : (340 – 300) = 1,25

   З розрахунку ми бачимо,що якщо другий проект буде зданий в експлуатацію, то проект окупить себе за один рік і три  місяці.

   Розрухуємо  фактичний коефіцієнт порівняння економічної  ефективності:

   Е = (340 – 300) : ( 1800 – 1750) = 0,8

   Проведемо розрахунки по проектах для ефективного  варіанту:

   Знаходимо прибутки отримані за проектами:

   ПДВ1= 16,67 * (1010 : 100) = 168,367

   ПДВ2 = 16,67 * (1100 : 100) = 183,37

   П1= 1010 – 168,367 – 300 = 541,633

   П2 = 1100 – 183,37 – 340 = 576,63

   З розрахунків можна зробити висновки,що другий проект є більш ефективний ніж перший. Так як прибуток з  другого проекту більший на 34,997 тисяч гривень.

   Розрахуємо  терміни будівництва об’єктів:

   t1 = 1800 : 541,633 = 3,3

   t2 = 1750 : 576,63 = 3,03

   З розрахунку можна зробити висновок, що другий проект  є ефективнішим ніж перший. Так як будівництво  другого проекта ми закінчимо  через 3 роки.

   Розрахуємо  коефіцієнт абсолютної економічної  ефективності:

   Еа1= 541,633 : 1800 = 0,300

   Еа2= 576,63 : 1750 = 0,32.

   З отриманого результату можна сказати,що другий проект є ефективним. Так  як показник юбсолютної економічної  ефективності становить 0,32. Це показує  ефективний результат. Значення цього  ж коефіцієнта повинно бути в  межах від 0,2 до 0,35. В нашому випадку  більш наближеним до є другий проект. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   2.3 Обгрунтування доцільного проектного  об’єкта  до впровадження

   Єфективним  є другий проект, так як за нашими розрахунками ми можемо зробити висновок:

   - при розрахунках приведених річних  витрат,витрати по другому проекту   показують що наші капітальні  вкладення становлять всьго 1750 грн,і в кінцевому результаті  ми отримуємо 602,5 тис.гривень;

   - питому величину річних приведених  витрат становить 0,305;

   - річний економічний ефект становить  15,76;

   В нашому випадку,нам не було дано даних  про проміжні етапи фінансування, тоді весь обсяг капітальних вкладень виділяється на початок будівництва  й об'єкт здається в експлуатацію через зазначений термін на повну  потужність.

   У цьому випадку проводиться перерахунок  вихідних даних по капітальних вкладеннях до моменту впровадження об'єкта за допомогою коефіцієнта, що враховує їхню різночасність. Провівши розрахунки ми бачимо, що ми вкладуємо 1750 тис.грн. і в кінцевому результаті ми отримаємо 2203,25 тис.грн.

   При розрахунку строку окупності ми можемо сказати, що другий проект окупить себе за 1 рік і 3 місяці.

   Прибуток  отиманй за другим проектом буде становити 576,63 тис. грн.,це в свою чергу на 34,997 тис. грн.,більше від першого.

   До  тогож завершити будівництво  другого проекта ми зможемо через  три роки, а показник   абсолютної економічної ефективності становить 0,32, що в свою чергу показує різницю  від прийнятих норм 0,03.  
 
 
 
 
 

   Висновки:

   На  сьогоднішній день, можна сказати, що створення капіталу, розвиток і посилення  ефективності господарської та економічної  діяльності багатьох підприємств, господарюючих  суб’єктів, значною мірою характеризується обсягом  і формами  здійснюваних  інвестицій. Як показують  розрахунки  за тривалий період часу, у середньому приблизно одну третину обсягу фінансових коштів підприємств різних галузей  економіки становлять інвестиції. Інвестиції потрібні підприємствам і організаціям для переходу до нормальної господарської  діяльності, для переозброєння виробництва, підвищення якості продукції.

   На  сьогодні велика увага приділяється визначенню сутності та розгляду форм інвестицій. Розмаїття трактувань сутності інвестицій свідчить не лише про різні  підходи до розкриття їх змісту, але і про незавершеність дослідження  цієї проблеми. Крім того, аналіз наукової літератури довів, що недостатня увага  приділяється розгляду форм інвестицій, зокрема, реальним інвестиціям, які  в наш час набули певного поширення  у зв'язку з активізацією вкладень коштів у об'єкти будівництва.

   Джерелом  інвестицій є заощадження економічних  агентів, зокрема позичкові кошти, які утворюються у домогосподарств  за рахунок заощаджень.

   Кожне підприємство у своїй виробничій діяльності використовує певні капітальні блага. Збільшення капіталу у виробника  здійснюється завдяки інвестиціям. Отже, приріст капіталу за рахунок  інвестицій  можна назвати процесом  інвестування. Джерелом приросту капіталу й головним мотивом інвестування є одержуваний прибуток.