Організаційна структура комерційного банку

Організаційна структура комерційного банку визначається двома основними моментами:

• структурою управління банком;
• структурою його функціональних підрозділів та служб.

Згідно з положеннями  законів України «Про господарські товариства» та «Про банки і банківську діяльність» структура управління кооперативними, пайовими та акціонерними банками з недержавною формою власності є такою:

Структура управління державним банком має свою специфіку. Держава реалізує свої права власника також через органи управління і контролю. Однак вища управлінська ланка державного банку суміщає функції вищого органу управління та спостережного органу. Структура управління державним банком є такою:

Вищим органом управління акціонерного, пайового та кооперативного банку з недержавною формою власності  є загальні збори учасників*3 . Збори вирішують стратегічні завдання в діяльності банку:

*3: {Учасниками банку  є акціонери акціонерного банку,  учасники пайового банку та  учасники (пайовики) кооперативного  банку.}

• визначення основних напрямків діяльності банку, затвердження планів його діяльності та звітів про їх виконання;
• обрання та відкликання голів і членів спостережної ради та ревізійної комісії;
• внесення змін та доповнень до статуту банку;
• затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку;
• прийняття рішення про додатковий випуск акцій (для акціонерного банку) чи встановлення розміру та порядку внесення учасниками додаткових вкладів для збільшення статутного капіталу (для пайового чи кооперативного банку);
• затвердження звітів і висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;
• прийняття рішення про припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу;
• інші питання, що віднесені статутом банку до компетенції загальних зборів учасників.

Загальні збори  скликаються щорічно, не пізніше  ніж через місяць після складання  балансу банку за звітний рік.

Вищим органом управління державного банку є наглядова рада , діяльність якої визначається відповідним положенням, затвердженим на її засіданні, а повноваження визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність». Вони охоплюють:

• визначення основних напрямків діяльності банку, затвердження планів його діяльності та звітів про їх виконання;
• затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку;
• затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;
• функції, аналогічні тим, що покладаються на спостережний орган банку з недержавною формою власності.

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю правління та захищає інтереси держави як акціонера, не втручаючись в оперативну діяльність банку.

До складу наглядової ради входять сім членів, призначених  на посаду постановою Верховної Ради України, та сім членів, призначених  на посаду Указом Президента. Строк  повноважень членів наглядової ради — п’ять років. До складу наглядової ради можуть входити громадяни України, у тому числі народні депутати та представники органів законодавчої влади, які відповідають таким вимогам:

• наявність вищої економічної або юридичної освіти чи наукового ступеня у галузі економіки, фінансів, права;
• досвід роботи в органах законодавчої влади, на керівних посадах центральної виконавчої влади, банківських установах чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права.

Очолює вищий  орган управління державного банку  голова, який обирається наглядовою радою  зі складу її членів.

Вищий орган управління будь-якого банку реалізує свої завдання та функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні.

Виконавчим органом  управління банків недержавної форми  власності є правління (рада директорів) . Правління банку (рада директорів) діє на основі затвердженого загальними зборами учасників чи спостережною радою банку положення і вирішує всі питання поточної діяльності, які не належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Роботою правління керує голова правління, який обирається чи призначається згідно зі статутом банку. Голова правління банку не може бути одночасно головою загальних зборів учасників.

Виконавчим органом  державного банку є правління , повноваження якого визначаються статутом. Кандидатури голови та членів правління державного банку обов’язково узгоджуються з Національним банком України.

Контроль за фінансово-господарською  діяльністю банку здійснює ревізійна комісія , склад якої затверджується загальними зборами учасників. Персональний та кількісний склад ревізійної комісії державного банку визначається наглядовою радою. Члени ревізійної комісії обираються зі складу учасників банку або їх представників за винятком працівників банку. Повноваження ревізійної комісії затверджуються статутом, а порядок її роботи визначається положенням, затвердженим вищим органом управління банку. Засідання комісії повинні проводитись за необхідності, але не рідше одного разу на рік.

Завданнями ревізійної комісії є:

• контроль за дотриманням банком законодавчих та нормативних актів, що регулюють банківську діяльність;
• розгляд звітів внутрішнього і зовнішнього аудиторів, підготовка відповідних пропозицій та винесення їх на розгляд загальних зборів, спостережної ради банку чи наглядової ради (у державного банку);
• складання висновку за річними звітами та балансами банку, без якого вищий орган управління не має права затверджувати річний звіт банку.

Комісія здійснює перевірку  фінансово-господарської діяльності банку з недержавною формою власності  як із власної ініціативи, так і  за дорученням загальних зборів, спостережної ради та на вимогу учасників банку, які володіють у сукупності більше ніж 10% голосів. Результати перевірок  доводяться до відома вищого управлінського органу банку.

З метою оперативного контролю за поточною діяльністю виконавчого  органу всі банки створюють службу внутрішнього ауди ту , який підзвітний та підпорядкований правлінню банку. Його повноваження та порядок роботи визначаються відповідним положенням про внутрішній аудит, затвердженим виконавчим органом банку.

Кандидатура керівника  служби внутрішнього аудиту обов’язково  узгоджується із Національним банком України, а працівники цієї служби під  час призначення на посаду дають  письмове зобов’язання про збереження банківської таємниці і нерозголошення інформації щодо діяльності банку.

На службу внутрішнього аудиту покладено виконання таких  функцій:

• нагляд за поточною діяльністю банку;
• контроль за дотриманням чинного законодавства, нормативно-правових актів НБУ та рішень органів управління банку;
• перевірка результатів поточної фінансової діяльності банку;
• аналіз інформації щодо діяльності банку, професійної придатності та дотримання повноважень посадовими особами банку;
• розроблення та надання вищому органу управління банку висновків та пропозицій за результатами перевірок;
• інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Комерційні банки  з недержавною формою власності  за рішенням загальних зборів учасників  створюють спостережний орган з  метою загального керівництва роботою  банку і контролю за роботою правління (ради директорів) та ревізійної комісії. Таким органом є спостережна рада , яка захищає інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів. Рада вирішує стратегічні завдання управління та розвитку банку, керуючись чинним законодавством та нормативними актами НБУ. На спостережну раду згідно з положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність» покладається виконання таких функцій:

• призначення та звільнення з посади голови та членів правління (ради директорів) банку;
• контроль за діяльністю виконавчого органу банку;
• визначення зовнішнього аудитора;
• установлення порядку проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку:
• прийняття рішення щодо покриття збитків;
• прийняття рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій, представництв банку; затвердження їх статутів, положень;
• затвердження умов оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;
• підготовка пропозицій щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;
• здійснення інших повноважень, делегованих загальними зборами учасників банку.

Організаційна структура  комерційного банку включає функціональні  служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має  свої права та обов’язки. Основним критерієм організаційної побудови банку є економічний зміст  та обсяг операцій, які він виконує. Департаменти, управління або відділи (залежно від обсягу операцій та масштабності самого банку) формуються відповідно до класифікації окремих  банківських операцій або їхніх  груп за функціональним призначенням. Тому їх кількість і конкретна  назва у різних комерційних банків можуть бути неоднаковими. Так, у структурі  найбільших банків України основна  функціональна ланка — департаменти, окремі з яких складаються з управлінь  і відділів. Однак найпоширенішою структурною одиницею у більшості  вітчизняних банків є управління.

Незалежно від виду комерційного банку, його масштабності, спеціалізації та обсягу виконуваних  операцій усі вони обов’язково створюють  функціональні підрозділи, які виконують  базові банківські операції, а також  підрозділи, які відповідають за управління ризиками банківської установи. Так, виконання депозитних операцій та операцій із кредитного і розрахунково-касового обслуговування вимагає створення  всіма банками управлінь депозитних операцій, розрахунково-касового обслуговування клієнтів та кредитних управлінь, а  з метою управління ризиками всі  банки створюють в обов’язковому  порядку підрозділ з питань аналізу  та управління ризиками і постійно діючі комітети: кредитний, комітет  з питань управління активами і пасивами, тарифний комітет.

Управління депозитних операцій виконує операції з мобілізації грошових коштів від юридичних, фізичних осіб та комерційних банків на депозитні рахунки: укладає договори, веде облік та аналіз депозитних операцій, надає необхідну інформацію для планування ресурсів банку.

Управління кредитних операцій здійснює кредитування юридичних та фізичних осіб. Банк може надавати кредити підприємствам та організаціям різних галузей економіки, іншим банкам, своїм філіям, населенню. Специфіка кожного виду кредиту, їх призначення, сфери використання, строк та механізм кредитування обумовлюють створення окремих відділів у межах кредитного управління. Так, відділ загальної організації кредитних операцій визначає загальну політику банку і механізм її реалізації в конкретних економічних умовах; розробляє загальну методику кредитування, оцінювання кредитоспроможності потенційного позичальника; вивчає кредитні ризики і визначає способи їх мінімізації. Відділи короткострокового, довгострокового кредитування та кредитування населення визначають потребу в кредиті, вивчають кредитоспроможність клієнтів, укладають кредитні договори, організовують видачу, контролюють цільове використання та своєчасність погашення відповідно короткострокових, довгострокових та споживчих кредитів.

Слід зауважити, що коли та чи інша операція посідає  вагоме місце у структурі активних чи пасивних операцій, то відповідні відділи  можуть існувати як самостійні управління. Так, деякі банки організовують  облік і аналіз усіх операцій з  іншими комерційними банками, своїми філіями  та центральним банком через відділ міжбанківських операцій. Розвиток факторингових, лізингових операцій, операцій з пластиковими картками обумовлює необхідність створення  відповідних відділів. Крім того, деякі  банки формують самостійний відділ оцінювання кредитоспроможності потенційних  позичальників, який тільки вивчає кредитоспроможність  клієнтів та веде відповідну картотеку  по кожному з них.