Пенсійна реформа, її вплив на якість життя населення

 

Міністерство  фінансів України

Дніпропетровська  державна фінансова  академія

Кафедра фінансів

 
 
 

    ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

    З дисципліни: «Національна економіка»

       На тему: «Пенсійна реформа, її вплив на якість життя населення» 
 

    Виконав:

    студентка гр. ФК-08-5

    Рященко О. 

    Перевірила:

    Викладач  кафедри Фінансів

    .

 

Зміст 

Вступ

1. Структура пенсійної системи в Україні

2. Проблеми та перспективи пенсійної реформи

3. Очікувані результати

4. Висновки

Список  використаних джерел

 

Вступ 

     Події і процеси, що сталися в Україні за останнє десятиліття, характеризуються багатьма змінами в економічній, соціальній і суспільного життя. Їм притаманна стрімка динаміка, яка не оминула і питання національної безпеки України, складовою частиною якої все більше виступає соціальна безпека. Поряд з багатьма іншими соціальними питаннями, які доводиться вирішувати Україні, важливою складовою частиною є пенсійна реформа, яка почалася в 2004 р. Ця реформа повинна стати основою соціального захисту пенсіонерів, частка яких в даний час складає 28,4%.

     Пенсійна  реформа просувається повільно, що пов'язано з економічної та демографічної  ситуації в країні. В цілому проведення пенсійної реформи в повному  обсязі має забезпечити зростання  і стабільні виплати пенсій, стати  потужним фактором інвестування вітчизняної економіки. Однак у зв'язку з впливом певних факторів процес реформування на даному етапі є неефективним. На даному етапі головним завданням уряду є розробка конкретних заходів щодо реалізації пенсійної реформи в Україні.

     Головні завдання і цілі пенсійної реформи:

     1. підвищити рівень життя пенсіонерів; 

     2. встановити залежність розмірів  пенсій від величини заробітку  і 

     трудового стажу;

     3. забезпечити фінансову стабільність  пенсійної системи; 

     4. заохотити громадян до заощадження  коштів під старість;

     5. створити більш ефективну та  більш дієву систему адміністративного  управління в пенсійному забезпеченні.

 

      1. Структура пенсійної системи в Україні 

     Україною  обрано шлях поступового запровадження  трирівневої пенсійної системи:

• Рівень 1 - солідарна система
• Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система
• Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

 

     1.1 Солідарна система 

     Реформа солідарної системи передбачає:

     Охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування усіх працюючих громадян (у тому числі і тих, що забезпечують себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки).

     Запровадження нової формули нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при визначенні розмірів пенсій (на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Причому, пенсіонерам, пенсії яким були призначені за раніше діючим законодавством, надано право на перерахунок призначеної їм пенсії за умовами нового Закону.

     Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років, з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у разі відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, а значить і розмір її пенсії буде вищим. Таке вирішення питання буде особистою справою кожного громадянина і залежатиме виключно від його готовності "працювати на самого себе". Отже у законі закладено економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію.

     Розмежування  джерел фінансування пенсій, призначених  за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списками №1 і №2) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців.

     Економічне  стимулювання громадян до виходу на пенсію у більш пізньому віці без законодавчого  підвищення діючого пенсійного віку.

     Фінансування  з Державного бюджету дефіциту коштів в рамках солідарної системи, у разі його виникнення.

     Поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного  представництва сторін соціального  партнерства (представників держави, роботодавців та працівників).

     Таким чином Перший рівень є системою пенсійних виплат, внески до якої сплачуються усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуються страхові пенсії та встановлюється мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які мають малий страховий стаж та (або) розмір заробітку, з якого сплачувались страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які встановлюються, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежить від розміру заробітної платні, з якої сплачувались страхові внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались що досягається шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату страхових внесків, на основі даних якої призначаються і виплачуються пенсії. Ведення та обслуговування такої системи здійснює Пенсійний фонд України. 

     1.2 Загальнообов’язкова накопичувальна система 

     Створення Другого рівня пенсійної системи  означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування.

     Суть  такої системи полягатиме у тому, що частина обов'язкових внесків  до пенсійної системи (загальний  рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній (тендерній основі). При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами законопроектів щодо напрямків інвестування, ринків на яких можна буде здійснювати інвестиції та вимог щодо диверсифікації (вкладання коштів у різні напрямки) інвестиційних вкладень. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів. Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.

     Введення  Другого рівня пенсійного страхування  дозволить:

     збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу (сукупний середній розмір пенсійних  виплат із солідарної та обов'язкової  накопичувальної системи очікується на рівні 55-60 відсотків середньої заробітної плати в Україні, а зараз такі виплати складають близько 35 відсотків);

     посилити  залежність розміру пенсії від трудового  вкладу особи, а отже посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;

     зменшити "податковий тиск" на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування  частини обов'язкових пенсійних  внесків до Накопичувального фонду, що здійснюватиметься із заробітку  працівника;

     успадковувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, родичам застрахованої особи;

     створити  потужне джерело інвестиційних  ресурсів для зростання національної економіки;

     розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнем пенсійної системи, і таким чином застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій та коливань у економічному розвитку держави;

     підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним  компаніям функції управління пенсійними активами.

     Впроваджуватись другий рівень буде лише після формування необхідних економічних передумов  та створення відлагодженої і  ефективної системи державного нагляду  та регулювання у цій сфері, а  також необхідної інфраструктури.

     Законопроектами, також передбачається, що, починаючи з 2018 року, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже - в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії. 

     1.3 Недержавне пенсійне забезпечення 

     Система недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) створена для формування додаткових пенсійних  накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено законодавством, здійснюється:

     недержавними  пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення  пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками  таких фондів;

     страховими  організаціями шляхом укладення  договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

     банківськими  установами шляхом укладення договорів  про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних  заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

     НПФ у багатьох країнах світу є  одним з основних інструментів для  підвищення рівня пенсійного забезпечення населення.

     Недержавний пенсійний фонд – це фінансова  установа, призначена для накопичення  коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї).

     НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом  України "Про недержавне пенсійне забезпечення". НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для  його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками.

     Недержавні  пенсійні фонди можуть бути трьох видів:

• Корпоративний НПФ створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду.
• Професійний НПФ можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі).
• Відкритий НПФ створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.