Пiдходи до економiчноi оцiнки життя середньостатистичноi людини

    Хитик Л.В., аспірантка

    Інститут  економіки та прогнозування НАН  України 

    ПІДХОДИ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОСТАТИСТИЧНОЇ ЛЮДИНИ

    Постановка  проблеми. З безпекою людини безпосередньо пов’язана категорія, яку дослідники називають по-різному: “вартість людського життя”, “вартість людини”, “ціна людини”, “ціна людського життя”, “вартість життя середньостатистичної людини”, “вартість середньостатистичного життя”. З етичної точки зору спроби визначити вартість людського життя в грошових одиницях на перший погляд здаються аморальними – адже життя кожної конкретної людини безцінне. Проте відсутність таких оцінок призводить до ще більших соціальних проблем. Скільки потрібно платити родичам загиблих? Скільки не шкода потратити, щоб скоротити смертність від дорожньо-транспортних пригод, пожарів та нещасних випадків тощо? Представлення про безцінність людського життя часто обертається його безплатністю: родичі загиблих не отримують майже нічого, а проекти, які  могли б знизити рівень смертності, вважаються занадто дорогими [3, c.33]. Тому, необхідність грошової оцінки людського життя стає як ніколи актуальною. А отже, в першу чергу, потрібне адекватне визначення економічного еквіваленту вартості людського життя, який дозволяє, наприклад, оцінити економічні втрати суспільства через передчасну смертність громадян.

    Аналіз  останніх досліджень і публікаці. У наукових публікаціях останніх років, багатьма авторами розглядалося питання економічного еквіваленту вартості людського життя [1, 2, 4, 5, 6, 7]. У ході досліджень вони домоглися серйозних результатів у висвітленні цієї проблеми. Разом з тим, вирішення завдань страхування компенсації та аналізу суспільних втрат і вигод, як і раніше роблять необхідною оцінку вартості життя та теоретичне обґрунтування підходів до неї, особливо в Україні де немає методик, які б визначали еквівалентну вартість людського життя. Вона визначається тільки в окремих випадках – по деяких видах обов’язкового страхування. Що стосується страхової компенсації у випадку загибелі людини на робочому місці, то її величина розраховується виходячи із середнього заробітку потерпілого [5, c.835-836].

    Метою роботи було охарактеризувати різні підходи до визначення вартості життя середньостатистичної людини.

    Виклад  основного матеріалу. Оцінка людського життя – винахід не сучасний. Це поняття з’явилося в глибоку давнину, так само, як і уявлення про те, що одні життя цінніші за інші. Так, найстарішим юридичним документом, в якому оцінюється життя людини, є Кодекс Хаммурапі, що діяв у Вавилоні приблизно в 1760-і роки до н.е. У Кодексі були встановлені розміри виплат, які повинен був зробити родині убитого (убитої) винуватець смерті [5, с.838]. А перші практично застосовні методики розрахунку цінності життя людини з точки зору самої людини, яка піддається ризику загибелі, викладені ще в 1963 і 1965 роках в США та Великобритпнії [1, с.25-26].

    В даний час в літературі існують такі основоположні підходи до оцінки вартості середньостатистичного життя:

    Перший, заснований на основі теорії корисності, тобто задається визначеним способом функція економічної чи суспільної корисності людини для суспільства. Часто використовується думка про те, що суспільну корисність людини можна виміряти за допомогою середньорічних доходів населення. При такому підході середньорічний дохід людини є кількісною характеристикою суспільної корисності середньостатистичної людини. Для оцінки економічної корисності людини використовується також значення показника валового внутрішнього продукту на душу населення і припускається, що передчасна смерть приносить економічний збиток, рівний його приведеному значенню на протязі очікуваної тривалості життя середньостатистичної людини.

    Другий  підхід базується на концепції людського капіталу та визначається шляхом підрахунку акумульованих за життя цінностей. Це можуть бути як затрати вкладені в людину, так і очікувана від неї віддача в майбутньому.

    Третій  заснований на гіпотезі про природне бажання на тривале життя і  наявності професій з різним рівнем ризику, частина з яких пов’язана з високим рівнем ризику. При цьому вартість життя оцінюється на підставі зіставлення необхідності у додатковому доході працюючим у ризикових умовах для компенсації ризику можливої смерті.

    Вартість  людського життя іноді визначається шляхом соціологічних опитувань. Так у Росії Центр стратегічних досліджень Росдержстраху щорічно проводить такі опитування, де вартість життя розраховують відповідно до розміру грошового відшкодування родині загиблого, яке суспільство вважає справедливим [8].

    Існує також методика на основі актуарного підходу, який широко використовується в страхуванні. А саме, оцінку економічної корисності середньостатистичної людини у віці х слід визначати з використанням періодичних нето-тарифів пожиттєвого страхування. Згідно цього підходу А.А. Биков наводить таку формулу [2, с. 187]:                

     ,

    де  – щомісячний дохід (чи ВВП) на душу населення;

      – періодичний (щомісячний: m=12) нетто-тариф по життєвого страхування індивіда у віці х.

    В Росії в 2005 році робочою групою Проблемної комісії з оцінки ризику при Міжвідомчій науковій раді Російської академії медичних наук був розроблений проект “Методичні рекомендації з економічної оцінки показників збитку здоров’ю населення, обумовленого дією факторів середовища перебування людини”, де в основі методології лежить ідея поширення досвіду США і ЄС на ті країни, де на національному рівні не встановлено значення базової величини вартості середньостатистичного життя людини (4,8 млн. дол. США – рекомендація US ЕРА  і 3,1 млн. євро – загальноєвропейський проект ExternE). Пропонується використовувати ці вказані значення з поправочним множником, рівним співвідношенню значення ВВП на душу людини різних країн, взятих з врахуванням паритету купівельної спроможності. На думку авторів, використання такого підходу розумно для тих ефектів впливу на здоров’я людини, для яких важко зробити економічну оцінку на основі наявних на сьогодні даних [2, c.183; 10, c.13].

    Висновки. Проведене дослідження дозволяє констатувати що:

    1. У світовій економічній літературі не існує єдиного загальновизнаного підходу до оцінки вартості людського життя.

    2. Наукова громадськість перебуває в дискусії стосовно активного пошуку нових підходів, формування яких можливо в нових соціально-економічних умовах функціонування національних економік.

    3. У міру розвитку суспільства реальний абсолютний еквівалент вартості, якої оцінюється людське життя, з кожним роком зростає.

    Перспективи подальших досліджень. У подальшому буде доречним застосувати теоретичні підходи оцінки вартості людського життя на практиці та визначити економічні втрати суспільства у звязку з передчасною смертністю. 

    Список  використаних джерел

    1. Айвар Л.К., Трунов И.Л., Харисов Г.Х. Эквивалент стоимости человеческой жизни // Представительная власть - 21 век: законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2006, № 3. – С. 24-29

    2. Быков А.А. О методологии экономической оценки жизни среднестатистического человека // Проблемы анализа риска. – 2007. – т.4. – №2. – С.178-191.

    3. Гуриев Сергей Мифы экономики: Заблуждения и стереотипы, которые распространяют СМИ и политики. – 4-е издание, переработанное. // Електронний ресурс. Режим доступа: http://www.alpina.ru/book/346/list/10473/

    4. Качинський А.Б., Дрозд М.І. Оціночні критерії визначення рівня компенсацій, пов’язаних з втратою здоров’я чи життя людини у контексті національної безпеки. // Стратегічна панорама. №2, 2006 – с. 152-154.

    5. Мартякова Е.В., Поляков Е.В. К вопросу о экономическом эквиваленте стоимости человеческой жизни в условиях глобализации, 2008 р. // Електронний ресурс. Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/pips/2008/BSEC_2008/Pages%20from%20tom2/0834.pdf – с.834-841

    6. Прохоров Б.Б., Шмаков Д.И. Оценка стоимости статистической жизни и экономического ущерба от потерь здоровья // Проблемы прогнозирования. 2002. – №3. – С.125-135.

    7. Ревич Б.А., Сидоренко В.Н. Методика оценки экономического ущерба здороью населения от загрязнения атмосферного воздуха. Пособие по региональной экологической политеке. – М.: Акрополь, ЦЭПР, 2006. – 56 с.

    8. http://www.newsru.com/finance/18oct2010/lifevalue.html 

    Хитик Л. Підходи до економічної оцінки життя середньостатистичної людини

    У статі висвітлені різні підходи до визначеня еквіваленту вартості людського життя, що є необхідним для аналізу суспільних втрат і вигід у зв’язку з передчасною смертністю.

    Ключові слова: вартість людського життя, еквівалент вартості людського життя, передчасна смертність, економічні втрати суспільства 

    Хитик Л. Подходы к экономической оценке жизни среднестатистического человека

    В статье освещены различные подходы к определения эквивалента стоимости человеческой жизни, что необходимо для анализа общественных потерь и выгод в связи с преждевременной смертностью.

    Ключевые  слова: стоимость человеческой жизни, эквивалент стоимости человеческой жизни, преждевременная смертность, экономические потери общества. 

    Кhytyk L. Approaches to the economic evaluation of the average human life

    In this article different approaches to the determination of the equivalent value of human life that is necessary for the analysis of social losses and gains in connection with premature mortality are highlighted.

    Key words: human life value, equivalent value of human life, premature mortality, economic losses of society.