Попит та форми реалізації

Крім законів попиту і пропозиції на ринку діють також  закон вартості, закон конкуренції  і закон грошового обігу.

Закон вартості – закон, згідно з яким обмін товарів здійснюється на основі вартісної еквівалентності, яка визначається суспільно необхідними витратами абстрактної праці на їх виробництво. Він стимулює виробників, які забезпечують найвищі продуктивність праці та ефективність використання ресурсів. У сфері обміну дія закону вартості виявляється через коливання цін навколо вартості під впливом коливання попиту і пропозиції.

Закон конкуренції. Наявність на ринку великої кількості відокремлених продавців (виробників) породжує між ними конкуренцію – змагання за ринки збуту з метою отримання вищих доходів. Позитивним наслідком конкуренції є продаж товару за рівноважними цінами. Механізм конкуренції пов'язаний з потребою товаровиробника відшкодувати витрати виробництва і функціонувати відповідно до закону конкуренції. Він установлює пряму залежність між величиною витрат капіталу і прибутком: рівновеликий капітал повинен отримувати рівновеликий прибуток незалежно від особливостей галузі застосування капіталу.

Закон грошового обігу –  закон, згідно з яким кількість грошей та сума цін товарів і послуг в обігу мають бути збалансованими.

Ринкова рівновага. Функцією взаємозв'язку попиту, пропозиції і ціни за вільної конкуренції є ринкова рівновага.

Ринкова рівновага – спроможність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати ціну, яка врівноважує їхні обсяги.

Центральними питаннями  ринкової рівноваги є взаємодія  попиту і пропозиції та їхнє балансування за допомогою рівноваги, наслідки фіксації цін, виникнення дефіциту і особливості конкуренції за фіксованих цін. Головним інструментом координації дій у ринковому господарстві, де кожен керується своєю метою, є ціни. Вони врівноважують ринки (Рис.3.9.). Ціна, яка врівноважує кількісні величини попиту і пропозиції, є ціною рівноваги, або рівноважною ціною (Р_е). Точка, в якій перетинаються на графіку криві попиту і пропозиції, називається точкою рівноваги і позначаються як „е” (лат.equilibrium – рівновага).

Реакція ринку на зміну  ціни є автоматичною. Якщо якогось блага стає мало, це означає, що його пропозиція зменшується порівняно з попитом, а тому ринкова ціна зростає. Зростання ціни зумовлює скорочення обсягів продажу блага. У цей час підприємці стараються виробляти і постачати на ринок його більше, в результаті чого врівноважується величина попиту і пропозиції. Аналогічні наслідки має і зниження ціни, яке сигналізує, що благо є вже не таким рідкісним, тобто пропозиція перевищує попит. Зниження ціни стимулює збільшення величини попиту і відповідне зменшення величини пропозиції, внаслідок чого вони також урівноважуються. На графіку це взаємо пристосування ілюструється як зсув кривих попиту і пропозиції доти, доки не встановиться точка рівноваги.

Рідкісне благо, як правило, є обмеженим щодо його кількості, яка не може задовольнити потреби (попит) виробництва, особи, колективу чи суспільства (рис.3.10).

Про відносну рідкісність  блага сигналізують ціни. Воно перестає бути рідкісним тільки за можливості отримати будь-яку бажану кількість  без будь-яких витрат (Рис.3.11).

Конкуренція покупців є  наслідком рідкісності благ, її можна  позбавитися, подолавши рідкісність. Вона засвідчує намагання людей  якомога повніше відповідати  критерію розподілу рідкісних благ в умовах ринку – готовності платити. Якщо розподіл і споживання рідкісних благ здійснюється в суспільстві на основі готовності платити гроші, це є фундаментальною мотивацією до праці, заробляння грошей. Блокування механізму вільного ціноутворення відкриває простір для не грошових критеріїв і механізмів конкуренції між покупцями. У процесі конкуренції за рідкісний товар збільшаться їх загальні (грошові і не грошові) витрати. Вони зростатимуть доти, доки величина попиту не зрівняється з величиною пропозиції. Зростання не грошових витрат покупця породжує змертвілі витрати – витрати, що не приносять вигод ні продавцю, ні покупцю (рис.3.12).

В економіці інколи штучно виникають і надлишки товарів. Це може статися, наприклад, внаслідок  встановлення паритетних цін (відповідають цінам товарів, які купують виробники  сільгосптоварів) на продукцію фермерів (рис.3.13).

У такому разі, сприяючи появі надлишку сільськогосподарських  товарів, уряд намагається не допустити  падіння цін на сільськогосподарську продукцію до рівня, на якому величина поточного споживчого попиту відповідтиме величині пропозиції, тобто кількості продукції, яку прагнуть виробити фермери.

Загалом, з'ясування сутності ринкової рівноваги та умов її встановлення наводить на такі висновки:

• функцію координації в ринковому господарстві виконують ціни, які встановлюються на основі взаємодії попиту і пропозиції;
• будь-яке втручання держави у вільне встановлення цін спричинює порушення ринкової рівноваги, дефіцит, збільшення грошових витрат покупців. Воно можливе тільки у винятков<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; text-decoration: non