Посередницькі операції на страховому ринку

     Далі  брокерові слід добре зрозуміти  потреби клієнта з метою їх найліпшого задоволення. Якщо страховий  брокер не знає свого клієнта та його бізнесу, він не може ефективно  виконувати свої зобов’язання щодо нього. Послуги, які брокер надає своєму клієнтові, можна об’єднати під  назвою «найліпша порада». На цій  стадії брокер відіграє роль консультанта з ризик-менеджменту і розробляє  спеціальну програму управління ризиком  клієнта. Така програма може містити  самострахування, а також заходи щодо «поліпшення» ризику. До них можна  віднести, наприклад, установлення додаткових пристроїв пожежогасіння або  систем охорони.

     Наступна  стадія включає пропонування брокером ризику на страховому ринку, початок  переговорів про укладання договору страхування. Переговори проводяться  згідно з правилом «попиту та пропозиції»  і тривають до моменту, коли сторонами  буде остаточно досягнуто умов договору. Такі переговори можуть мати навіть кілька раундів. Роль брокера полягає в  тому, щоб представляти інтереси клієнта  під час проведення переговорів  та досягнути остаточної згоди. Коли ризик є повністю розміщеним, брокер надсилає формальне повідомлення як своєму клієнтові, так і андеррайтеру.

     У разі можливості висунути вимоги щодо страхового відшкодування страхувальник  повідомляє про страховий випадок  не лише страховика, а й брокера. Допомога клієнтові в підготовці необхідних документів для цього  є дуже важливою, а в разі, коли клієнт не обізнаний з деталями проведення формальних процедур – конче необхідною. Великі брокери мають вплив на ринку і можуть його використати, наприклад, для здійснення задовільного страхового відшкодування.

     Коли  «життєвий цикл» страхового поліса наближається до кінця, страховий брокер звертається до свого клієнта  з пропозицією поновити дію договору на новий термін, і цикл починається  спочатку. Однак такі послуги можуть обійтися клієнту близько 15 — 20% від ціни страховки.

     Страховий брокер має певну кількість клієнтів, яких він представляє на ринку. Брокер постійно вивчає ситуацію на ринку, де ставки і розміри страхового покриття коливаються, а з розвитком страхової індустрії з’являються нові страхові продукти. Окрім знань ринкової інформації, брокеру потрібні, наприклад, відомості про зміни в законодавстві, що можуть впливати на бізнес клієнта. Великі брокери витрачають значні кошти на дослідження та прогнози. Вони не чекають запитань від свого клієнта, а намагаються попередити їх. Персональна увага брокера не залишається непоміченою. Клієнт цілком довіряє йому, а в умовах конкуренції це вельми важливо.  

3. Сучасний стан  та перспективи  розвитку страхового  посередництва 

     Кількість страхових брокерів в Україні  за останні чотири роки майже не змінюється (рис. 1). Це повинно насторожувати страхове суспільство, тому що поступово зникає дуже важливий для існування ринкових відносин інститут страхових брокерів. В економічно розвинутих країнах на одну страхову компанію припадає декілька десятків страхових брокерів, які обслуговують ринок.

     Для порівняння візьмемо: у маленькій Швейцарії зареєстровано близько 3000 брокерів у галузі страхування та перестрахування (табл. 3). Звичайно, там і попит на послуги страхування значно вищий, але ж таки різниця вражаюча.

     За  підрахунками експертів, брокери в  Україні обслуговують лише 5% страхового ринку, тоді як в США і Канаді — до 95%, Італії — 92%, Німеччині — 87%. На Заході одну страхову компанію обслуговує 10 брокерів, а в Україні для 20 страховиків працює лише один брокер. 

Рис. 1. Співвідношення кількості страхових компаній та страхових брокерів на ринку страхування  України станом на 1 січня 2008 — 2011 рр. 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 3

Структура інституту страхових посередників на ринку non-life в деяких країнах світу

     Зменшення страхових брокерів на ринку страхування  пов’язано з виникненням проблем  з винагородою. Крім того, існує міжрегіональна диспропорція в розташуванні страхових брокерів на страховому ринку України. Так, у м. Києві та Київській області розташовано 42 брокери, що складає майже 64% від їх загальної кількості у інших регіонах України. У той час, коли існують такі регіони, де ці інститути зовсім відсутні, в основному це Західна та Центральна Україна. Це свідчить про нерівномірність розповсюдження надання страхових послуг за регіонами України.

     Таким чином, за статистикою близько третини  страхових полісів на страховому ринку України реалізують саме брокери. Головні плюси придбання поліса через брокерів — це консультація при придбанні. Але найбільшими помічниками вони стають, коли настає страховий випадок. Інша справа — це агенти, які зацікавлені тільки в тому, щоб подовшити максимальну кількість полісів, а що буде відбуватися далі з клієнтом, їх абсолютно не цікавить. Саме тому багато страхових агентів з такою метою видають себе за страхових брокерів.

     Стан  розвитку інституту страхового брокерства в Україні можна охарактеризувати за такими основними показниками, як кількість брокерів, співвідношення між кількістю брокерів та страхових компаній, величина страхової премії отримана безпосередньо на розрахунковий рахунок від брокера, частка ринку, яка обслуговується брокерами. Кількість страхових брокерів в Україні за 2007-2010 роки зменшилася на 23% – з 75 до 58 (табл. 4)

     Таблиця4. Загальні показники розвитку інституту  страхового брокерства України за 2007 - 2010 рр.

     Якщо  агенти сьогодні намагаються видати себе за брокера, то останні, у свою чергу, намагаються наблизитися до агентів. Більшість страхових брокерів сьогодні мають і брокерську, і агентську структуру. Також треба зазначити, ані класичні брокери, ані брокери-агенти сьогодні не можуть гарантувати своїм клієнтам виплати у відшкодуванні при настанні страхового випадку. Так, у європейських країнах усі брокери зобов’язані страхувати свою відповідальність. І якщо застрахована особа за їх провиною несе збитки, вони може отримати фінансове відшкодування за полісом відповідальності. Але існують випадки, коли брокери добровільно страхують свою відповідальність, щоб підтримати свій імідж та зробити безпечнішою свою діяльність. Бували випадки, коли посередники самостійно виплачували збитки клієнтів. Вони вважають, що це дешевше, ніж загубити свою репутацію на ринку [10]. Тобто основною проблемою в розвитку страхового посередництва є те, що сьогодні на ринку страхування не до кінця визначені питання з винагородою. У світовій практиці винагорода узгоджується зі страховиком та вираховується з суми страхового платежу. В Україні ж існують деякі протиріччя в законодавстві стосовно комісійної винагороди страховим брокерам дану комісіонером (брокером) послугу здійснюється в порядку, визначеному сторонами в договорі. Проте йому надається право відрахувати належні йому за договором суми з грошових коштів (страхового платежу), що надійшли до нього. 

     Висновок

     Без високопрофесійних каналів дистрибуції  страхових послуг страховим компаніям  буде дуже важко вирішити проблему залучення значної кількості  клієнтів для підтримки стабільного  фінансового стану.

     Державні  вимоги до збільшення гарантованого  капіталу страхових компаній обов’язково  призведуть до значного зменшення кількості  страхових компаній, що сприятиме  переходу частини страховиків на страховий посередницький ринок.

     З розвитком та поглибленням відносин на страховому ринку України роль страхових посередників зростатиме, що піде на користь як страхувальникам, так і страховикам. При цьому  забезпечуватиметься постійне поліпшення якості страхових продуктів за рахунок  налагодження тісних відносин страхових  посередників і страхувальників. Отже, наявність значної кількості  страхових посередників дозволить  активізувати український страховий  ринок і наблизити його до Єдиного  світового ринку страхування. 

     Список  літературних джерел

1. 1. Закон України «Про страхування» // Нормативна база України. — №6 (582). — 2008.

2. Положення «Про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів» № 801/9400 від 30 червня 2004р.

3. Ю. О. Махортов, Н. О. Телічко Роль страхових брокерів у розвитку страхового ринку України // Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009

4. В. Пирогова  Посередницька діяльність на  ринку страхових послуг // Юридичний  журнал, №12,2010 р.

5. 9. Яворська Т.В.Страхові послуги: Навч. посібник. – К.: Знання, 2009. – 350 с.