Правила біржових торгів та специфіка їх дотримання

ВСТУП

 Біржовий процес в нашій країні має ряд особливостей, які зумовлюються загальними економічними та історичними умовами.

Сьогодні, коли біржове законодавство, досягло певного рівня та існує спеціалізація бірж з товарних груп і регіонів, дрібні регіональні біржі припинять своє існування, перетворившись в ті чи інші комерційні структури, і передусім в торгові доми, дилерські й інвестиційні компанії. І цей процес вже набув розмаху.

Більшість вітчизняних бірж є універсальними ринковими структурами, що подають на торги найрізноманітніші товари і послуги. На багатьох біржах створені фондові відділи для здійснення операцій з цінними паперами.

Універсалізація біржової діяльності виявляється і в утворенні  різних видів бірж. Формуються біржі, на яких йде торгівля продуктами інтелектуальної праці та різного роду послугами, в т. ч. інформаційними.

При здійсненні валютної біржової діяльності доводиться мати справу як з національною, так і з іноземною  валютою.

Закономірності розвитку валютної системи визначаються відтворювальним  критерієм і відбивають основні  етапи розвитку національного і  світового господарства. Даний критерій виявляється в періодичній невідповідності принципів світової валютної системи змінам у структурі світового господарства, а також у розміщенні сил між його основними центрами. У цьому зв'язку періодично виникає криза світової валютної системи. Це вибух валютних протиріч, різке порушення її функціонування виявляющеєся в невідповідності структурних принципів організації світового валютного механізму до змінившихся умов виробництва, світової торгівлі, до співвідношення сил у світі. Дане поняття виникло з кризою першої світової валютної системи - золотого монометаллиізму.

Проте, сьогодні це досить актуальне  питання, яке протягом усіх років незалежності України перебуває на стадії зародження і становлення, так і не спроможне ще набрати повноцінної міжнародної ваги.

Одним з етапів створення  нової світової валютної системи є - становлення, формування передумов, визначення принципів нової системи:  при цьому зберігається її спадкоємний зв'язок із старою системою.

Світовий досвід показує, що в майбутньому торгівля валютою не буде відокремленою від торгівлі цінними паперами.

1. Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання

Правовий режим і функції  Правил біржової торгівлі регулює ст. 17 Закону України «Про товарну біржу». Ця стаття визначає обов'язковий зміст Правил, коло питань діяльності біржі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Правила регулюють: порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань.  Правила біржової торгівлі визначають: строк та місце проведення біржових операцій;  склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

Закон України «Про товарну  біржу» передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме: забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисне скуповування їх) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб; забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури. Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди, за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Правила біржової торгівлі регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка має приблизно такий вигляд:

1. Юридична особа, яка бажає купити або продати біржовий товар, подає брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета угоди в строк, встановлений Правилами (як правило, не пізніше ніж за три доби до проведення торгів). Заявки реєструються і вводяться до банку даних (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться протягом певної кількості торгів, встановленої Правилами. Разом з тим, наявні товари, що вимагають негайної реалізації (протягом одного біржового дня), виставляються на біржі шляхом безпосереднього подання заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продано протягом дня, їх або знімають з торгів, або за згодою брокера-продавця вводять до банку даних.

2. У визначений час (за день до початку торгів) брокери мають одержати інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна. Перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на торги. Після цього вони допускаються у торговельний зал біржі.

3. Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом). У момент оголошення брокер-продавець і брокер-покупець голосом і спеціальними професійними жестами домовляються щодо укладення майбутньої угоди. Закінчуються біржові торги згідно зі встановленим сигналом, після чого укладати біржові угоди не можна. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у встановлений Правилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному засвідченню. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (у самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоч може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження. Регулюючи особливості розгляду спорів за біржовими угодами, правила біржового арбітражу визначають склад біржового арбітражу, процедуру розгляду та вирішення спорів, оголошення рішення, його виконання та перегляд.

Здійснення контролю за дотриманням  правил біржової торгівлі його учасниками належить Біржовому  комітету і його членам.

2. Організація торгівельного процесу в біржовій торгівельній залі

До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для  цього найняті, які, як правило, мають  досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.

Найважливішою особливістю  організації біржової торгівлі є  те, що на біржі оперують тільки тими товарами, в яких індивідуальні відмінності  окремих предметів щодо якості товару не мають практичного значення. Торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів. Товар повинен відповідати особливим вимогам.

Торговий зал біржі розбитий на секції, так звані, на біржовому жаргоні, «ями». У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками.

Як правило, за 30 хвилин до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний  листок, де вказані: список товарів  з ціною, кількість пропозицій, номер  брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод «з умовою» за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку:

1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або «заґавився»), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф «за нез'явлення брокера на біржу».

2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються  зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери  повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.

Аналогічним чином в іншій  секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод «з умовою», їх особливістю є те, що брокер має  право зняти свій товар, виставлений в секції угод «з умовою», якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить  в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв'язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.

Під час торгів використовуються жести для позначення цифр і подачі різних команд під час торгів, коли виникає необхідність назвати ціну, кількість товару або показати, що товар продається, купується, а також визначити зниження або підвищення ціни і т.д.

  3. Становлення національної та світової валютної системи

Національна валютна система — це органічна частина системи грошових відносин окремих держав, її функціонування регулюється (з урахуванням норм міжнародного права) національним законодавством країни, на основі якого визначається міжнародний статус національної валюти — грошової одиниці країни, встановлюються механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб їх конвертованості, котирування й регулювання валютних курсів, формування й використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів, форми та організації міжнародних розрахунків тощо.

Світова валютна система  є функціональною формою організації  валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків, її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, виконання яких забезпечується створеними на колективній основі міждержавними  валютно-фінансовими і банківськими установами та організаціями.

Сучасна світова валютна  система (валютна система світового  господарства) набула законодавчої сили з квітня 1978 р., коли більшість країн - членів МВФ ратифікували угоду, в  якій були зафік-совані основні принципи нової світової валютної системи. Ці принципи прийняті на раді Тимчасового комітету МВФ на початку 1976 р. на Ямайці.

Особливість сучасної світової валютної системи полягає в тому, що вона вперше в історії свого розвитку грунтується не на золоті, а на обігу паперових і кредитних грошей. Остаточно відбувається демонетизація золота, тобто ліквідація його офіційних грошових функцій. Паперові та кредитні гроші майже повністю втратили прямий зв'язок з золотом. Останнє перетворюється у звичайний товар, ціна якого відповідно до закону вартості залежить від витрат виробництва і співвідношення попиту і пропозиції на «золотих» Єдиною валютою, що обмінювалась на золото до 1971 р., був до-лар США, проте лише при розрахунках між центральними банками і в обмежених розмірах. З 1976 р. в міжнародних розрахунках діє девізна система, при якій жодна з національних валют, включаючи долар США, не розмінюється на золото.

Демонетизація золота, втрата ним ролі світових грошей супро-воджувалися кардинальними змінами у системі та механізмі валютних курсів. Було скасовано золотий паритет валют, встановле-  на система «плаваючих» валютних курсів, при якій курси національних валют коливаються під впливом ринкових сил, зміни їх купівельної спроможності і співвідношення попиту і пропозиції даної валюти на валютних ринках.