Ресурси підприємства

(1)

,                                               (2)

де П_ф – фактична продуктивність обладнання;

      П_пасп – паспортна продуктивність обладнання;

- коефіцієнт інтегральної роботи обладнання:

- резерв потужності:

- фондовіддача:

де ТП – вартість основної продукції, тис. грн.;

       де  ВП  обсяг виробництва продукції за рік, тис. т;

               ціна одиниці продукції, грн./т;

F – вартість основних  фондів, тис. грн.;

- фондоємність:

- фондоозброєність:

де F – вартість основних фондів, тис. грн.;

 – чисельність промислово-виробничого  персоналу, чол.;

- сума амортизації основних виробничих фондів:

де  – норма амортизації відповідно до діючого законодавства, %;

По 1 групі ОВФ норма  амортизації становить 8%, по 2 групі  ОВФ – 40%, по 3 групі ОВФ – 24%, по 4 групі ОВФ – 60%);

Для 1 групи сума амортизації становить:

Для 2 групи сума амортизації:

Для 3 групи сума амортизації:

І для 4 групи сума амортизації становить:

Річна сума амортизації дорівнює сумі амортизації всіх груп основних виробничих фондів.

Таблиця 1 – Показники ефективності використання основних фондів підприємства

2.2. Оборотні кошти підприємства:

Поряд з основними фондами  для роботи підприємства має велике значення наявність оптимальної  величини оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів вимірюється показниками  їх обертання. Під обертанням оборотних  коштів мається на увазі тривалість послідовного проходження окремих  стадій виробництва і обертання.

Виділяють такі показники  обертання оборотних коштів:

- коефіцієнт оборотності:

де РП – обсяг реалізованої продукції, тис. грн.;

ВП – випуск продукції  в натуральному вимірі, т/рік;

Ц_ОД – ціна одиниці продукції;

О – норматив оборотних  коштів, тис. грн.;

- тривалість одного обороту:

де t – кількість днів за аналізований період. Приймаємо 360 днів (умовно за рік тільки для оборотних коштів).

- коефіцієнт завантаження  оборотних коштів:

2.3. Кадри та оплата  праці

Кадри або трудові ресурси  підприємства – це сукупність робітників різних професійних кваліфікаційних  груп, зайнятих на підприємстві, які  складають його обліковий склад.

На підприємстві встановлено режим роботи у три зміни по 8 годин.

Для виконання розрахунку чисельності використовуємо дані балансу робочого часу одного середньооблікового робітника і занесемо дані до таблиці 3.

Таблиця 3 – Баланс робочого часу

Ефективний фонд часу необхідно визначити як різницю номінального часу і невиходів на роботу за всіма причинами.

На підставі даних балансу робочого часу визначають коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової. Він передбачає необхідний резерв на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місці з поважних причин.

Чисельність персоналу цеху визначаємо виходячи з особливостей обслуговування техніки, організації праці і виробництва, обраної структури керування.

Наявна чисельність робітників у добу (люд.) визначається виходячи з наявної чисельності у зміну і числа робочих змін протягом доби:

де n – чисельність змін протягом доби;

Штатна чисельність складається  з наявної чисельності робітників на добу та чисельності робітників підмінної бригади:

Облікова чисельність (люд.) розраховуємо за формулою:

де  К_О – коефіцієнт облікового складу.

Результати розрахунків заносяться до таблиці 4.

Таблиця 4 – Розрахунок чисельності робочих цеху.

Штатна чисельність робітників з кожної групи:

1 група:

2 група:

3 група:

4 група:

Облікова чисельність для кожної групи:

1 група:

2 група:

3 група:

4 група:

Таблиця 5 – Штатний розклад  керівників, фахівців і службовців.

Облікова чисельність:

Фахівці:

Службовці:

Чисельність промислово-виробничого персоналу( ) складається з чисельності робітників ( ), керівників, фахівців і службовців( ):

Розрахунок річного фонду  заробітної плати (грн./рік) здійснюємо за професійними групами працівників, виходячи із середньомісячної заробітної плати.

Фонд заробітної плати для окремої професійно-кваліфікаційної групи працівників визначають за формулою:

де ЗП_СРМІС – середньомісячна заробітна плата конкретної професійно-кваліфікаційної групи працівників, грн./місяць;

Ч_ОБ – облікова чисельність працівників даної професійно-кваліфікаційної групи, чол.;

Т – тривалість періоду, за який працівникам даної професійно-кваліфікаційної  групи нараховується заробітна  плата, місяці.

Таблиця 6 – Розрахунок річного фонду заробітної платні робочих.

Таблиця 7 – Розрахунок річного  фонду заробітної платні керівників, фахівців та службовців

Фонд оплати праці на підприємстві складається з фонду заробітної плати робітників( ), керівників, фахівців і службовців( ):

Після розрахунку фонду оплати праці підприємства визначають середню заробітну плату за місяць по формулі:

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці, яка визначається кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу, або витратами  праці на одиницю виробленої продукції.

Основним показником продуктивності праці на рівні підприємства є показники виробітку, які розраховуються за формулами

- продуктивність праці в натуральному виразі:

де ВП – кількість продукції в натуральному вимірі, т;

 – середньооблікова чисельність  промислово-виробничого персоналу,  чол.

- продуктивність праці у вартісному виразі:

Результати розрахунків заносимо до таблиці 8.

Таблиця 8. Основні показники ефективності праці

ІІІ. Витрати виробництва

На підставі наведеної в таблиці інформації доповнюємо та виконуємо розрахунок собівартості продукції підприємства на весь випуск та одиницю продукції.

Статті 1-7 мають бути розраховані  за вихідними даними таблиці 9.

Стаття 8 „Заробітна платня основних виробничих робітників” відповідає даним попереднього розрахунку фонді оплати праці основних робітників (таблиця 6).

Стаття 9 „Відрахування від заробітної плати” розраховується як 38,86% від статті 8 „Заробітна платня основних виробничих робітників”.

Стаття 10 „Витрати на утримання і експлуатацію обладнання”:

а) на амортизацію робочих машин і основного технологічного устаткування, засобів КВП, автоматики та обчислюваної техніки;

б) на поточний ремонт приймаємо у розмірі 5% від вартості зазначених вище (у пункті „а” статті 10);

в) на утримання устаткування; приймаємо у розмірі заробітної плати з відрахуваннями (38,86%) ремонтної групи робочих.

Стаття 11 „ Загальновиробничі  витрати ” складаються з таких  витрат:

а) на утримання цехового персоналу і охорону праці приймаємо у розмірі річного фонду заробітної плати з відрахуваннями (38,86%) керівників, фахівців, службовців та допоміжних робітників, а також витрат на охорону праці як 15% до фонду заробітної платні всього цехового персоналу;

б) на амортизацію будинків, споруджень (сума амортизаційних відрахувань від вартості зазначених груп основних фондів);

в) інші загальнозаводські  витрати прийняти як 1% від фонду  оплати праці основних робітників.

Таблиця 9 - Калькуляція собівартості продукції.

Найменування продукції  – А

Річний випуск продукції  – 340 000тон/рік

Калькуляційна одиниця – 1 тонна

Сума статей 1–11 складає  виробничу собівартість.

Крім вищезазначених необхідно  визначити такі витрати:

- адміністративні витрати  як 100% від фонду заробітної плати  основних робітників;

- витрати на збут як 20% від фонду заробітної плати  основних робітників;

- інші операційні витрати  як 25% від фонду заробітної плати  основних робітників.

Сума виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат складають  умовно повну собівартість продукції.

Після виконання розрахунків  собівартості визначаэмо критичний обсяг виробництва аналітично та графічно.

Визначення критичного обсягу виробництва виконуэмо за формулою:

де  У_пост – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, грн/рік;

У_зм – змінні витрати у собівартості одиниці продукції, грн/т;

Ц_ОД – оптова ціна підприємства, грн/шт.

Для побудування графіку беззбитковості складаємо таблицю 10

Таблиця 10 – Дані для побудови графіку беззбитковості

Графік беззбитковості

IV. Фінансові показники

За результатами розрахунків, виконаних в попередніх розділах, розраховуэмо балансовий прибуток, фактичну рентабельність продукції, рентабельність основних виробничих фондів і рентабельність виробництва. Результати розрахунків занесемо до таблиці 11.

Таблиця 11 – Зведені економічні показники

Прибуток балансовий:

де Ц – ціна за одиницю товарної продукції, грн.;

С – собівартість одиниці  товарної продукції, грн.;

ВП – річний випуск продукції, т.

Рентабельність продукції:

Рентабельність основних виробничих фондів

Рентабельність виробництва:

V. Висновок

У результаті зроблених розрахунків  можно зробити висновок, що підприємство отримує прибуток, який складається з декількох видів прибутків, але основний прибуток отриманий від реалізації продукції в 340 тис. тон, який складає 61 669 200 тис. грн. при випуску від повної реалізації продукції 389300 тис. грн. та отриманої повної собівартості 333 175 960 грн.

На основі цих данних, а також показників рентабельності виробництва можно зробити висновок, що рентабельність на підприємстві невелика. І тому слід зробити ряд заходів, щоб її підняти на достатній рівень.

За визначення, рентабельність являє собою відносний показник ефективності. Вона комплексно виражає  ступінь ефективності у використанні матеріальних, трудових та грошових ресурсів, а також природних збагачень. Коефіцієнт рентабельності ми розраховували  як відношення прибутку до активів, ресурсів чи потоків, які її формують. Вона може виражатися як в прибутку на одиницю  влажених коштів, так і в прибутку, яка несе в собі кожна грошова одиниця.

Рентабельність виробництва  ми розраховували як відношення прибутку від реалізації до суми затрат на виробництво  і реалізацію продукції. У даному випадку, коефіцієнт показує скільки гривень прибутку підприємство має з кожної гривні, затрат на виробництво та реалізацію продукції. Цей показник розраховується, як в цілому по підприємству, так і по його окремим підрозділам чи видам продукції.

Для того, щоб підняти  рентабельність на підприємстві требо, перш за все, підняти оборот. Рентабельність це, в якомусь смислі, різниця  між затратами та обіговими коштами. Таким чином, щоб змінити рентабельність, можна піти двома шляхами: перший – знижувати затрати, знайти нового постачальника з цінами нижче; другий – забезпечити збільшення обігових коштів, збільшити ціни, але зробити  це так, щоб зберегти обсяг продажу.

VІ.Список літератури

1. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992.-№31.
2. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1991. - №47.
3. Абрамов В.М., Данюк В.М., Колот А.М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — О.: ОКФА, 1995
4. Вихрущ В.П. Основи бізнесу: Підручник. — Т.: Збруч, 1998. — Том 1.
5. Економіка виробничого підприємства. — Л.: Оксарт, 1996.
6. Економіка підприємств./ Заред. В.П. Вихруща, П.С. Харіва. — Т.: ТАНГ, 1995.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М,: Прогресс, 1990.
8. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. — К.: Віра-Р, 1998.
9. Процедура признання предприятия банкротом: порядок выявления, санация и реорганизация, продажа обанкротившегося предприятия. — М.: Приоритєт, 1998.
10. Экономика предприятия:учебник для вузов/под ред проф. В.А. Швандера-3 изд., перераб и доп.-М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2001-718с.