Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 22:10, курсовая работа
Походження назви країни. У 1535 році двоє індіанців показали відомому французькому мандрівникові Жаку Картьє шлях до "канату", маючи на увазі поселення, на місці якого знаходиться сучасний Квебек. Слово "каната" означало на місцевому діалекті ірокезької мови "поселення", але невдовзі ним почали називати значно більшу територію. Карти 1547 року об'єднали під назвою "Канада" практично всю територію на північ від річки Святого Лаврентія.
Канада федерація, що складається з 10 провінцій і 3 територій. Главою держави є правлячий монарх Великобританії. Його представляє Генеральний правитель Канади. Законодавчий орган – двопалатний парламент. Сучасна Канада — одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показниками таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США.
Вступ.
1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.
2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:
історичні, природні, демографічні, екологічні.
3.Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.
4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Канади :
4.1 Промисловості.
4.2 Транспорту.
4.3 ПЕК.
5. Участь Канади у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
Висновки.
Список використаної літератури.
Значна частина земель Канади - тундра і тайга. Обробляється лише 8% земель, а більш 50% території покривають ліси, що буяють коштовними породами деревини. Особливу цінність являють собою хвойні породи: дугласія, гігантська туя, бальзамічна ялиця, модрина, чорна і біла їли. Для півдня і південно-сходу країни характерні тополя, жовта береза, дуб і клен, символ Канади. Промислове значення має хутровий звір, яким багата тайга.
По запасах деревини Канада поступається Росії і Бразилії, а в перерахуванні на душу населення вона стоїть на першому місці у світі.
Різноманітний і тваринний світ Канади. У тундрі живе північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь, песець, у лісах - ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень, у степах - польові миші, кроти і ховрашки. На озерах і арктичних островах живуть мільйони перелітних птахів. У заповідниках Канади можна зустріти бізонів, що були майже цілком винищені з приходом європейських поселенців на материк.
Прибережні води багаті рибою: на заході - лососеві (чавыча, кета, горбуша), а на сході - тріскові породи й оселедець.
Клімат Канади характеризується чотирма яскраво вираженими часами року. Умови дуже різноманітні і залежать, головним чином, від ландшафту - гірських чи водяних масивів.
Канада славиться своєю густою і повноводною мережею рік. Канаду перетинають такі могутні ріки, як Макензі, Колумбія, Ніагара, ріка Св. Лаврентія і багато хто, багато хто інші. Макензі є самою довгою рікою всієї північної частини материка: її довжина - понад 4,5 тис. км.
Майже дві третини всіх рік Канади відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Скрізь, крім самої південної частини країни, ріки покриваються льодом на період від 5 до 9 місяців у рік. Такі ріки, як Ніагара і ріка Св. Лаврентія відіграють важливу роль в економіці Канади, служачи транспортними шляхами між Канадою і США, а також джерелами електроенергії, що виробляють гідроелектростанції, встановлені на них.
Багата порогами Колумбія, що пролягає в західній частині країни, теж підходить для гідробудівництва, однак як транспортний шлях її майже не використовують. Озер у Канаді, великих і малих, нараховують близько 4 мільйонів. Самі великі - це, звичайно, Великі озера, Велике Невільниче, Велике Ведмеже й ін. Озера Канади неймовірно красиві завдяки своїй чистоті води і мальовничих скелястих берегів. Вода в них - прозоріше повітря.
Озера - улюблене місце відпочинку канадців.
Канада може похвастатися природними багатствами, що представляють велику частину таблиці Менделєєва: кольорові, рідкісні і цінні метали, уран, залізна руда, нафта, природний газ, вугілля, азбест, калійні солі.
Родовищами вугілля багаті передгір'я Скелястих гір, Альберта й Аппалачі, прибережні провінції. Залізну руду добувають у районі озера Верхнього, півострова Лабрадор і Кордильєрах. Канадський щит - комора країни з багатими родовищами нікелю, міді, заліза, кобальту, платини й урану. В Аппалачах можна знайти запаси азбесту, кам'яного вугілля, золота, срібла і кольорових металів. Кордільєри мають у своєму розпорядженні родовища кольорових і шляхетних металів.
Населення Канади нараховує всього 30,3 млн. чоловік (дані 1997 року), причому більша його частина живе на вузькій смузі вздовж кордону з США шириною в 160км та довжиною в 6 000км. Зростанню населення в рівній мірі сприяє імміграція та природний приріст населення (число новонароджених мінус число померлих). В період з 1991 по 1996 роки населення Канади зростало щорічно на 1,1%, що являється самим високим показником з країн великої сімки. Канада представляє приблизно 0,5% населення земної кулі. За оцінками експертів, в 2026 році Канада буде нараховувати 36,2 млн. мешканців.
Більшість канадців, 76,6%, живуть в містах, а 23,4% - в сільській місцевості. Згідно останнього перепису населення, 31% населення Канади (8,61 млн.. чол.) живуть у трьох найбільших містах країни – Торонто, Монреалі, Ванкувері. Тривалість життя в Канаді – 74,9 років для чоловіків та 81,4 років для жінок. Це один із самих високих показників у світі.
За статистикою, середній розмір сім’ї у Канаді складає 3,1 чоловік, в який включено 1,3 дітей. Розмір сім’ї залишається незмінним з 1991 року.
В провінції Альберта проживає 2,4 млн. канадців, коріння яких не так легко прослідкувати. До 1880 років провінцію населяли в основному корінні жителі Північної Америки, але пізніше їх переважили за численністю поселенці з західно європейських країн. В 1881 році на території, яка пізніше стала Альбертою, проживало ледве 1000 вихідців з Європи. Десять років потому їх число перевищувало 17,5 тисяч. Під час хвилі еміграції в 1890-х – 1920-х роках, яку активно заохочував уряд Канади, до провінції прибували емігранти з європейських країн, в результаті чого в 1921 році в ній проживало майже 585 тисяч чоловік.
Після другої світової війни ситуація змінилася кардинальним чином. З початку 60-х років в Альберті поселялися вихідці з більшості країн світу, включно і з Азії та Карибських островів.
На сьогоднішній день лише 44% мешканців Альберти – нащадки британських поселенців; другими великим етнічними групами являються німці, українці, французи, скандинави та датчани.Згідно перепису населення в 1991 році, близько 150 тис. мешканців провінції являлися представниками північних народів або метисами. Нечисленні етнічні групи складають інші 24% населення. В Альберті розмовляють англійською мовою.
Майже 2/3 населення провінції молодше 40 років, що робить Альберту однією з самих молодих провінцій розвинутих країн. Цьому, в певній мірі, сприяє високий рівень імміграції молодих професіоналів з інших країн світу. Близько 80% всіх мешканців Альберти живуть у містах та приміських зонах, причому більше половини живуть у двох найбільших містах провінції – Едмонтоні та Калгарі.
Більшість мешканців Британської Колумбії – нащадки перших поселенців з Британських островів, проте населення провінції складають іммігранти майже усіх національностей. Більше 100 тис. жителів провінції – нащадки тисяч китайців, які приймали участь у будівництві залізничного шляху на території Британської Колумбії наприкінці XIX сторіччя. На додаток, більше 60 тис. мешканців провінції походять з Індії, а біля 16 тис. – з Японії.
Чисельність
представників корінного
Довгі роки населення Манітоли складалося в основному з вихідців з Британських островів, проте нова імміграційна політика змінила співвідношення національностей і тепер у провінції можна знайти представників більшості народів світу. У Манітобі також проживає велика кількість франкомовних канадців.
Хоча Манітоба – одна з самих малозаселених провінцій Канади, вона являється важливим центром декількох етнічних груп. Наприклад, у Манітобі живе найбільша кількість українців за межами України. Більше 115 тис. мешканців провінції – індіанці або метиси.
Біля 60% всього населення Манітоли живе у столиці – Вінніпезі. Друге за величиною місто – Брендон, розташоване на південному заході провінції.
Населення Нью-Брансвіку перевищує 750 тис. чоловік. В ній проживає біля 35% франкомовних канадців, і це єдина офіційно двомовна провінція Канади. Перші поселенці Нью-Брансвіку прибували з Франції, Англії, Шотландії та Ірландії, а пізніше й з Німеччини, скандинавських країн та Азії. Муніципальний округ Нова Данія пишається чисельною датською колонією у Північній Америці.Індіанців у провінції нараховують лише 12 тис. осіб.
Узбережжя та долини річок провінції особливо заселені. Найбільші міста провінції - Монктон та Фредеріктон, столиця Нью-Брансвіку.
Мешканці Нової Землі – нащадки вихідців з південно-західної Англії та південної Ірландії, які іммігрували до провінції наприкінці XVIII та на початку XIX ст. Освоєння земель в основному залежало від місць рибальського промислу, цей порядок залишається й до сьогодні: півострів Авалон та північно-західна частина Нової Землі залишаються найбільш заселеними територіями провінції. Св. Джон, столиця – найбільше місто провінції з населенням понад 172 тис. осіб.
Більше 80% населення зараховують себе до нащадків мешканців Британських островів. На другому місці знаходяться французи – біля 18% мешканців, а 2%, що залишилися, припадають на частку етнічних німців, датчан, поляків, італійців та євреїв. За рахунок еміграції росте кількість китайців, вихідців із Азії, Африки, Східної Європи.
Біля 22 тис. мешканців Нової Шотландії – індіанці. У Галіфаксі та його передмістях живе біля 320 тис. усіх мешканців провінції, а у Сіднеї біля 116 тис.
На сьогоднішній день на Північно-Західних Територіях мешкає біля 40 тис. осіб, з яких до північних народів відносяться тільки 48%. Більшість жителів території мешкають у невеликих спільнотах. Єллоунайф, столиця території, нараховує усього 15 тис. жителів.
З 1779 року хвилі поселенців з Англії, Шотландії та Ірландії йшли одна за одною освоювати нові території у долині Св. Лаврентія. До цього часу імміграція відіграє важливу роль у зростанні населення й добробуту Онтаріо, де зараз проживають великі групи італійського, німецького, китайського, датського, португальського, індійського та польського походження. У 1991 році у провінції нараховувалося майже 250 тис. індіанців та метисів.
Онтаріо є найбільш населеною провінцією Канади – в ній живе біля 11 млн. осіб. Незважаючи на те, що англійська найпоширеніша мова в Онтаріо, франко фони відіграють важливу роль у культурному житті та являють собою найчисельнішу мовну меншину.
У 1996 році населення Острову Принс-Едуард складало трохи більше 136,5 тис. мешканців. З них 62% мешкає в сільській місцевості. Шарлоттаун, з населенням 33 тис. мешканців, єдине місто. Біля 80% населення – нащадки ірландців та шотландців. Біля 15% - французи за національністю, але лише 5% населення провінції вважає французьку за рідну мову. Населення острову досить молоде – 38% всіх мешканців не досягли 25-го віку.
З 7 млн. мешканців – 5 – французи, всього 350 тис. – походять з Британських островів й біля 137 тис. – індіанці та метиси. Італійці та переселенці із Східної Європи складають найбільш великі національні меншини Квебеку, однак з 60-х років нашого століття значно збільшився приток іммігрантів з Португалії, Гаїті, країн Латинської Америки та з Південно-Східної Азії. З кінця Другої Світової Війни до Квебеку, особливо до найбільшого міста провінції Монреалю, переїхало більше 650 тис. іммігрантів з 80 країн світу. Французькою мовою розмовляє 83% мешканців Квебеку, англійською – біля 17%.
Метиси, нащадки європейців та індіанців, були серед перших поселенців у провінції, багато з яких переїхали до Саскачевану з Манітоли. Завдяки дешевій землі сільське господарство поступово витіснило торгівлю хутрами. Значна хвиля імміграції до провінції почалася з 1899 року і закінчилася у 1929 році.На сьогодні населення провінції складає більше 1 мільйона. Саскачеван – єдина провінція Канади, де більшість мешканців не являються нащадками англійців або канадців. Найбільш великими етнічними групами є німці, українці, скандинави, датчани, поляки та росіяни. Реджина та Саскатаун – два найбільш великих міста провінції в яких мешкає майже третина всього населення Саскачевану.
Великі ліси Юкону з давніх давен були заселені атапаска нами, культурні й мовні традиції яких існують біля тисячі років. У наші дні вижило лише шість племен атапасканських індіанців: кутчин, хан, тутчоун, тлінгіт, каска та тагіш.
На
Юконі живуть біля 31 тис осіб. 23% мешканців
території - індіанці. Близько 60% всього
населення живе в Уайтхорс, столиці території.