Сінгапур: реалії сучасного розвитку економіки

Сінгапур: реалії сучасного розвитку економіки

Серед країн  Південно-Східної Азії особливе місце  посідає Сінгапур. Це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держава  світу. Сінгапур заснований англійцями в 1819 р. і скоро зайняв ключове положення в системі Британської колоніальної імперії як військово-морська база, порт, торгово-розподільчий і фінансовий центр. З 1965 р. це самостійна держава. Її площа – 618 км кв., населення – 3,0 млн. чоловік, державними мовами є англійська, китайська, малайська і тамільська. В господарській структурі Сінгапуру поєднуються старі й нові функції.

Сінгапур, порівняно з іншими країнами регіону, має добре розвинену ринкову  економіку без помітної корупції, зі стабільними цінами на товари і  високою заробітною платнею. На цю країни майже не вплинула сучасна світова фінансова криза. Монетарна політика Сінгапуру, в фокусі якої є підконтрольна інфляція, – зразок для невеликих відкритих економік. Забезпечивши стабільні ціни, уряд досягнув своєї мети, а саме значного притоку капіталу в економіку та активізацію торгівлі.

Сінгапур  відіграє роль міжнародного фінансового  центру та вдало диверсифікує джерела  надходження активів. Ключовим при  розміщенні капіталів, залишається  Азійсько-Тихоокеанський регіон (майже 60% загальної кількості фондів). Сінгапур вже багато років має найвищу оцінку бізнес середовища, заслуговує довіру глобальних фінансових корпорацій. Менеджмент управляння активами має тенденцію до зростання.Україна розглядає розвиток відносин із Сінгапуром як один з пріоритетних напрямків своєї зовнішньої політики в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та підтверджує готовність до взаємовигідного співробітництва.

Перший  в історії двосторонніх відносин президентський візит до Сінгапуру  пройшов 27-29 березня 2011 року. За його підсумками було визначено основні домовленості сторін на перспективу (відображені у відповідній Спільній заяві).

Продуктивною  є співпраця між Україною та Сінгапуром у рамках міжнародних організацій. У 1996 році  Сінгапур став співавтором  підготовленої делегацією України  резолюції Генеральної асамблеї ООН стосовно захисту персоналу ООН. У 2000-2001 рр. плідною була взаємодія у РБ ООН делегацій України і Республіки Сінгапур як її непостійних членів. Сторони регулярно підтримують одна одну на виборах до органів ООН та інших міжнародних організацій. Приміром, Сінгапур голосував за кандидатуру України на виборах до Ради з прав людини на період 2008-2011 рр. Відсутність будь-яких проблемних питань принципового значення є сприятливою передумовою для всебічного розвитку двосторонніх відносин між нашими країнами.