-оцінка дійовості
поточного контролю на всіх
виробничих дільницях;
- вивчення новацій
і сприяння їхньому поширенню;
- дослідження
конкурентоспроможності свого підприємства
і кон’юнктури ринку.
Як бачимо,
понятійний апарат економічного
аналізу включає специфічні (що
несуть головне змістове навантаження)
категорії – ресурси, фактори,
причини, резерви виробництва.
Характеризуючи
ресурси виробництва в навчальній
літературі, як правило, дотримуються
загальновживаного за радянських
часів поділу їх за складовими
частинами на трудові, матеріальні
та засоби праці. Проте за
ринкових умов цей поділ потребує
уточнення й коригування відповідно
до світового досвіду, який
виділяє такі групи: трудові,
матеріальні, фінансові та земельні
ресурси.
Класифікації
факторів і резервів виробництва
в теорії економічного аналізу
завжди приділялося багато уваги,
проте й досі на це питання
немає однозначної відповіді.
Розгляньмо
такі визначення:
Фактори –
це рушійні сили розвитку процесів
і явищ, які відбуваються на
підприємстві.
Причини –
умови здійснення окремих явищ,
які більш глибоко, ніж фактори,
розкривають зміни рівня ресурсів
і їхнього складу, а також показників
роботи; вони деталізують вплив
факторів.
Резерви –
це невикористані можливості
підвищення ефективності виробництва
за рахунок поліпшення використання
ресурсів унаслідок запровадження
певних заходів. Пошук резервів
потребує впровадження досягнень
науково-технічного прогресу, наукової
організації праці, організаційно-технічних
заходів, активного роздержавлення
і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності
колективів і підприємств.
На результати
діяльності підприємств впливають
численні та різноманітні фактори.
Для точнішого
виявлення ролі окремих факторів
необхідно згрупувати їх за
відповідними ознаками. Класифікація
в будь-якому дослідженні має
суттєве значення. Вона допомагає
глибше розкрити зміст процесів
чи явищ, їхні внутрішні зв’язки
і залежності, визначити тенденцію
розвитку процесів чи явищ.
В економічній
літературі фактори виробництва
групуються за різними ознаками.
Принципи
групування факторів, які рекомендуються
в літературі, мають ряд суттєвих
недоліків: вони або не охоплюють
усіх факторів, або допускають
їх повторюваність у різних
групах. Іноді під час групування
порушується принцип економічної
однорідності, мають місце то
надмірне дроблення, то звуження
або спрощення. Надмірна диференціація
факторів навряд чи є доцільною,
оскільки це часто призводить
до додаткових труднощів у
плануванні, обліку й аналізі.
Недоцільним є й надмірне укрупнення
факторів, бо воно може перешкоджати
пошуку та аналізу резервів.
Однією з
найбільш вдалих класифікацій
факторів виробництва є майже
традиційна їх класифікація.
Слід зазначити,
що різні фактори відіграють
різну роль і мають різне
значення для підвищення ефективності
виробництва. Це визнають усі
автори, але єдиного підходу до
цієї проблеми в літературі
з економіки нема.
Звичайно, кожний
автор на перший план висуває
той фактор чи групу факторів,
які він вибрав об’єктом свого
дослідження, і оцінює їхню
роль і значення в загальному
обсязі виробництва значною мірою
суб’єктивно, без достатнього
врахування їх об’єктивних зв’язків
і взаємозалежностей.
Зрозуміло,
що роль і значення окремих
факторів не залишаються постійними.
Вони змінюються залежно від
різних економічних і конкретно-історичних
умов розвитку суспільного виробництва.
Розвиток
ринкових відносин змінює суть
та співвідношення різних факторів.
Усе це має знайти відображення
в теорії і практиці перебудови
нашого суспільства, у методиці
обліку та аналізу виробництва.
Велику роль у цьому відіграватимуть математичні
методи економічного аналізу.
З метою
логічного впорядкування й систематизації
всієї роботи щодо пошуку наявних
резервів підвищення ефективності
виробництва доцільно їх класифікувати
в економічному аналізі за
ознаками.
Література
- Економічний
аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ,
проф. М. Г. Чумаченко. — 2-е вид., доп. і перер.
— К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
- Економічний
аналіз: Навч. посібник для студентів вищих
навчальних закладів / За ред. проф. Ф. Ф.
Бутинця. — Житомир: ПП Рута, 2003. — 680 с.
- Попович П.Я.
Економічний аналіз діяльності суб’єктів
господарюван-ня: Підручник. — Тернопіль:
Економічна думка, 2001. — 454 с.
- Андреєва
Г. І. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб.
— К.: Знання, 2008. — 263 с.