Суть комерційної діяльності виробничого підприємства

Вступ

Під комерційною діяльністю підприємства розуміються всі торговельні  операції з придбання матеріально-технічних  ресурсів та реалізації виробленої продукції.

Актуальність даної роботі полягає  у тому, що подолання економічної  кризи, ефективне функціонування ринкової економіки багато в чому зумовлене  рівнем виконання комерційних операцій, як форми взаємодії між окремими виробництвами, підприємцями, компаніями і фірмами. Питання економічно грамотної  комерції лежать в основі функціонування ринкової економіки. В існуючих умовах у підприємств, промислових фірм, торгово-посередницьких організацій  виникають складні проблеми в  процесі реалізації комерційної  діяльності, починаючи з встановлення комерційних зв'язків з контрагентами, організації закупівель матеріальних ресурсів і закінчуючи економічно вигідним збутом продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Суть комерційної діяльності виробничого підприємства

 

Комерція  – слово латинського походження (від лат. Commercium – торгівля). Однак треба мати на увазі, що термін «торгівля» має двояке значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного господарства (торгівлю), в іншому – торгові процеси, спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу товарів. Комерційна діяльність зв'язана з іншим поняттям торгівлі – торговим дослідженням по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку.

В умовах сучасного ринку, який характеризується всезростаючою конкуренцією та зростанням платоспроможного попиту, жорсткі вимоги пред'являються не тільки до якості і ціни продукції. Посередники, в тому числі і дилери, які працюють безпосередньо з виробником, висувають вимоги до швидкості виконання замовлення, до своєчасності та якості поставки. Крім того, сьогодні виробнику необхідно вести активну роботу з представниками всіх рівнів каналу збуту (від великого посередника до кінцевого споживача), знаходити схеми спільного з торговими посередниками залучення й утримання кінцевого покупця.

Все це вимагає  особливого типу робіт. Причому в  сучасних, тобто маркетингооріентированих виробничих організаціях, повинні бути об'єднані в єдину підсистему, яка в свою чергу повинна бути інтегрована в загальну систему організації таким чином, щоб грати там ключову, визначальну роль.

Всі ці роботи, про які йде мова, ми визначаємо як комерційні процеси у виробничій організації. Таким чином, комерційні процеси – це процеси господарської  діяльності по взаємодії з постачальниками  і покупцями (як реальними, так і  потенційними).

  Комерційними діями (процесами) можна визнати всі покупки товарів, що здійснюються або з метою їх подальшого перепродажу в тому ж вигляді, або після їх доопрацювання і доведення до необхідного якісного стану, або навіть просто з метою здачі їх в оренду, напрокат.

Однак комерційна діяльність виробничої організації  не зводиться тільки до безпосередньо  комерційних функцій закупівлі  та продажу (оренди), а передбачає виконання  більш широкого спектру функцій  різного характеру, ролі та змісту: від вивчення і формування попиту на продукцію; пошуку, вибору та укладання  угод з партнерами до доставки продукції  безпосередньо споживачеві і  здійснення управління як всієї комерційною  діяльністю в цілому, так і окремими комерційними процесами.

Отримання максимального прибутку є кінцевою метою будь-якої комерційної діяльності. Для досягнення даної мети необхідно  керуватися такими основними принципами:

1. Нерозривний зв’язок комерції з принципами маркетингу.
2. Гнучкість комерції, її спрямованість на облік постійно мінливих вимог ринку.
3. Уміння передбачати комерційні ризики.
4. Виділення пріоритетів.
5. Прояв особистої ініціативи.
6. Висока відповідальність за виконання прийнятих зобов’язань по торговельних угодах.
7. Націленість на досягнення кінцевого результату – прибутку.

Уміння  передбачати комерційні ризики є  дуже важливим принципом для підприємства. Комерційний ризик – це можливі  збитки в комерційній роботі. Він  може бути визначений як сума збитку, понесеного внаслідок невірного рішення  і витрат по його реалізації. Комерційна діяльність без ризиків неможлива, при її плануванні важливо передбачити  вплив комерційного ризику. Для того щоб ризик був «зважений», необхідні  використання максимально можливого  обсягу інформації, всебічний аналіз комерційної діяльності, фінансових результатів, ефективності партнерських зв’язків, всебічне дослідження ринку, ретельний підбір персоналу.

Комерційна  діяльність на виробничому підприємстві підрозділяється на:

1) закупівельну (матеріально-технічне забезпечення);

2) збутову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2   Суть і зміст маркетингової діяльності виробничого підприємства

Маркетинг – це система  організації та управління виробничою і збутовою діяльністю підприємств, вивчення ринку з метою формування і задоволення попиту на продукцію  і послуги й одержання прибутку.

Оскільки маркетинг –  це спосіб переконати масу зробити  покупку, більшість помилково ототожнюють  дане поняття зі збутом і стимулюванням. Різниця полягає в наступному: збут, головним чином, передбачає контакт  лицем до лиця – продавець має  справу з потенційними покупцями. Маркетинг  використовує засоби масової інформації та інші способи, щоб заволодіти увагою і переконати багатьох людей –  людей, які можуть взагалі не мати ніякого прямого контакту ні з  ким з компанії даного збутовика.

Маркетинг – явище складне, багатопланове і динамічне. Цим пояснюється неможливість в одному універсальному визначенні дати повну, адекватну його сутності, принципам і функціям характеристику маркетингу.

Із сутності маркетингу випливають основні принципи:

1. Ретельний облік потреб, стану і динаміки попиту і ринкової кон’юнктури при прийнятті економічних рішень;
2. Створення умов для максимального пристосування виробництва до вимог ринку, до структури попиту (причому виходячи не з миттєвої вигоди, а з довгострокової перспективи);
3. Вплив на ринок, на покупця за допомогою всіх доступних засобів, насамперед реклами;

 

Маркетингова діяльність являє собою комплекс заходів, орієнтованих на дослідження таких питань, як:

• аналіз зовнішньго (стосовно підприємства) середовища, до якого входять ринки, джерела постачання і багато іншого. Аналіз дозволяє виявити фактори, що сприяють комерційному успіху або створюють перешкоди цьому. У результаті аналізу формується банк даних для прийняття  маркетингових рішень;
• аналіз споживачів, як актуальних (діючих, що купують продукцію підприємства), так і потенційних (яких ще потрібно переконати стати актуальними). Даний аналіз полягає в дослідженні демографічних, економічних, географічних і інших характеристик людей, що мають право приймати рішення про покупку, а також їхніх потреб у широкому сенсі цього поняття і процесів придбання як нашого, так і конкуруючого товарів;
• вивчення існуючих і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів або модернізації старих, включаючи асортимент їх і параметричні ряди, упакування і т.д., застарілі, що не дають заданого прибутку товари, знімаються з виробництва та експорту;
• планування товароруху і збуту, включаючи створення, якщо це необхідно, відповідних збутових мереж із складами і магазинами, а так агентських мереж;
• забезпечення формування попиту і стимулювання збуту (фос-СТИС) шляхом комбінації реклами, особистого продажу, престижних некомерційних заходів («паблік рілейшнз») і різного роду економічних стимулів, спрямованих на покупців, агентів і безпосередніх продавців;
• забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на експортовані товари, визначенні «технології» використання цін, термінів кредиту, знижок і т.д.;
• управління маркетинговою діяльністю (маркетингом) як системою, тобто планування, виконання і контроль маркетингової програми й індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових рішень;

Для здійснення перерахованих  вище заходів, необхідно враховувати  велику роль тих, від кого, по суті, і  залежить ефективність проведення маркетингової  стратегії, а саме суб’єктів маркетингу, які включають виробників і організації  обслуговування, оптові та роздрібні  торгові організації, фахівців з  маркетингу і різних споживачів. Важливо  відзначити, що хоча відповідальність за виконання маркетингових функцій може делегуватися і розподілятися різними способами, зовсім ними в більшості випадків знехтувати не можна, вони повинні обов’язково кимось виконуватися.

У маркетингу використовується двоєдиний  підхід:

· всебічне вивчення ринку та адаптація  діяльності підприємства під змінні вимоги ринкового середовища;

· активна дія на ринок за допомогою  всіх доступних заходів.

Аналізуючи різні етапи розвитку ринкової економіки, можна зробити  висновок, що не будь-яку діяльність, пов'язану із задоволенням потреб споживачів через обмін, можна назвати маркетингом. Для маркетингу характерне, що його діяльність орієнтується на потреби. Саме потреби споживачів є основним об'єктом  уваги виробників товарів і послуг. Через задоволення потреб споживачів виробники реалізують свою кінцеву  мету - одержання прибутку. А як засіб  для її досягнення маркетинг пропонує не окремі зусилля, а комплекс заходів. Таким чином основними рисами маркетингу є:

· цільова орієнтація, тобто забезпечення відповідного рівня прибутковості  у заданих границях часу;

· комплексність, тобто поєднання  окремих маркетингових дій у  єдиний технологічний процес управління.

Споживачеві маркетинг  дає змогу стати більш інформованим та ефективним. Підвищення рівня інформованості скорочує затрати часу на здійснення купівлі та поліпшує координацію грошових ресурсів. Маркетинг значно впливає на погляди людей і образ їх життя, а також сприяє покращенню його якості.

Виробнику маркетинг дозволяє підвищити рівень інформованості, що дає змогу краще  пристосуватись до змінних умов ринку; регулювати ринкову економіку на мікрорівні. Це, по суті, діяльність суб'єктів ринку з регулювання своїх економічних відносин. Врешті решт маркетинг виступає чіткою організаційною формою сучасного товарного виробництва з відповідним змістом.

Висновок

При вивченні основ комерційної  діяльності необхідний маркетинговий  підхід, який заснований на дослідженні, формуванні і задоволенні потреб економічних суб’єктів. Тісний зв’язок  комерції з маркетингом визначається, перш за все, сутністю сучасної концепції  маркетингу, що переважає на більшості  ринків і втіленої в гаслі –  «Продуктивність і продавай не те, що хочеш і що тобі зручно робити, а те, в чому існує реальна потреба, а якщо така потреба відсутня – зумій створити її .»

Маркетинг - це господарська концепція управління діяльністю підприємства та реалізації товарів (послуг, робіт), що орієнтована на виробництво, масовий  збут, ринок чи споживача в залежності від стану ринку та комерційних  цілей, які виникають перед підприємством.

Маркетинг має відношення до маркетингу конкретних товарів та послуг. Він виражається в розробці на рівні підприємства комплексних  програм його створення, організації  та реалізації на окремих сегментах  ринку визначених товарів чи товарних груп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1.  Погорєлов К.М. Маркетинг: Підручник. - К., 2000.

2. Основи маркетингової діяльності. - Харків, 2001.

3. Маркетингові дослідження. - К., 2001.

4. Маркетинг у торгівлі. - К., 2002.