Як  видно з цієї короткої історичної довідки, причини Великої Депресії були схожі з причинами нинішньої  глобальної фінансової кризи, але, можна  сподіватися, що наслідки будуть набагато більш легшими, оскільки в сучасному  суспільстві немає багатьох проблем  того часу, а економіки різних країн тісно пов'язані один з одним, відповідно вони допоможуть (і вже допомагають) один одному оправитися від наслідків кризи.

      Післякризову ситуацію країн ускладнювали небезпеки подальшого порушення макроекономічного балансу, які висувають інші принципове в регулятивному відношенні питання: що з негативних факторів є первісним. Або це – вибухонебезпечні зовнішні боргові нагромадження, експортна незабезпеченість фінансових зобов’язань по відношенню до валютних інструментів та інститутів, або навпаки, скоріше – це порушення балансу на валютних біржах, які можуть спричинитися до погіршення стану на біржах фондових, в реальному векторі взагалі, об’єктивно унеможливлюючи таким чином своєчасне повернення боргів закордонним кредиторам та підриваючи довіру потенційних прямих інвесторів до країни.

      Події світової фінансової кризи другої половини 90-х років свідчать на користь другого. Адже відомо, що епіцентром потрясінь постали не тільки порівняно благополучні в борговому відношенні країни, але й насправді висококонкурентні макроекономічні системи, які непогано “підживлювалися” позитивним сальдо зовнішньої торгівлі, поточного балансу.

      Взагалі, за своєю гостротою, кризові події 1997-1998 років впевнено були внесені експертами до анналів найбільших фінансових потрясінь століття. Протягом кількох місяців, коли азійська криза, виходячи за регіональні та навіть континентальні межі, вже вирувала на ринках усього світу, траплялися значні раптові девальвації національних валют та зниження вартості цінних паперів на усіх провідних фондових біржах, що зокрема відбивалося і на значній негативній динаміці агрегованого індексу Dow Jones.

      27 жовтня 1997 року результати торгів на Уолл-Стріт протягом доби нагадували часи Великої депресії: тоді показник падіння індексу Dow Jones склав 7,16%, тобто відбулося те, що відклалось у довгий ящик минулого десятилітньої давності – зниження на 554 цінових пунктів.

      У зв’язку з подіями, що відбуваються у світовому фінансовому середовищі спостерігається скорочення обсягів світового валютного ринку.

      Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами зросла незначним чином до 131 млрд. доларів. [8]

      Причини фінансових крих можуть бути різноманітними. Перш за все це нестійка макроекономічна політика, слабка національна система, несприятливі зовнішньоекономічні умови (наприклад падіння цін на основні експортні товари країни), політична нестабільність. В країнах, що розвиваються та в постсоціалістичних країнах світу фінансові кризи відбуваються набагато частіше ніж у розвинених країнах. Країни, що розвиваються та постсоціалістичні країни за час подолання фінансових криз втратили до 55% свого ВВА (у той час, як розвинені країни виходили з меншими затратами), а на відновлення докризових темпів економічного зростання потрібно було від 1,5 до 6 років.[7]

      Причини кризи:

      1)висока мобільність капіталу на світовому ринку та глобалізація світових фінансів;

      2)диспропорції між наявними у економічних суб`єктів фінансовими активами та сумою валютних резервів;

      3)дефіцит платіжного балансу;

      4)зниження конкурентоспроможності азіатських країн внаслідок залежності від курсу долара;

      5)незначний державний сектор;

      6)макроекономічний дисбаланс внаслідок відсутності конкурентно-спроможних на світовому рівні галузей.

      Наслідки:

      1)девальвація валют країн, яких торкнулася криза;

      2)втрата національними банками валютних резервів, щоб втримати курс національної валюти, а як наслідок – відсутність доступу на світові фінансові ринки, неплатоспроможність банківського сектору;

      3)падіння ВВП – зниження життєвого рівня населення, погіршення демографічної, економічної ситуації;

      4)численні банкрутства підприємств;

      5)відтік іноземного капіталу з країн, які зачепила криза – загроза припинення здійснення структурних реформ в економіці. [3] 

      Список  використаних джерел

      1) Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття (http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/751/11/)

      2) Електронна публікація на сайті finance.ua "Фінансова криза в Китаї: чи можлива ланцюгова реакція?" (http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2007/03/07/94866)

      3) Основи економічної теорії. / С.В. Мочерний. -- К.: Академія, 2002.

      4) Основи економічної теорії: політекономічний аспект. / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко. - К.: Вища школа, 1994.

      5) Основи економічних знань. / А.С. Гальчинський, П.С Єщенко, Ю.І. Палкій -- К.: Вища школа, 1996.

      6) Історія України - Лазарович М.В. "Економічне становище" (http://pidruchniki.com.ua/15580507/istoriya/ekonomichne_stanovische)

      7) Економічна теорія. / Є. М. Воробйов, А.А. Гриценко. - Київ-Харків, 2003.

      8) Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г.Лукўяненка.- К.: КНЕУ, 2001.

      9) Економіка зарубіжних країн: Навчальний посібник. /За ред. А.Г. Козака В.В.Ковалевського. К.І. Ржепішевського. – К.: ЦУЛ 2003