Транспортна система на Україні

9. реалізація реконструкції  аеропортів;

10. організація швидкісного  просування вантажопотоків зовнішньоторговельних  і транзитних вантажів за рахунок її концентрації та маршрутизації, введення систем диспетчерського контролю;

11. поліпшення взаємодії  різних видів транспорту в транспортних вузлах, створення єдиних транспортних вузлів надання пасажирських послуг (хабів), розвиток інтермодальних систем міжнародних перевезень;

12. створення єдиного інформаційного  поля для перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного контролю на кордонах.

Автомобільний транспорт

1. лібералізація перевезень  з тими країнами, перевізники яких не загрожують витісненню вітчизняних автоперевізників з вже сформованих протягом останніх років ринків міжнародних автоперевезень;

2. створення сприятливих  умов для залучення інвестицій  в будівництво заводів з виробництва  сідельних тягачів та автобусів великої місткості та належної комфортабельності, які відповідають сучасним європейським нормам екологічності;

3. лібералізація ввізного мита і ставки ПДВ на ввезення транспортних засобів для здійснення міжнародних вантажних і пасажирських автомобільних перевезень, які за класами та екологічним стандартам не виробляються в Україні;

4. рішення на міждержавному рівні питання безвізового режиму роботи водіїв та екіпажів транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів у міжнародному автомобільному сполученні;

5. термінове прийняття  відповідного нормативно-правового  документа, спрямованого на ліквідацію нелегальних пасажирських автоперевезень.

Авіаційний транспорт

1. Скорочення ставки ввізного мита і ставки ПДВ для ввезення повітряних суден та наземної авіаційної техніки для їх обслуговування, аналоги за класом яких не виробляються в Україні;

2. створення сучасної  системи підготовки авіаційних (особливо льотних) кадрів, які повною мірою відповідають міжнародним вимогам;

3. забезпечення визнання  українських дипломів, свідоцтв, ліцензій у сфері авіаційної діяльності європейськими авіаційними структура;.

4. будівництво сучасних  терміналів в українських аеропортах і злітно-посадочних смуг з метою збільшення пропускної здатності та створення комфортних умов для пасажирів, забезпечення цільового використання земель для подальшого розвитку аеропортів та будівництва об'єктів їх інфраструктури;

5. підтримка національних авіаперевізників і розвиток вітчизняного авіабудування;

6. проведення сертифікації  українських авіакомпаній за  європейськими стандартами;

 

Залізничний транспорт

1. реформування залізничного  транспорту з розмежуванням функцій  державного управління і господарської діяльності;

2. обмеження монополізації  та потужний розвиток конкуренції  у сфері перевезень вантажів, ремонту рухомого складу, обслуговування та перевезення пасажирів;

3. формування нової системи  тарифного регулювання;

4. ліквідація перехресного  субсидування пасажирських перевезень  за рахунок вантажних;

5. вдосконалення правових  і фінансово-економічних механізмів  взаємодії з користувачами на основі взаємовигідного партнерства;

6. будівництво та реконструкція  об'єктів за напрямками МТК,  реалізація програми облаштування  пунктів пропуску через кордон;

7. розробка та прийняття  законодавчих та нормативно - правових  актів лібералізації загального  ринку перевезень залізничним  транспортом для інтеграції залізничного  транспорту України до європейської  та світової транспортних систем, більш повного використання транзитного потенціалу держави;

8. впровадження і використання  новітніх технологій в організації  та забезпечення перевезень залізничним  транспортом.

 

 

 

 

Водний транспорт

1. відновлення іміджу  України як морської держави,  зокрема:

2. створення ефективної  державної структури з управління  державним майном в морських  торговельних портах.

3. на основі аналізу  світового фрахтового ринку, а також з урахуванням національного податкового законодавства прийняти рішення про створення сприятливих умов для функціонування морського торгового флоту під прапором України.

4. спрощення митного контролю  транзитних вантажів у морських  торговельних портах України;

5. забезпечення розвитку  судноплавства внутрішніми водними  шляхами.

Автомобільні дороги

1. вдосконалення системи  державного управління галуззю  дорожнього господарства України;

2. створення відповідних  міжнародним вимогам транспортних  коридорів та придорожньої інфраструктури  та доведення автомобільних доріг  України до європейського рівня;

3. посилення державної  підтримки та впровадження світового досвіду з будівництва автомобільних доріг на принципах державно-приватного партнерства, удосконалення законодавства України, що регулює цю сферу діяльності;

4. будівництво під'їзних шляхів до українських селищ;

5. забезпечення надійних  джерел фінансування для наповнення  фонду дорожнього будівництва.

На мою думку,та згідно думок спеціалістів,пакет вище згаданих заходів,призведе до збільшення товарообігу  через Україну,та збільшення прибутків  від товарно дорожніх перевезень на 6-8% щорічно,і в 1,5-2,0 рази до 2020 року.Станом на 2012 рік,Україна втрачає дуже багато потенційних вантажоперевезень (а це по оцінкам експертів біля 15,5% ВНП),із-за багатьох причин,основними з яких є:

• Недосконалість законодавства
• Високий митний збір при перетині кордону України
• Застарілість та зношеність обладнання
• Недостаток в кваліфікованих кадрів
• Несприйняття західними країнами наших спеціалістів з авіаперевезень
• Жахливий стан доріг.

Якщо вирішити ці проблеми вище перерахованим пакетом пропозицій,це і повинне призвести до зростання прибутків від ТДП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

     В даний  час транспортна система України  не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у необхідних обсягах. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази і низького інвестиційного потенціалу ТДП збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, не забезпечується належна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. Все це в умовах світової фінансової кризи та жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.

     Отже, прискорення  вирішення цих проблем має  виключно важливе значення не  тільки для транспортної галузі, а й для держави в цілому, ефективного функціонування її  виробничої та соціальної сфер, в значній мірі забезпечується стабільною і надійною роботою транспорту. Все більшої ваги набуває роль транспорту у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, реалізації геополітичного потенціалу України як транзитної держави.

Враховуючи великий транзитний потенціал нашої країни, на сьогодні найбільш актуальними питанням є  розвиток спільної в контексті технічного та нормативно-правового забезпечення загальноєвропейської транспортної системи.

     Створення  належних умов в державі та  актуалізація національного законодавства  у сфері транспорту дасть можливість  конкретизувати потреби у розвитку  інфраструктури, виявити "вузькі" місця, визначити пріоритетні завдання щодо кожного виду транспорту і, в подальшому, впровадити їх у життя.

Сьогодні першочерговими завданнями є прискорений розвиток транспортної інфраструктури, створення  відповідно до міжнародних стандартів національної мережі транспортних коридорів, її інтегрування в транспортні системи Європи та Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів.

     Потенційно, транспортна  система країни здатна забезпечити  стійке зростання транзитних перевезень. Проте, невідповідність показників транзитних перевезень в Україні міжнародним вимогам щодо швидкості, неперервності, цілості вантажів, тарифів і цін на послуги не забезпечує не тільки їх зростання, а й стабілізації в існуючих обсягах.

    Крім того, збільшення обсягів транзитних перевезень неможливо без розвитку транспортної мережі, що, в свою чергу, визначається інвестиціями в цю сферу.

    Таким чином,  в підсумку можна сформулювати такі стратегічні цілі, на які необхідно орієнтуватися:

1. повне та якісне забезпечення потреб економіки, зниження частки транспортних витрат у ціні товару;

2. підвищення конкурентоспроможності в умовах СОТ;

3. розвиток транзитного потенціалу України, інтеграція вітчизняного транспорту в європейську транспортну систему;

4. підвищення рівня безпеки та забезпечення сталого розвитку транспортної системи;

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 2000.
2. Вельяминов Г.М. Основы международного экономического права. – М.: ТЕЦС, 2004. - 108 с.
3. Дахно І.І. Міжнародна торгівля. – К.: МАУП, 2003.
4. Основи міжнародної торгівлі: Навчальний посібник/за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвинової; 2-ге вид., перероб. та доп. - Київ: “Центр навчальної літератури”, 2005. – 656 с.
5. Циганкова Т.М., Петрашенко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488.
6. ШПАК В., КОНДОРІ РОМЕРО А. Міжнародна торгівля: Практикум. – К.: МАУП, 2004. – 384 с.
7. БАГРОВА І.В., Гетьман О.О., Власик В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.В. Багрової. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 384 с.