Трудова міграція та її наслідки для України

     Існує ряд проблем неекономічного характеру, однак які в недалекому майбутньому можуть мати значні негативні економічні наслідки. За межами країни перебуває 1 476, тис. населення.  Більшість трудових мігрантів (58,2%  загальної  їх  кількості)  одружені,  тобто  залишили сім’ї під час виїзду на заробітки. Переважна більшість мігрантів, а саме 73,9%,  впевнені,  що міграція  не вплинула на їхні відносини в родині. Тільки 3,9% розуміють, що  їх відсутність негативно вплинула на відносини з дітьми, та 10,3% визнали погіршення відносин в шлюбі

     Об’єктивною реальністю залишається погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин:  виникає  нестача  батьківської уваги,  деформуються  родинні  цінності,  виховується  легковажне ставлення  до життя.  Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки  за  кордон,  це  не  означає що такої проблеми не існує.  Враховуючи масштаби трудової міграції, можна

оцінити, яка кількість дітей шкільного  віку залишилася без батьківського 

догляду.

     Негативні наслідки для України в тому випадку, коли мігранти з інших країн працюють на території України.  Неконтрольоване прибуття працівників  підвищує конкуренцію на внутрішньому ринку праці, може бути причиною зниження реальної заробітної плати та зростання безробіття.

     Наявність нелегальних іммігрантів зумовлює існування комплексу економічних і особливо соціальних проблем у країні-реципієнті,  які  рано  чи пізно потребуватимуть свого розв’язання.

     Нелегальне  перебування іноземців, а тим  більш їх трудова діяльність,

провокує  розвиток криміналітету, підриває правову систему. Мігранти, через  страх депортації, уникають контактів з органами влади та правопорядку країни. 

     Опинившись  поза законом, людина  мимоволі  діє  не  в  рамках  встановлених законом  норм та принципів. Також іноземні мігранти, позбавлені опіки країни, вихідцями  якої вони є, можуть стати  тягарем  для соціальної системи приймаючої держави.

       Держави-реципієнти робочої сили  в міру потреб в додатковій  робочій cилі контролюють кількість працівників, які перетинають кордон у пошуках роботи.

     Зрозуміло, що чисельність трудових мігрантів  та їхній правовий статус за країнами перебування великою мірою визначається відкритістю місцевої

міграційної політики та сприятливістю національного  трудового законодавства.

     Міграція  має і ряд позитивних моментів  для реципієнта.  При правильній побудові міграційної політики є  можливість залучити достатню кількість молодих, активних і до того ж професійно сформованих працівників.

     Останній  факт набуває особливого звучання, якщо нагадати проблему

більшості  європейських  країн:  спостерігаються  тенденції  старіння населення  і  нестачі працівників у певних секторах ринку праці.

     Країна-реципієнт,  залучаючи на  власний  ринок праці  трудових мігрантів, отримує працездатне населення в найбільш продуктивному віці. Окрім того, прибула робоча сила вже не потребує професійного навчання. Таким чином, країна заощаджує кошти на підготовку фахівців.

     Міграція  робочої сили позитивно  впливає  на  ефективність  виробництва.

     Прибуття  працівників підвищує конкуренцію  на внутрішньому ринку праці, дає  можливість працедавцям обрати найбільш ефективного працівника.  Здобувши висококласного працівника, який орієнтується в сучасних технологіях, місцеві  виробники матимуть змогу  впроваджувати  на  виробництві  нові  технологічні рішення, не витрачаючи при цьому  значних коштів на перекваліфікацію і навчання персоналу.

     Позитивні наслідки для України.  Несприятлива економічна ситуація в країні – відсутність місць прикладання праці або ж неналежна оплата вкладеної праці – спонукає громадян працевлаштовуватися за межами держави.

     Більшість населення, що мігрує, керується саме економічними чинниками, пошуками краще оплачуваної роботи. 

     Позитивним  результатом міграції є скорочення безробіття власного населення.  Скорочується соціальна напруга, в  багатьох випадках грошові перекази на батьківщину громадян, які працюють за кордоном, суттєво пом’якшують негативні наслідки виїзду.

     Повертаючись  на  батьківщину,  мігранти привозять  з собою  не тільки  матеріальні  цінності. Громадяни  повертаються більш кваліфікованими працівниками.  Часто після повернення на  батьківщину  колишні  мігранти використовують  отриманий досвід та кваліфікацію  для організації підприємницької  діяльності в своїй країні.

     Попри поширену думку, мігранти досить мало використовують надбані грошові  кошти для облаштування власної  справи  в Україні. Структура витрат надбаних на заробітках коштів свідчить, що головною статтею витрат є придбання  товарів довготривалого користування, задоволення щоденних потреб,  впорядкування  житла, оплата навчання або ж лікування. Тільки 9,7% зароблених грошей витрачається на заощадження, які потенційно можуть бути інвестовані в виробничу  структуру, яка забезпечить створення  робочих місць.

     Висновки

     Міграція  робочої сили – це переміщення працездатного населення, що викликається причинами економічного характеру. Якщо таке переміщення переходить національні межі, то міграція робочої сили є міжнародною. Міграція робочої сили відбиває процес перерозподілу трудових ресурсів між національними економіками. Причини, які породжують міграцію робочої сили, різноманітні. В цілому їх можна розділити на дві групи: загальні, які визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин, і специфічні, що пов'язані тільки з міграцією. До першої групи причин відносяться: інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, спричинені НТР, які обумовлюють витіснення робочої сили із одних галузей і додаткову потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудоємні виробництва в одних країнах і наукоемні в інших; політична й економічна нестабільність в окремих державах. Друга група причин включає в себе: відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення (в розвинутих країнах заробітна плата в декілька разів вища, ніж в інших, у них кращі житлові умови, вищий рівень охорони здоров'я; освіти, пенсійного і соціального забезпечення), що, безперечно, притягує робочу силу з інших країн; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій (наприклад, у країнах Західної Європи важку й некваліфіковану працю виконують переважно робітники-іммігранти, причому спеціально робиться застереження, що іноземець може зайняти робоче місце, якщо на нього немає претендентів серед місцевого населення); відносний надлишок робочої сили в багатьох державах, особливо в країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.

     Ситуація, що склалася, вимагає розроблення науково  обгрунтованого бачення подальшого розвитку трудового потенціалу, яке може бути  покладено в  основу  практичних  дій,  спрямованих на кардинальне поліпшення стану справ у цій сфері. Серед них основними мають стати: створення належних умов для повноцінного відтворення трудового потенціалу і професійно-інтелектуального  розвитку; створення  можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підгрунтя, збалансований  розвиток, впровадження  системи  стимулів до праці, забезпечення умов праці і життя,  а  також реалізація соціальних гарантій зайнятого і незайнятого населення в   7 умовах формування ринкових відносин, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів формування трудового потенціалу.  

     Список  використаної літератури

1. Гайдуцький А.П. Масштаби доходів українських трудових мігрантів / А.П. Гайдуцький // Економіка та держава. – 2009. – №2. – С.96-99.
2. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення / І. Гнибіденко // Економіка України. – 2001 . – № 4. – С. 19.
3. Лапшина І. А. Особливості міжнародної міграції робочої сили в умовах формування економіки України / І. А.Лапшина // Формування ринкової економіки в Україні. - 2010.- С. 41-48.
4. Негативні наслідки української трудової міграції: [Електронний ресурс] / Ярослав Ковач // Українська газета 26 січня 2011 р. – Режим доступу до журн.: http://www.ukrgazeta.cz/tema/akcent/6026-negatyvni-naslidky-ukrajinskoji-trudovoji-migratsiji
5. Позняк О. Групові міграції в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи / О. Позняк // Економічний часопис. – 2004. – № 2. – С. 34 - 48.