Управління інформаційною системою бізнесу

Міністерство  освіти і науки  України

Тернопільський  національний економічний  університет

Факультет міжнародного бізнесу  і менеджменту 

Кафедра Менеджменту 
 
 
 

ІНДЗ  з дисципліни «Управління бізнес процесами » на тему:

«Управління інформаційною системою бізнесу» 
 
 
 

Виконав:

Студент групи МЗЕД-33

Чеб О.В. 

Перевірила:

Качурівська Н.Д. 
 
 
 
 
 

Тернопіль - 2010

Зміст

Зміст……………………………………………………………………………2

Вступ…………………………………………………………………………...3

Розділ 1.Характерні особливості інформаційного забезпечення розвитку компанії………………………………………………………………………..4

Розділ 2.Інформаційні продукти та технології,що застосовуються  компаніями для забезпечення їхнього  розвитку……………………………8

Розділ 3.Інформаційна стратегія…………………………………………….11

Висновки……………………………………………………………………...15

Список  використаної літератури……………………………………………16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    В умовах сучасного гіпердинамічного середовища господарювання одним із основних завдань успішного розвитку компаній і підприємств різних типів  і бізнес-профілів є підтримка  процесу постійного якісного вдосконалення  структурного й функціонального  змісту господарюючої системи, що дозволяє досягати такого її економічного стану, при якому вдається гарантовано  забезпечити виконання зобов'язань  перед працівниками, зовнішніми контрагентами  й державою з урахуванням реалізації в повному обсязі інтересів власника підприємства . Для вдалого виконання цього завдання перед кожною компанією постає проблема пошуку способів якісного управління інформаційними ресурсами та створення єдиного інформаційного простору для забезпечення її стійкого розвитку. Як сутверджують відомі норвезькі вчені К'єлл А. Нордстрем і Йонас Ріддерстралє, «проблема більшості організацій - не в тому, що вони мало знають, а в тому, що вони не знають, що саме вони знають. Знання розкидані по всій організації, і нікому не відомо, скільки їх, як і куди вони переміщаються, де вони зберігаються і який насправді інтелектуальний потенціал компанії» [2, с. 165]. Саме цим зумовлено активне розгортання широкого фронту сучасних наукових досліджень у напрямку формування та розвинення теоретико-методичних та прикладних засад інформаційного забезпечення розвитку сучасних компаній.

    Останнім  часом науковою спільнотою активно  вивчаються та досліджуються окремі аспекти значення інформації та інтелектуальних  ресурсів при забезпеченні конкурентоспроможності компаній, місця та ролі інформаційних технологій в системі менеджменту на підприємстві, способів управління інформаційними ресурсами та запровадження стратегічних рішень на основі та з використанням інформаційних технологій для забезпечення успішного розвитку підприємств . 

Розділ 1.Характерні особливості  інформаційного забезпечення розвитку компанії

    Зрозуміло, що здійснення управління неможливо  без інформації як ключового ресурсу  для перебігу відповідних процесів (планування, організації, мотивації, контролю) в компанії. Для адекватного і  актуального інформаційного наповнення цих процесів в сучасних умовах конче  необхідне свідоме створення  в компанії єдиного інформаційного середовища, яке б поєднувало принципи і механізми інформаційного забезпечення прийняття стратегічних і тактичних  управлінських рішень. Ураховуючи, що домінуючою концепцією розвитку сучасної компанії залишається концепція  стратегічного управління, при формуванні інформаційного середовища компанії наявність  відмінностей інформаційного забезпечення процесу розробки стратегії та прийняття  стратегічних рішень на різних фазах  і етапах стратегічного управління (табл. 1-взято на основі [4] ).

   Таким чином, інформаційне забезпечення розвитку компанії на засадах стратегічного  управління в загальному виді відбувається з використанням зовнішніх і  внутрішніх показників про стан та динаміку конкурентних переваг компанії, які утворюють стратегічну інформацію.

   Сучасний  бізнес вирішує триєдине завдання: по-перше, необхідно встановлювати  більш тісні відносини з постачальниками  й замовниками; по-друге, підвищувати  рівень власної операційної ефективності; по-третє, підвищувати конкурентоспроможність продукції, яка випускається. Виконання  першого завдання забезпечується системами  підтримки відносин (зокрема SCM і CRM), які одержують все більше поширення. Для виконання другого завдання – підвищення рівню операційної ефективності зростаючої популярності набувають системи ERP. А от завдання підвищення конкурентоспроможності продукції компанії поки не має достатнього комплексного інформаційного забезпечення і тому є об’єктивні причини (високий ступінь комплексності відповідних рішень, поліваріантність досягнення цілей, відсутність єдиних підходів до стандартів якості різних продуктів тощо).

   З одного боку на ринку інформаційних  послуг існує безліч програмних продуктів, які в значній мірі здатні заповнити  прогалини в інформаційних технологіях  компаній. Але впровадження програмного  забезпечення не дасть позитивних результатів  без попередньої підготовки й  налаштування організаційної системи, її узгодження з конфігурацією бізнес-процесів і формальною структурою компанії. Отже постає проблема інтегрування програмних продуктів у систему управління компанією.

   Один  з можливих варіантів дієвої оргсистеми інформаційного обслуговування підприємства, що об’єднана з технологією оперативного управління бізнес-процесами описана Б. Бармаковим. Подібна система здатна: 1) контролювати стан робіт і результати по найважливіших напрямках поточної діяльності; 2) забезпечувати компанію відповідною (з точки зору наявності) релевантною інформацією; 3) регулювати рух інформаційних ресурсів для використання в цільовій діяльності відповідно до напрямків і ритмів бізнес-процесів; 4) оперативно витягати інформацію з величезного масиву різнорідних джерел для поточних і перспективних завдань управління; 5) акумулювати, аналізувати й узагальнювати документований досвід професіоналів, перетворюючи його в загальнодоступний корпоративний інтелект; 6) упорядковувати діяльність, пов’язану з розвитком інформаційної системи. Створення подібної підсистеми управління сприятиме, на наше переконання, реалізації принципу збалансованості загальної системи управління компанією, що позначається у трьох аспектах [6, с. 67]: 1) збалансованість конфігурації елементів системи управління; 2) збалансованість системи управління в цілому із внутрішнім середовищем; 3) збалансованість системи управління в цілому із зовнішнім середовищем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2.Інформаційні продукти та технології,що застосовуються  компаніями для забезпечення їхнього розвитку.

     Найбільш  простими та поширеними є системи  електронного документообігу (СЕД), що дозволяють вирішувати всі типові завдання для роботи з документами - реєстрація і введення документів, пошук документів, обмін документами, створення звітів, ведення архіву, встановлення прав доступу до окремих документів та системи в цілому.

     Але інформаційні потреби сучасних підприємств  і компаній не вичерпуються тільки обміном даними. Фінансові установи аналізують внутрішню звітність  банку, бюджет, активи, пасиви й клієнтську базу, контролюють роботу філій. Торговельні  організації досліджують продаж у розрізі номенклатури товарів  і торговельних марок, аналізують тенденції  динаміки продажу товарів за певний період часу. Виробничі підприємства контролюють відвантаження товарів  по сотнях показників номенклатури, проводять  звірення податкової звітності. В умовах клієнтоорієнтованої економіки  важливого значення набуває аналітика  відносин із клієнтами й конкурентами, аналітика в сфері персоналу. Маркетингові й консалтингові фірми  надають звіти про дослідження  ринку своїм клієнтам. Різні інформаційні агентства, інвестиційні компанії, електронні біржі, Інтернет

магазини, фонди надають своїм клієнтам усілякі звіти та аналітичні огляди. Державні організації, накопичуючи  в сховищах даних величезні масиви, використовують ці дані для аналізу, наприклад, структури населення  країни або регіону в різних розрізах, кадастру земель, паспортів підприємств  і т.п.

     Для задоволення зростаючих інформаційних  потреб сучасних компаній та забезпечення ефективності управлінням бізнесом використовують так звані системи  імітаційного моделювання та бізнес-аналітики (Busmess IntelHgence - ВІ), що поєднують процеси збору даних, аналізу, моделювання й прогнозування. Одержувані за їх допомогою оперативні й достовірні дані допомагають не тільки підвищувати поточну продуктивність робіт і якість планування, а й знаходити нові способи використання таких активів, як знання персоналу, цінність клієнта, ефективні мережі бізнес-партнерів, можливі джерела інновацій.

     Більш складні та комплексні завдання дозволяють вирішувати інструменти ВІ для поглибленої  роботи з даними на основі технологій аналітичної обробки даних OLAP (On-Lme Analytical Processmg). Саме можливість аналізу даних в інтерактивному режимі відрізняє OLAP-системи від систем підготовки регламентованих звітів. У формулюванні родоначальника OLAP Е. Кодда визначальною особливістю інтерактивної обробки є можливість "поєднувати, переглядати й аналізувати дані з погляду множинності вимірів, тобто найбільш зрозумілим для корпоративних аналітиків способом" .

     Поряд OLAP-системами для підтримки складних управлінських рішень різними організаціями промислової, торговельної, фінансової, наукової сфери та сфери послуг застосовуються інші інструменти ВІ -зокрема системи з видобутку даних (Data Mmmg) і потужні статистичні пакети [7], що дозволяють здійснити швидкий доступ до численних експериментальних даних і бібліотек програм, а також тестувати й проводити складні різноманітні розрахунки, моделювати поведінку складних систем. Однією з найбільш важливих переваг навчальних середовищ, побудованих з використанням Data Mmmg, виступає можливість пошуку схованих закономірностей - знань, які об'єктивно існують, але суб'єктивно ще невідомі для тих, кого навчають. Отже простежується зв'язок між інформаційним забезпеченням та сучасною концепцією управління знаннями на підприємстві [3].

     Методи, застосовувані в системах ВІ, дозволяють реалізувати так званий закон  Паретто, відповідно до якого 80% прибутку приносить 20% видів діяльності. Переваги, які одержують фахівці у вигляді  наочної й актуальної картини  бізнесу по різних аспектах діяльності підприємства на основі виявлення динаміки й залежностей показників, цим  не вичерпуються.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3.Інформаційна стратегія

     Беручи  до уваги великий ступінь важливості інформації для бізнесу, на сьогоднішній день нам вбачається недостатнім  обмежуватись лише регламентацією якості та часу надходження інформації до менеджерів і фахівців в межах  підприємства, як це пропонується робити в межах інформаційного менеджменту [3]. Вважаємо за доцільне прийняти до уваги  вітчизняних компаній ще новий, але  цілком своєчасний досвід іноземних  компаній та державних установ з  розробки та впровадження інформаційної стратегії.

     Частіше за все в зарубіжних публікаціях  інформаційну стратегію розглядають  з двох точок зору. З однієї (технічної) сторони, ця стратегія покликана  забезпечити безпеку інформації, з іншої - завдяки селекції інформаційних  потоків та управлінню ними, забезпечити  та посилити конкурентну перевагу компанії [9].

       Передумови існування в компанії інформаційної стратегії зумовлені такими взаємопов'язаними елементами:

• визначеність інформації (будь-яка інформація чітко визначена та відповідним чином розподілена між споживачами);
• якість інформації, що відповідає меті її застосування та визначається такими показниками як точність, вчасність, послідовність та повнота;
• регламентованість інформації (весь персонал компанії чи підприємства знайомий із правилами використання та відповідальністю за використання інформації);
• керованість інформації через наявність механізму, завдяки якому визначаються чіткі пріоритети та процедури використання інформації, і у відповідності до якого ці процедури реалізуються.

     Інформаційна  стратегія, по суті повинна бути рушійною силою компанії; вона не є і не повинна бути надлишковою опцією стратегічного набору. Так, фахівцями  Лондонського університету інформаційна стратегія була визначена як «ключова під-стратегія корпоративної стратегії, яка дає можливість уявити яким чином та за допомогою якої інфраструктури інформація використовується для підтримки діяльності університету», зазначаючи також, що інформаційна стратегія має однією зі своїх цілей підтримку інших під-стратегій (наприклад, комунікаційної) [10]. На схоже визначення спирається в своїх дослідженнях і Джейн Ліндер, визначаючи інформаційну стратегію як «частину бізнес-стратегії компанії, яка регламентує яким чином компанія використовує інформацію для створення вартості у динамічному бізнес-середовищі» .