Види контрактів і механізми управління трансакції

Міністерство регіонального  розвитку та житлово-комунального господарства України

Економічний факультет

 

Реферат

на тему:

“ Види контрактів і механізми управління трансакції ”

 

Виконала

студентка 2-го курсу

групи ФК – 21

Писаренко Ірина

Перевірив:

Обеленський О.Ю.

 

 

 

Київ 2011р.

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..3

1. Контракти…………………………………………………………………4
1. Типи і особливості контрактів……………………………………4
2. Класичний контракт……………………………………………….6
3. Неокласичний контракт…………………………………………...6
4. Реляційний контракт………………………………………………7

2. Трансакції…………………………………………………………………8

1.  Поняття трансакції………………………………………………..8
2. Трансакція управління……………………………………………9

Висновок…………………………………………………………………….….10

Список використаної літератури……………………………………………...11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Метою мого реферату є в  межах запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються контрактів та механізму трансакції управління.

У даному рефераті значну увагу  я приділила типам і особливостям контрактів, а також поняттю трансакції та трансакції управління.

Окрім конституційних і економічних  правил, найважливішими з яких права  власності, існують правила, що структурують у часі і просторі відносини між  двома (і більше) економічними агентами на основі специфікації обмінюваних  прав і зобов'язань відповідно до досягнутої між ними угоди. До цих  правил відносяться контракти.

Контракт – сукупність правил,що структурують просторі та часі, відносини між різними економічними агентами шляхом визначення обмінюваних прав і взятих зобов'язань та визначення механізму їх дотримання. Така детальна специфікація контрактів є передумовою інтенсивного обміну в межах нової соціально-економічної структури ринкової економіки.

Під трансакцією розуміють:

1. обмін правами власності і свобод, прийнятої в суспільстві;
2. діяльність людини у формі відчуження і привласнення має рацію власності і свобод, прийнятої в суспільстві, які здійснюються в процесі планування, контролю виконання обіцянок, а також адаптації до непередбачених обставин.

При трансакції здійснюється правовий контроль, а конфлікт інтересів  індивідів, які залежать один від  одного, вирішується у такий спосіб, що з'являється соціальна потреба  в порядку.

 

 

 

1. Контракти

1.1. Типи і особливості контрактів

Класифікація контрактів здійснюється з правової і економічної  точок зору. З правової точки зору виділяються наступні типи контрактів.

1. Контракт купівлі-продажу на основі угоди передбачає передачу на постійній основі прав власності на відповідний актив від однієї сторони до іншої. У зв'язку з укладенням даного контракту можливий як передконтрактний, так і контрактний опортунізм.
2. Контракт найму існує у двох видах: контракт найму фізичного об'єкту (оренда) і контракт найму особистої власності. Якщо у першому випадку орендар отримує на певний термін не тільки право користування, але і право на дохід, то в другому – тільки право користування. У обох випадках можливий ризик опортуністичної поведінки.
3. Трудовий контракт – це діяльність дій одного індивіда (найнятого робітника) відповідно до інструкцій іншого (працедавця). Укладання даного контракту також зв'язано з ризиком опортуністичної поведінки.
4. Кредитний контракт виділяється не у всіх правових системах. Це такий контракт, відповідно до якого людина, що бере гроші або інші цінні речі, повинна повернути активи в кількості, якості і вигляді, одержаному від кредитора. Відмінність від перших двох видів контрактів полягає у відсутності зобов'язання повернути саме ту одиницю активу, яка була узята в борг. Дана одиниця могла бути знищена. В зв'язку з цим виникає проблема контролю над використанням так званих пластикових активів. Пластиковими називають такі активи, витрати контролю над використанням яких після укладення контракту достатньо великі.

З економічної точки зору виділяються наступні типи контрактів: повні і неповні; класичні, неокласичні  і реляційні; явні і неявні; обов'язкові і необов'язкові; формальні і неформальні; короткострокові і довгострокові; стандартні і нестандартні; що самовиконуються і захищені за допомогою третьої сторони; індивідуальні і колективні; контракти в умовах симетрії і асиметрії інформації; контракти з верифікованою і неверифікованою судами інформацією; контракти, укладені від власного імені або за дорученням.

Неявні (імпліцитні) контракти  містять умови за «умовчанням». Повні  контракти повинні включати опис всіх можливих станів навколишнього  світу і дії сторін при кожному  стані. Неможливість укладення повного  контракту зв’язана з обмеженою  раціональністю наявністю непередбачених обставин, високими витратами необхідних розрахунків, неточністю язикових конструкцій. Кожен конкретний контракт може мати декілька характеристик.

Виділяються декілька важливих параметрів, за якими можуть розрізнятися контракти:

1. Періодичність взаємодії між економічними агентами;
2. Наявність невизначеності.
3. Ступінь специфічності ресурсу, використання якого обумовлюється у контракті;
4. Механізм захисту контрактів;
5. Терміновість;
6. Стандартність;
7. Механізм відновлення і адаптації.

Оскільки в неоінституціоналізмі загальна орієнтація аналізу спрямована на дослідження механізмів впливу правил на поведінку економічних агентів, у центрі уваги тут знаходяться різні структури управління контрактними відносинами, але з урахуванням походження контракту як координаційного механізму, що підтримує координацію в умовах невизначеності зовнішнього середовища й принципової неповноти контрактів.

Класичні контракти детально визначають зміст угоди, в якій перевага віддається формальним пунктам і в яких ураховується всі можливі обставини, за яких буде здійснено обмін. Класичний контракт передбачає всі можливі проблеми, що можуть виникнути у зв’язку з його виконанням, і шляхи їх усунення. Це контракт, що за своєю природою виконується сам або не укладається взагалі (якщо одна із сторін вважає його неприйнятним), «несуперечливо» самоліквідується.

Така характеристика класичного контракту відображає характерні риси неокласичної економічної теорії з  її умовами повної й симетрично розподіленої між суб'єктами угоди інформації.

2. Класичний контракт

Класичний контракт застосовується тоді, коли взаємини між агентами спорадичні і координуються через механізм цін, якщо ступінь невизначеності низька і всі умови відображені у контракті, якщо ресурс не є специфічним і захист контракту здійснюється державою (через суд). Іншими словами, класичний контракт – це контракт, заснований на існуючих юридичних правилах, що чітко фіксує умови операції, припускає санкції у разі невиконання цих умов і вирішення суперечок у суді. Такий контракт означає укладення всеосяжної угоди, оскільки в ньому спеціально обумовлені всі умови і дії сторін у разі настання тієї або іншої події. Названий вид контрактів можливий у достатньо простій ситуації, відносини сторін припиняються після виконання умов операції. Усні домовленості, не зафіксовані в тексті договору, не признаються. Проте якщо вводиться допущення про обмежену раціональність агентів, то укладення класичного контракту, що враховує усі можливі моменти, стає нереальним.

3. Неокласичний контракт

Якщо взаємини між агентами одиничні або спорадичні, якщо через  невизначеність важко специфікувати  умови контракту, якщо ресурс специфічний, то такий контракт називається неокласичним. Неокласичний контракт це довгостроковий контракт в умовах невизначеності, коли неможливо наперед передбачити всі наслідки угоди, що укладається. Такий контракт нагадує швидше договір про принципи співпраці, чим юридичний документ, що враховує ситуації, можливо у майбутньому. Тому неокласичний контракт, на відміну від класичного, вважається неповним, усі домовленості признаються разом з письмовими. Неокласичні контракти є моделлю взаємодії суб’єктів обміну, що більше наближена до реалій господарювання.

4. Реляційний контракт

Якщо разом з невизначеністю взаємовідносини агентів стають безперервними з високим рівнем специфічності ресурсів, то контракт називається реляційним (відносницьким), тобто контрактом з приводу відносин в умовах невизначеності. Це довгостроковий взаємовигідний контракт, в якому неформальні умови переважають над формальними. Реляційні контракти між індивідами – це обопільна співпраця між покупцем і продавцем у процесі ринкового обміну або багатостороння співпраця між усіма покупцями і продавцями. Концепція реляційного контракту використовується для пояснення кооперації між індивідами у середовищі невизначеності.

Таблиця 1.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТРАКТІВ

Характеристики контракту	Класичний	Неокласичний	Реляційний
Термін	Короткостроковий	Можливо довгостроковим	Довгостроковий
Механізм пролонгації	Відсутній контракт, що самоліквідується	Передбачається	Є
Формалізація	Формалізований	Формалізований	Неформальний
Механізм захисту	Захищений за допомогою третьої  сторони – суду	Захищений за допомогою третьої сторони  ˗ спеціалізованого суду	Контракт, що самовиконується
Стандартність	Стандартний	Нестандартний	Нестандартний
Повнота	Повний	Неповний	Неповний
Механізм адаптації	Відсутній	Є	Є, грає важливу роль

 

 

2. Трансакції

2.1. Поняття трансакції

У звичайному вживанні трансакція(лат. transactio) – це угода, операція. Поняття «трансакція» було введено в економіку Дж .Р. Коммонсом, який розглядав проблему економічної організації в тісному зв'язку з проблемами конфлікту, взаємної залежності і порядку. Конфлікт інтересів егоїстичних індивідів унаслідок обмеженості ресурсів – основна проблема соціального життя. Саме при трансакції здійснюється правовий контроль, а конфлікт інтересів індивідів, які залежать один від одного, вирішується у такий спосіб, що з'являється соціальна потреба в порядку. Отже, трансакції – це стратегічні відносини вході економічної діяльності, оскільки без них не могло б бути виробництва, споживання, покупки, продажу, інвестування. Трансакції – це не обмін товарами, а відчуження і привласнення прав власності і свобод, прийнятих в суспільстві.

Розуміння змісту поняття  трансакції необхідне, оскільки можливе  помилкове використання термінів «обмін», «контракт», «операція» як замінників поняття «трансакція».

Запропоноване визначення трансакції дозволяє аналізувати різні форми  господарської діяльності в рамках однієї і тієї ж системи понять. Тим самим дане визначення – елемент  загальної економічної теорії з  погляду можливостей аналізу  альтернативних і взаємодоповнюючих  економічних систем.

Значення класифікації трансакцій полягає в тому, що вона показує  можливості порівняльного аналізу  дискретних інституціональних альтернатив, опосередкованих обміном між  економічними агентами.

Один з варіантів класифікації трансакцій був запропонований Дж. Коммонсом. Він виділяв три типи трансакцій: торгові, раціонування і управління.

 

2. Трансакція управління

У трансакції управління ключовим є відносини управління – підпорядкування, які передбачають таку взаємодію  між людьми,коли право ухвалювати рішення належить тільки одній стороні(унаслідок  делегування, узурпації, придбання). Даний  вид трансакцій існує у внутрішньо фірмових відносинах, в бюрократичних організаціях, а в ширшому плані – у внутрішньоієрархічних відносинах.

Трансакції управління існують  внаслідок того, що право на ухвалення  рішення обмінюється на дохід, очікувана  корисність якого повинна перевищувати ту, яка відповідає ринковій ставці заробітної платні на ринку. У зв'язку з цим умови контракту з  найму робітників радикально відрізняються  від інших добровільних контрактів, зумовлюючи необхідність виділення  як особливого права свободи.