Види та наслідки безробіття. Фактичний і природний рівень безробіття

Міністерство освіти та науки України

Київський торгівельно-економічний університет

Факультет ресторанно-готельного бізнесу

Доповідь

на тему:

«Види та наслідки безробіття. Фактичний і природний рівень безробіття»

Виконав:

Студент ФРГТБ 3 курсу 2 групи

Григор’ян А.А.

Київ – 2011

1. Види безробіття

Основними типами безробіття є:

1. Природне безробіття – тип безробіття, який практично не може бути ліквідований за існуючої економічної системи. Цей тип безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального.

Фрикційне безробіття зумовлене міжрегіональними, професійними та віковими переміщеннями частини працездатного населення. Воно пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому. Цей різновид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки частина працівників тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивну. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту.

Структурне безробіття зумовлене структурними зрушеннями в економіці (відмирання або зменшення частки старих галузей та появою і швидким розвитком нових), науково-технічним прогресом, змінами в структурі споживчого попиту та ін. Тобто відбувається невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу. Таке безробіття теж вважається неминучим.

Різниця між структурним та фрикційним безробіттям не дуже значна. Основна відмінність полягає в тому, що у «фрикційних» безробітних є певні навички, які вони можуть продати, а у «структурних» безробітних немає можливості одразу отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання чи навіть зміни проживання. Структурне безробіття характеризується більшою тривалістю і вважається серйознішою проблемою порівняно з фрикційним безробіттям.

До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в економіці та характеризується недостатністю сукупних витрат. Рівень безробіття підвищується, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується і скорочується зайнятість. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.

Добровільне безробіття – безробіття, яке існує за наявності вільних робочих місць. Така ситуація виникає внаслідок того, що особи працездатного віку не влаштовуються на роботу через недостатній рівень заробітної плати, низький зміст праці тощо, але приступили б до роботи, якби плата була вищою.

Інституціональне безробіття пов’язане з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію на ньому (неповні інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки а доходи тощо). Воно породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

2. Вимушене безробіття – тип безробіття, коли людина працездатного віку не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Основними формами вимушеного безробіття є поточне, приховане, відкрите, аграрне, застійне, сезонне, технологічне, а також конверсійне безробіття.

Поточне безробіття зумовлене передусім циклічним характером розвитку економіки, кризами надвиробництва та перевиробництва та ін; це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її.

Приховане безробіття виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення.

Приховане безробіття можні поділити на:

      вимушену неповну зайнятість, коли людина працює неповний робочий день або тиждень;

      кваліфікаційне безробіття – людина працює не за своїм рівнем майстерності;

      функціональне безробіття, яке виникає, якщо працівник, який навіть зарахований на ту чи іншу посаду за фахом, зайнятий цілий робочий день, але не виконує своїх обов’язків, а є лише присутнім на роботі.

Аграрне безробіття зумовлене витісненням дрібного виробництва великим і розоренням дрібних товаровиробників у сільському господарстві.

Застійне безробіття визначається нерегулярністю зайнятості окремих категорій населення, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками, охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях (туризм, сільське господарство, будівництво).

Технологічне безробіття пов’язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, впровадження нової техніки і технології.

Конверсійне безробіття виникає в зв’язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу в економіці.

Технологічне та конверсійне безробіття виокремлюють у структурному безробітті.

Безробіття також можна поділити на такі види:

1. Абсолютне безробіття – те, що виникає, коли робочих місць менше, ніж працездатного населення.

2. Відносне безробіття виникає тоді, коли в одному місці спостерігається надлишок робочої сили, а в іншому – її дефіцит.

За тривалістю розрізняють також постійне (тривале) та тимчасове безробіття.

Отже, як бачимо, залежно від причин виникнення безробіття може проявлятися у різних формах.

2. Наслідки безробіття

Безробіття має двоякі наслідки – з одного боку воно є важливим стимулятором активності працюючого населення, а з другого - великим суспільним лихом.

До негативних соціально-економічних наслідків безробіття можна віднести:

-         зменшення рівня життя;

-         нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення;

-         під час кон’юнктурного безробіття втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення;

-         безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер;

-         зниження кваліфікації працівників;

-         незайнята робоча сила означає неповного використання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття;

-         зростання злочинності серед населення;

-         зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення, веде до спаду виробництва, скорочує пропозицію.

Звісно, обмежуватися розглядом виключно економічних наслідків такого глобального процесу як безробіття, було б, принаймні, недальновидним. Отож, продовжуючи логічний ланцюжок розгляду, перейдемо до соціальних наслідків безробіття.

На відміну від економічних наслідків, у соціальних важко виділити більш-менш суворі математичні закони, тому вимушено обмежимося перерахуванням самих факторів.

Як і у будь-якому іншому випадку, виділяють позитивні та негативні моменти у впливах безробіття на соціальні процеси.

Серед негативних впливів:

-         загострення криміногенної ситуації, як наслідок необхідності прокормити сім’ю та неможливості заробити гроші легальним шляхом;

-         посилення соціальної напруженості, як наслідок недовіри суспільства до влади, котра не може нічого вдіяти із ситуацією;

-         ріст кількості фізичних та психічних хвороб, як наслідок зростання кількості нервових розладів на базі звільнень та нестачі коштів на елементарні потреби;

-         посилення соціальної диференціації, як наслідок набагато чіткішої грані між працюючими та не працюючими, заможними та незаможними;

-         зниження трудової активності, як наслідок розпачу та безнадії.

В свою чергу, позитивними впливами називають:

-         підвищення соціальної цінності робочого місця, внаслідок зменшення їх кількості;

-         збільшення кількості особистого вільного часу, внаслідок незайнятості;

-         зростання свободи обрання місця роботи, внаслідок вимушеної відсутності особистих обмежень щодо вибору робочого місця;

-         збільшення соціального значення та цінності праці, внаслідок концентрації уваги на важливості її для сімейного добробуту.

Соціально-економічні наслідки безробіття відображаються у таких моментах: відбувається знецінення, неповного використання трудового потенціалу нації, погіршується якість життя безробітних і членів їх сімей, посилюється тиск на рівень заробітної плати зайнятих з боку конкуруючих на ринку праці; збільшуються затрати суспільства і особи на відновлення або зміну професіонального статусу і рівня у продуктивності праці; зростає кількість людей, схильних до дій, що суперечить, прийнятим суспільним нормам і цінностям.

3. Фактичний і природний рівень безробіття

Структурна безробіття пов'язане з технологічними зрушеннями в провадженні, структуру змінюють попит на робочу силу. Це безробіття серед осіб, професії яких виявилися "застарілими" або менше необхідними економіці внаслідок науково-технічного прогресу. Структурне безробіття має переважно вимушений і більш довгостроковий характер, тому що в цієї категорії безробітних немає «готових» до продажу навичок роботи й одержання робочих місць для них пов'язано з професійною перепідготовкою, нерідко супроводжується зміною місця проживання.

Поєднання фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття (або рівень безробіття при повній зайнятості), відповідний потенційному ВВП. Ряд економістів вважають неприйнятним використання терміна "природний" стосовно безробіття, викликаною структурними зрушеннями. Тому в макроекономічній літературі широко використовується термін NAIRU (Non - Accelerating - Inflation Rate of Unemployment), що фіксує увагу на тому, що цей стійкий рівень безробіття стабілізує інфляцію.

Циклічна безробіття являє собою відхилення фактичного рівня безробіття від природного. У період циклічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурну; в періоди циклічного підйому циклічне безробіття відсутнє.

Розрахунки фактичного і природного рівнів безробіття ускладнюються тим, що критерії віднесення окремих осіб до категорій зайнятих або безробітних достатньо рухомі. Звичайно безробітними вважаються ті, хто не має роботи на момент проведення статистичного дослідження, але активно шукає її і готовий приступити до роботи негайно. Люди, що мають роботу, а також всі зайняті неповний робочий день чи тиждень, відносяться до категорії зайнятих.

Рівень безробіття визначається як співвідношення чисельності безробітних і чисельності робочої сили або як співвідношення частки зайнятих, щомісяця втрачають роботу, і цієї суми частки з долею безробітних, щомісяця знаходять роботу.

Природний рівень безробіття (NAIRU) визначається в результаті усереднення фактичного рівня безробіття у країні за попередні 10 років (або більш тривалий період) і Наступні 10 років (використовуються прогнозні оцінки з урахуванням імовірнісної динаміки очікуваного рівня інфляції).

Основними причинами існування природного (сталого) рівень безробіття є наступні:

1. Збільшення часу пошуку роботи в умовах системи страхування на випадок безробіття.

Виплата допомоги по безробіттю щодо знижує стимули до швидкого працевлаштування - збільшується час на пошуки підходящої роботи, на перепідготовку і т.д. У довгостроковій перспективі це сприяє досягненню більшої збалансованості структури робочих місць і структури робочої сили. У той же час збільшення допомоги по безробіттю та терміну їх виплати сприяє росту чисельності безробітних і підвищенню рівня безробіття. Інструментом вирішення цієї проблеми є державні інвестиції в інфраструктуру ринку праці (розгортання різноманітних систем перепідготовки кадрів, підвищення їх професійної і географічної мобільності, удосконалювання інформації про вакансії і т.д.). У короткостроковому періоді фінансування програм по регулюванню зайнятості може збільшити навантаження на державний бюджет, проте вже в середньостроковій перспективі це буде сприяти зниженню природного рівня безробіття.

2. Стійкість (жорсткість) заробітної плати породжує «безробіття очікування». Безробіття очікування виникає в результаті перевищення рівня реальної заробітної плати над її рівноважним значенням;

2) фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах з профспілками і індивідуальних трудових угодах;

3) незацікавленістю фірм у зниженні рівня заробітної плати через ризик втрати кваліфікованої робочої сили, збільшення загальної плинності кадрів, зниження продуктивності праці, трудової дисципліни й обсягу прибутку.