Військові глобальні проблеми

Сучасна реальність така, що кожен день ми чуємо про глобалізацію, про масу процесів, які впливають  на наше життя, хоч і відбуваються за тисячі кілометрів від нас. Глобалізація, як не відворотний процес, тягне  за собою масу питань і проблем, вирішити які не вдається найсвітлішим головам  людства. Однією, або навіть провідною  з таких є глобальні військові  проблеми.

Взагалі, глобальні проблеми людства  - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору. Це сукупність соціоприродних проблем, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства, збереження цивілізації. Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і зачіпають всі країни світу.

Варто зазначити, що глобальні  проблеми не можуть бути вирішені для  якоїсь окремої конкретної країни або  частини країн, адже всі глобальні  проблеми тісно пов’язані між  собою.

Науковці налічують кілька десятків проблем, які за своєю всеосяжністю можна вважати глобальними. Найважливішими з них є: проблема збереження миру на Землі, забезпечення поступального  і пропорційного розвитку господарства світу, екологічна та проблема забезпечення життєдіяльності та якості життя  людини. Проблема збереження миру на Землі - найважливіша, оскільки під час виникнення глобального військового конфлікту в світі, нашпигованому ядерною зброєю та ядерними технологіями (АЕС тощо), всі інші проблеми втрачають сенс. Жорстока реальність полягає в тому, що ніколи ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї, її досить, щоб кілька разів знищити все живе на Землі, або й саму планету.

Глобального характеру проблема війни та миру набула з появою зброї  масового враження: хімічної, бактеріологічної і ядерної. Обмежити вплив можливої ядерної катастрофи на навколишнє середовище не можливо, що довела аварія на Чорнобильській АЕС. Тому застосування ядерної зброї  навіть у локальному конфлікті може мати незворотні наслідки для людства. Шляхом розв’язання проблеми війни  є припинення гонки озброєнь і  роззброєння та вирішення всіх міждержавних суперечок виключно політичними  засобами. Ключова роль тут відводиться  ООН.

Офіційно в світі є  п’ять країн, які мають ядерну зброю: США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія. Ці країни виступають гарантами  миру та безпеки в світі. Проте  існують держави (Індія, Пакистан, Ізраїль, Корея Північна), які всупереч міжнародним  нормам вже мають ядерну зброю, або  впритул наблизились до володіння  нею. Опікуючись інтересами людства  у 1994 році від ядерної зброї першою відмовилася Україна, яка на той  час володіла третім за потужністю ядерним потенціалом світу. Слідом за Україною від ядерної зброї  відмовились Казахстан і Білорусь.

На початку 90-х років  країни світу витрачали на військові  потреби понад 1 трлн доларів на рік. Це дорівнювало обсягу роботи всього світового ринку послуг або ж  величині, що співмірна з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі. Майже половину коштів на військові  потреби в світі витрачають дві  країни - США та Росія. В деяких державах військові витрати перевищують 1/10 їх ВВП. Це насамперед ті країни, які  постійно втягнуті у військове протистояння (КНДР, більшість держав зони Перської затоки тощо). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу  вкладають у військову сферу  коштів більше, ніж у соціальну  сферу (Китай, Пакистан, Іран, Ірак, Сирія, Куба, В'єтнам та ін.). На задоволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн осіб, в розробках військового характеру беруть участь півмільйона вчених та конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Варто задуматись, чи є сенс тримати зброю, яка в решті-решт погубить не тільки того, на кого вона направлена, ай все навкруги, включаючи  того, хто її використав? Власне я  в цьому не бачу жодного сенсу. Так, звичайно, якщо хоча б одна країна світу вже має таку зброю, то для  світової рівноваги таку зброю має  мати і ще хтось, але лише для рівноваги, про безпеку говорити тут не варто.

На жаль, на планеті все  ще зберігаються точки потенційних  міжнародних або міжнаціональних  конфліктів. Тільки від закінчення Другої світової війни до початку 90-х  років відбулося понад 30 міжнародних  та близько 90 внутрішньодержавних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів  людей. І якщо в міжнародних конфліктах співвідношення загиблих цивільних  та військових приблизно рівне, то в  громадянських та національно-визвольних війнах цивільного населення гине втричі більше, ніж військових. Ці питання є актуальними зараз особливо, адже військові конфлікти у Лівії похитнули світовий спокій. Процеси глобалізації сягнули таких меж, що здавалось би суду громадянська справа політичного характеру у Лівії не мала б спричинити стільки проблем у світі, але країни світу залежні одна від одної на рівні ресурсозабезпечення. Нафта, експортером якої виступає Лівія, безпосередньо вплинула на економіки багатьох країн, які вже не могли не втрутитись у їх державну, здавалось би, справу.

Отже, проблема збереження миру на Землі залишається гострою, і  його досягнення можливе за умови  взаєморозуміння і всебічного співробітництва, вирішення цієї проблеми - найважливіша передумова для розв'язання інших  глобальних проблем людства, насамперед проблеми економічного розвитку. Забезпечення поступального і пропорційного  розвитку господарства світу - дна з  важливих проблем, що стоїть перед людством.

Найважливіша роль у вирішенні  глобальних проблем належить міжнародним організаціям, і в першу чергу системі ООН. Збереження миру, зміцнення міжнародної безпеки і роззброєння, будучи головним завданням ООН,служать основною передумовою створення міжнародного клімату, необхідного для вирішення глобальних проблем. Питання роззброєння, регіональних конфліктів, інші аспекти проблеми війни і миру регулярно розглядаються на Генеральній Асамблеї ООН – її вищому форумі. Значну роль у міжнародних справах грає Рада Безпеки - основний політичний орган ООН, на який покладається головна відповідальність за підтримання миру і безпеки.

До національних інтересів  у воєнній сфері належать:

* унеможливлений поширення  зброї масового ураження і  засобів її доставки;

* недопущення нарощування  іншими державами поблизу кордонів  України угруповань військ та  озброєнь, які порушують співвідношення  сил, що склалося;

* підтримання належного  рівня забезпечення військовою  та спеціальною технікою та  озброєнням нового покоління  Збройних сил України, інших  військових формувань;

* утилізація застарілої  та не потрібної для Збройних  сил У краї ни воєнної техніки,  озброєння, вибухових речовин;

* достатній соціальний  захист військовослужбовців, громадян, звільнених з воєнної служби, та членів їхніх сімей.

Отже, глобалізація принесла ряд проблем, включаючи і військові. Глобальні військові проблеми –  є найважливішими, адже розв’язання  глобального військового конфлікту  призведе до світової трагедії. Я вважаю, що людству необхідно відмовитись  від ядерної зброї і гонки  озброєнь, задля життя . Гонка озброєнь — величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. Також, важливим є аспект того, що через світові процеси глобалізації, будь-який процес в країні, а особливо військовий конфлікт, впливає на процеси в інших країнах, створюючи конфлікти політичних і економічних інтересів, що неминуче веде до глобальних проблем, можливо навіть військових. Добре, що є світові організації, створені задля стримування таких ситуацій, але можливо і в них є свої інтереси.

Список використаної літератури:

1. Краснов Ю.К.  Основи науки про політику. 1993.
2. Соловйов М.Д. Пріоритет загальнолюдських інтересів у сучасних міжнародних відносинах. 1991.
3. Політична напруженість - глобальні проблеми людства

http://www.ukrmap.kiev.ua

4. Ліпкан В.А.  Національна безпека України