Корпорація "Рідна Марка" планує введення в експлуатацію другої і третьої черги по розливу пива на спеціалізованому комплексі ПБК "Радомишль". В устаткування інвестовано близько 25 млн євро. В оснащенні заводу беруть участь такі відомі виробники устаткування для пивної промисловості, як KHS, Zіemann, GІ Westfalіa Separator, Grasso. Запуск нових ліній дозволить комбінатові вийти на загальну продуктивність у 1 млн гектолітрів у рік, що складе близько 4% загальнонаціональних пивних потужностей. На таку ж частку на українському ринку пива розраховує "Рідна Марка". У ціновому сегменті вище за середнє і преміум-класу корпорація планує охопити 50%. За оцінками фахівців підприємства, даний сегмент пивного ринку є досить перспективним: за два-три років його частка збільшилася вдвічі - з 4 до 8% - і продовжує рости. "Необхідність розширення виробничих потужностей для нас очевидна - зараз ПБК завантажений на 110% і не встигає відвантажувати замовлення в повному обсязі", - розповідає президент корпорації "Рідна Марка" Павло Роднін. На сьогоднішній день на "Радомишлі" працює одна лінія, у яку було інвестовано EUR15 млн (запущена в жовтні 2003 р.). Тут виготовляється баварське пиво Weіssbіer "Пшеничне Еталон". На додаткових потужностях планується налагодити розлив пшеничного пива нових сортів - Krіstallweіzen (фільтроване) і Dunkelweіzen (темне). Технології цих сортів, як і у випадку з "Пшеничним Еталон", були розроблені фахівцями корпорації, серед яких як українські, так і баварські броварники. Специфіка пива (легке і добре втамовує спрагу) дозволяє компанії розраховувати на гарні літні продажі. Темне пиво Dunkelweіzen орієнтоване на більш вузьку аудиторію цінителів цього виду напою. Компанія розраховує налагодити постачання Dunkelweіzen у першу чергу в сегмент HoReCa. У загальних обсягах виробництва пшеничного пива Dunkelweіzen посяде не більш 5-10%, Krіstallweіzen - 20-25% [9].

     Як  відзначає Павло Роднін, підприємство збереже свою спеціалізацію і  надалі буде виготовляти винятково  пшеничні сорти баварського пива. "На вітчизняному пивному ринку конкуренція надзвичайно жорстка. У ситуації, коли ринок фактично поділений між чотирма лідерами, які володіють значними інвестиціями, було б украй нерозумно йти в лобову атаку, запропонувавши споживачеві ще один із сотні варіантів традиційного ячмінного пива. Саме тому ми пішли шляхом вузької спеціалізації, зосередившись на нишевому продукті зі своєю культурою, історією, технологією і смаковими особливостями", - говорить бренд-менеджер ТМ "Пшеничний Еталон" Марина Орловська. Павло Роднін стверджує, що така стратегія себе цілком виправдала - за рік продажі "Пшеничного Еталон" виросли на 20%, а з введенням в експлуатацію нових потужностей обсяги реалізації планується збільшити на 400% [8].

     Утім, ПБК "Радомишль" зберігає і випуск ячмінного пива з однойменною назвою. Але, як відзначає Павло Роднін, поки ТМ "Радомишль" продовжує позиціонуватися як регіональна і не націлена на загальнонаціональний ринок. "У сформованій ситуації виробники, що орієнтуються на регіони, незважаючи на тверду конкуренцію на національному ринку, можуть розраховувати на своїх споживачів, оскільки більш ретельно вивчають локальну аудиторію і можуть оперативно реагувати на зміну її переваг. Така ситуація буде спостерігатися доти, доки вітчизняний пивний ринок зберігає досить непогані темпи росту - 10-15% на рік - і великим компаніям немає необхідності воювати за вузькі цільові аудиторії. Але коли ринок вступить у період стагнації і ростиме лише на 2-3% щорічно, як це відбувається в усім світі, лідери напевно більш щільно займуться провінцією", - переконаний він [8]. Пиво "Пшеничне Еталон" позиціонується як загальнонаціональний бренд. Поки його основним ринком збуту є український роздріб. Але вже незабаром планується налагодити експорт пива в Англію, Німеччину і Росію. Зараз компанія веде переговори про постачання перших партій з великими експортерами з цих країн. За попередньою інформацією, у Німеччину буде поставлятися близько 5 тис. гектолітрів, у Великобританію - 3 тис. гектолітрів на рік. Перші поставки в Росію складуть 2 тис. гектолітрів протягом одного-двох місяців і надалі коригуватимуться залежно від вимог роздрібу.

     Українське  пиво користується дедалі більшим попитом  у близькому зарубіжжі. На рис. 1.2. відображена структура зовнішньоторговельної торгівлі пивом для України. 

     Рис. 1.2. Структура зовнішньоторговельної  торгівлі пивом для України 

     У вересні експорт пива, за даними Держкомстату, збільшився на 49,7% порівняно  з вереснем минулого року — з 11,07 до 16,57 млн л. А сумарно за 9 місяців нинішнього року експорт хмільного напою зріс на 27,9% — до 169,2 млн л. Головним зовнішнім споживачем українського пива залишається Росія (79,2%) [7].

     Водночас  якщо торік збільшення експорту пива супроводжувалося бурхливим зростанням імпорту, то нині зарубіжного пива в Україні стає менше. Імпорт пива у вересні порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився на 46,8%. А всього за 9 місяців іноземного пива в Україну ввезли на 12% менше — 34,49 млн л проти торішніх 38,7 млн л. При цьому практично єдиним імпортером напою є та сама Росія, на частку якої припадають 95,6% пивного імпорту.

     Такі  тенденції пояснюються здебільшого  різницею в ціні між українською  і російською продукцією. Так, українське пиво, яке постачається на експорт, позиціюється в середньому і низькому цінових сегментах. Це підтверджують фінансові показники — виторг експортерів пива у вересні зріс лише на 11% [6].

     Водночас  в Україну ввозиться переважно  пиво преміум-класу (від 5 грн за пляшку) — вітчизняні пивовари до останнього часу на цей сегмент практично не працювали. Однак найближчим часом імпорт російського пива в Україну може суттєво зрости. Цього року в Росії було ухвалено закони, які обмежують рекламу пива й розповсюдження напою. Такі дії, на думку експертів галузі, можуть стати поштовхом для експансії російських виробників пива в країни близького зарубіжжя, зокрема в Україну.

     Проте для успішної конкуренції з українськими пивними гігантами російським компаніям  доведеться робити ставку саме на елітний сегмент. Для цього росіянам насамперед доведеться потурбуватися про розвиток культури споживання пива, зокрема про організацію спеціальних пивних барів і ресторанів, про що, власне, вже заявили деякі компанії.

      2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної

     зовнішньоекономічної  угоди

     2.1. Законодавча база

     Закон України «Про виробництво та обіг пива в Україні»  визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу пива, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки у зазначеній галузі на території України. Він також спрямований на забезпечення високої якості та безпеки пива для людини та її здоров'я.

     Пиво - тонізуючий пінний напій, насичений  діоксидом вуглецю, одержаний шляхом зброджування охмеленого сусла пивними  дріжджами без добавлення спирту етилового, який відноситься відповідно до Міжнародного класифікатора товарів  та послуг до окремої групи напоїв під назвою "Безалкогольні напої та пиво".

     Промислове  виробництво пива - організаційні  та технологічні прийоми приготування пива пивоварними підприємствами незалежно  від форми власності та організаційно-правової форми господарювання з метою його продажу і одержання прибутку.

     Обіг  пива - закупівля, в тому числі імпорт, а також поставка, в тому числі  експорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля пивом.

     Оптова  торгівля пивом - діяльність із придбання  пива для наступної його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі та громадського харчування, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

     Роздрібна торгівля пивом - діяльність з продажу  пива безпосередньо кінцевим споживачам цього напою для їх особистого некомерційного використання, у тому числі на розлив у підприємствах громадського харчування, незалежно від форми розрахунків.

     Якість  пива - сукупність властивостей пива, що визначають його здатність забезпечувати  потреби людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, безпеку для її здоров'я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання та відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів, технічних умов, санітарних норм та інших нормативних документів.

     Ідентифікація пива - визначення відповідності показників якості пива показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника пива чи наведеним в  інформації про цей напій, а також  визначення відповідності пива і  узвичаєній загальній назві з метою його сертифікації.

     Сертифікація  пива -процедура документального  посвідчення якості пива і відповідності  його державним та міжнародним стандартам спеціально уповноваженим на те, згідно з чинним законодавством, органом  шляхом надання пиву сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката.

     Суб'єкти господарювання у галузі виробництва  та обігу пива - підприємства незалежно  від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, їх об'єднання (резиденти та нерезиденти), установи, організації та їх об'єднання, громадяни-підприємці, які здійснюють діяльність у сфері промислового виробництва та обігу пива в Україні.

     Відносини, пов'язані з виробництвом та обігом пива в Україні, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про підприємництво", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про захист економічної конкуренції", "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності" та іншими, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     Закон України «Про виробництво та обіг пива в Україні»  регулює відносини  між суб'єктами підприємницької  діяльності незалежно від форми  власності та організаційно-правової форми господарювання та державою, що виникають в результаті діяльності у галузі виробництва та обігу пива з метою стимулювання державою цієї галузі.

     Завданнями  Закону України «Про виробництво  та обіг пива в Україні»  є:

• визначення напрямів стимулювання промислового виробництва та обігу вітчизняного пива;
• забезпечення населення України якісним пивом у належних обсягах;
• забезпечення функціонування пивоварної галузі на засадах поєднання вільної конкуренції та державної підтримки;
• запровадження економічних механізмів підтримки та розвитку пивоварної галузі;
• забезпечення рівних умов вітчизняним та іноземним суб'єктам господарювання у здійсненні діяльності із промислового виробництва та обігу пива;
• підвищення ефективності торговельних операцій із пивом.

     Основними засадами державної політики у галузі виробництва та обігу пива є:

• підтримка галузі виробництва та обігу пива в Україні та його конкурентоспроможності;
• гарантування суб'єктам господарювання у галузі виробництва та обігу пива вільного вибору напрямів реалізації власної продукції та визначення цін на неї;
• сприяння збільшенню обсягів виробництва пива, в тому числі через розширення високоякісної сировинної бази;
• створення економічних механізмів для підвищення ефективності промислового виробництва пива;
• формування стабільної законодавчої та нормативно-правової бази для забезпечення передбачуваних умов розвитку галузі виробництва та обігу пива;
• невтручання держави у підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу пива, крім випадків, передбачених законами України;
• координація дій органів виконавчої влади при розробленні і реалізації політики по забезпеченню належної якості та безпеки пива і сировини для галузі виробництва та обігу пива;
• державний контроль і нагляд за промисловим виробництвом, транспортуванням, зберіганням та реалізацією пива;
• контроль за якістю та безпекою пива;
• запобігання реалізації продукції пивоварної галузі, небезпечної для життя, здоров'я громадян і навколишнього природного середовища;
• забезпечення охорони комерційної таємниці технологій виробництва пива;
• створення умов для участі вітчизняних пивоварних підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.