Вплив АЕС на навколишнє середовище та суспільство

3. Вплив АЕС на навколишнє середовище та суспільство

На всіх стадіях свого  розвитку людина була тісно пов'язана  з навколишнім світом. Але після того, як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підсилилося, розширився обсяг цього втручання, й зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрата не відновлювальних видів сировини підвищується, усе більше орних земель вибуває з економіки, так як на них будуються міста й заводи. Людині доводиться усе більше втручатися в господарство біосфери - тієї частини нашої планети, у якій існує життя. Біосфера Землі в цей час піддається наростаючому антропогенному впливу.

У світовому масштабі виробництво електроенергії є одним  з переважних джерел забруднення  навколишнього природного середовища. 

В Україні основні потужності з виробництва електроенергії зосереджені на теплоелектростанціях (ТЕС), їхня частина в виробництві електроенергії складає - 49%, 45% - частина атомних електростанцій (АЕС).

Особливе місце у  забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення.

  Атомна енергетика в даний час є екологічно чистіша і дешевша, ніж теплова. У розвинутих країнах вона забезпечує від 15 до 70 % усієї електроенергії, що виробляється (Франція – 70%, США – 17%, Швеція – 50%, Канада – 15%). Однак у разі аварії атомні станції становлять дуже серйозну небезпеку для людей і оточуючого середовища.

Радіоактивне забруднення  оточуючого середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення. Зовнішнє опромінення - це опромінення за рахунок радіоактивного забруднення місцевості. Воно підлягає контролю і залежить від рівня радіації.В цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне середовище є набагато (у 10 разів) меншим припустимого. Якщо врахувати екологічну дію різноманітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормально працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядерного паливного циклу, так і для населення. Глобальний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбутньому.

Видобуток і переробка  уранових руд також пов'язані з несприятливою екологічною дією. Колективна доза, отримана персоналом установки і населенням на всіх етапах видобутку урану й виготовлення палива для реакторів, становить 14 % повної дози ядерного паливного циклу. Але головною проблемою залишається поховання високоактивних відходів. Обсяг особливо небезпечних радіоактивних відходів становить приблизно одну стотисячну частину загальної кількості відходів, серед яких є високотоксичні хімічні елементи та їх стійкі сполуки. Розробляються методи їх концентрації, надійного зв'язування й розміщення у тривких геологічних формаціях, де за розрахунками фахівців, вони можуть утримуватися протягом тисячоліть

Всього з моменту  початку експлуатації атомних станцій  в 14 країнах світу сталося понад 150 інцидентів і аварій різного ступеня складності. Найбільш характерні з них: у 1957 р. в Уиндскейле (Англія), 1959 р. у Санта-Сюзанні (США), 1961 р. в Айдахо-Фолсі (США), 1979 р. на АЕС Три-Майл-Айленд (США),  1986 р. на Чорнобильській АЕС (СРСР), 2011 р.  на АЭС "Фукусима-1"( Японія)

Невиправним лихом для  України залишається Чорнобильська  трагедія. Адже ні на одній АЕС у  світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

Через 15 місяців після  катастрофи в Чорнобилі у Великій  Британії, яка, здавалось би, далеко розташована від України, було виявлене надзвичайно велике забруднення рослинності радіоактивними опадами, а також великий вміст цезію у м'ясі овець.

 Внаслідок чорнобильської  катастрофи на території України  радіацією забруднені місцевості 12 областей, 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі - 600 тис. дітей. Забруднено радіонуклідами і понад 7 млн. гектарів землі, серед яких 3 млн. га сільськогосподарських угідь та 2 млн. лісових масивів. Під час радіоактивного викиду була забруднена і річка Прип’ять. Так, проба води, зроблена для м. Чорнобиля показала наявність цезію-137, вміст якого в кілька разів перевищував фоновий. Якщо оцінити масштаб викиду за стронцієм-89, то він був еквівалентним п’яти річним нормам допустимого викиду на один реактор.

 Чорнобильська катастрофа  стала наслідком радіоактивного  забруднення території України,  Білорусі та Росії. Загальна  площа радіоактивного забруднення  становить понад 30 тис. кв. км. Випадання радіоактивних речовин простежувалося і у державах Західної Європи, підвищився радіоактивний фон у Скандинавії, Японії та США.

Вплив радіоактивних  викидів на організм людини різноманітний, це пов’язано з тим, що  різні  радіоактивні речовини по - різному проникають в організм людини. Це залежить від хімічних властивостей радіоактивного елемента.

Мал. № 3 Шляхи проникнення радіації в організм людини

Табл. № 6 Органи які піддаються опроміненню (Див. Додаток В)

В результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм у багатьох людей спостерігається ураження щитовидної залози, виникнення променевої  хвороби. Нині спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, систем кровообігу, травлення, а також захворювань, пов'язаних з імунною системою. В зв'язку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають довго живучі радіонукліди - цезій-137 (30 років), стронцій-90 (28 років), плутоній-239 (20000 років), зараження буде тривалим.

Ставлення громадськості до атомної енергетики було різним на різних етапах її розвитку. Для того,щоб визначити ставлення суспільства до АЕ, необхідно враховувати психологічні чинники, які впливають на формування громадської думки:

1) Люди боляче реагують на поодинокі великі аварії, водночас численні дрібні аварії залишаються практично непоміченими.

2)Велика надія покладається на зовні привабливу ідею використання енергії сонця і вітру. Однак серйозного аналізу наявних для цього технічних можливостей і вартості енергії, одержаної від вказаних джерел, досі немає.

     Головні аргументи противників АЕ - можливість нових аварій, нерозв'язаність проблеми надійного захоронення високоактивних відходів, можливість одержання плутонію для військових цілей, загроза ядерного тероризму.

3)Лідерами антиядерного руху стали "зелені". Організацію "Greenpeace" було створено для захисту чистоти довкілля. І справді, її представники виступили проти випробування ядерної зброї в атмосфері та проти явних випадків забруднення довкілля хімічними речовинами. Справедливим є і їхнє обурення низьким рівнем безпечності перших АЕС і тими аваріями, які там траплялися. Проте під певним соціальним тиском зусилля "зелених" поступово спрямувалися на боротьбу з атомною енергетикою взагалі. Така протидія розвиткові АЕ ґрунтується як на об'єктивних побоюваннях, пов'язаних з роботою АЕС, так і на суб'єктивних аргументах, котрі далеко не завжди формулюються людьми неупередженими. Виступаючи проти АЕ, вони або не пропонують заміну їй, або називають джерела, які явно непридатні для використання у промислових масштабах (наприклад, сонце, вітер). Та, на жаль, суспільство охочіше сприймає сенсаційні повідомлення, ніж об'єктивні факти. Опоненти атомної енергетики висловлюють переважно острахи щодо неї, хоча набагато коректніше було б просто порівнювати її недоліки з вадами інших джерел енергії. Але вони уникають цього. Парадокс руху "зелених" полягає у тому, що, усвідомлюючи небезпеку глобальних кліматичних змін, вони виступають проти найреальнішого шляху розв'язання цієї проблеми. Причому сама проблема дедалі більше політизується. Позитивне чи негативне ставлення до неї стало своєрідною "козирною картою", маніпулюючи якою можна досягти певних політичних переваг.

4)Об'єктивні наукові оцінки свідчать, що атомна енергетика — екологічно найчистіша серед існуючих промислових джерел енергії, і пов'язані з нею побоювання частини населення не мають під собою підстав.

Тривале приховування правди про чорнобильську катастрофу зумовило вкрай завищену оцінку населенням України реальної небезпеки АЕС і викликало природне за таких умов негативне ставлення значної частини громадськості до атомної енергетики. Велику роль тут відіграли політичні мотиви деяких партій та рухів, які намагалися у такий спосіб завоювати популярність серед населення. Показовими є результати дослідження, метою якого було з'ясування ставлення суспільства до Запорізької АЕС. Більшість респондентів (66 %) висловила думку, що недостатня інформація про роботу АЕС формує негативне ставлення до них. Тільки 18 % схильні були довіряти повідомленням у засобах масової інформації про ситуацію на АЕС. 45 % опитуваних висловилися за продовження роботи АЕС, а головною причиною недовіри до АЕ називали низьку якість будівництва АЕС та недостатній рівень екологічної грамотності і сумлінності їхнього керівництва. На запитання "Чи занепокоєні ви станом довкілля?" 48 % респондентів відповіли, що занепокоєні "дуже сильно"- 20 %, "досить слабо"- 16 % , "дуже слабо" і 8 % опитуваних це зовсім не турбувало.

Таким чином,  після Чорнобильської аварії у значної частини населення ще збереглося негативне ставлення до АЕС як до ненадійного енергоджерела, що забруднює довкілля. Більшість недоліків експлуатації АЕС, що викликали занепокоєння громадськості, вже усунуто, але населення про це не поінформоване, хоча існують численні організації, які повинні цим займатися.

Слід звернути увагу  на останні події, які змусили  багатьох представників у різних країнах світу, переосмислити своє бачення до енергетики, зокрема, до АЕ. Аварія на японській АЕС "Фукусіма-1" розвивається за найгіршим сценарієм. Причому не тільки для місцевих жителів, але, згідно з останньою інформацією, може мати серйозні наслідки для всього світу. Результати проведених експертами французької Комісії досліджень та незалежної інформації щодо радіації (CRIIRAD), підтвердили наявність йоду-131 у дощовій воді на півдні Франції, а експертиза Французького інституту захисту від радіації показала, що йод-131 міститься також у молоці.

Німецькі експерти  порівнюють наслідки аварії на японській АЕС з чорнобильською трагедією. Проте, наголошують, якщо вивільниться лише незначна частина радіоактивного матеріалу, то загрози буде менше За несприятливих погодних умов зараженою може виявитися величезна площа, у менш гіршому випадку в навколишнє середовище потраплять лише малі відсотки радіоактивних речовин. Таку думку висловив член комісії із забезпечення безпеки ядерних реакторів Німеччини Міхаель Зайлер.

Невелика кількість  радіоактивних частинок, які потрапили  в повітря після аварії на "Фукусімі-1", досягла окремих районів західного узбережжя США, зокрема, в штаті Каліфорнія.

  За підсумками повторних замірів радіації у воді другого енергоблоку АЕС компанія-оператор аварійної японській АЕС "Фукусіма-1" TEPCO повідомила, що рівень радіації перевищує норму в 100 тисяч разів.

Радіоактивна хмара  дісталася України, повідомляють спеціалісти,але запевняють, що загрози українцям це не становить.Раніше у всеукраїнських  ЗМІ повідомлялося, що радіоактивна хмара якщо і дістанеться України, то тільки після того, як обігне всю земну кулю. Адже за повідомленнями спеціалістів з різних країн, хмара пішла над Тихим океаном, в протилежну від України та Росії сторону. Деякі українські спеціалісти сумнівалися, що радіоактивний пил взагалі долетить до країни. Але про те, що прибори зафіксували нові радіоактивні речовини в повітрі, нещодавно все ж таки повідомили на офіційному сайті МНС України. У зверненні йдеться, що у повітрі над Україною концентрація радіонуклідів, викинутих з аварійних реакторів АЕС Фукусіма, складає долі відсотка від допустимих рівнів. Така невисока концентрація радіоактивних речовин не несе ніякої загрози ні здоров’ю людей, ні природі. З дощем, звичайно, цей пил може потрапити у ґрунт. Але це не вплине на рослини, не потрапить до кореневої системи, у продукти споживання. Хвилюватися немає чого.( 13.04.2011).

Підсумувавши вище сказане  є очевидним те, що всі питання  захисту навколишнього середовища складають єдиний науковий, організаційно - технічний комплекс, який варто  називати екологічною безпекою. Варто підкреслити, що мова йде про захист екосистем і людини, як частини екосфери від зовнішніх техногенних небезпек, тобто що екосистеми і люди є суб'єктом захисту. Визначенням екологічної безпеки може бути твердження, що екологічна безпека - необхідна і достатня захищеність екосистем і людини від шкідливих техногенних впливів. Звичайно виділяють захист навколишнього середовища як захищеність екосистем від впливів АС при їхній нормальній експлуатації і безпека як система захисних мір у випадках аварій на них. Відзначимо, що в основі нормативних матеріалів по радіаційній безпеці (РБ) лежить ідея про те, що слабкішою ланкою біосфери є людина, якого і потрібно захищати всіма можливими способами. Вважається, що якщо людина буде належним чином захищена  від шкідливих впливів, навколишнє середовище також буде захищене, тому для людини в нинішніх умовах необхідно зробити все можливе для відновлення нормального функціонування екологічних систем і не допускати порушень екологічного балансу.