Вплив циклічного безробіття на динаміку національного виробництва

2.3. Основні причини безробіття

   Структурні зрушення в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств. Це призводить до скорочення зайвої робочої сили.

      Економічний спад чи депресія, що змушують роботодавців знижувати потребу у всіх ресурсах, у тому числі і трудових.

      Економічна конкуренція, зокрема на ринку праці.

      Політика уряду в галузі оплати праці: підвищення розміру заробітної плати збільшує витрати виробництва і тим самим знижує попит на робочу силу.

      Сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях економіки.

      Зміни в демографічній структурі населення, зокрема зростання чисельності населення в працездатному віці збільшує попит на працю і, отже, зростає імовірність безробіття.

РОЗДІЛ 3

3.1. Суть закону Оукена

Американський вчений А.Оукен відобразив співвідношення між відставанням обсягу сукупного продукту і рівнем безробіття математично, що дістало назву закону Оукена. За цим законом існує негативний ефект зміни обсягу національного продукту у зв'язку із зростанням рівня безробіття: за кожного значення цього рівня на 1 % темп зростання реального ВНП зменшується більш як на 2 %. Оскільки природне безробіття неминуче і має постійний характер, розраховують відставання обсягу національного продукту із врахуванням лише надлишкового безробіття, яке, до речі, сьогодні властиве для більшості ринкових країн. Надмірне безробіття призводить до значних соціальних та економічних втрат. Головна “ціна” безробіття – невипущена продукція. Коли економіка не в стані створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенційне виробництво втрачається беззворотньо [5]. Безробіття не дає змоги суспільству постійно рухатися вгору по кривій своїх потенційних можливостей. Цю втрачену продукцію ми визначають як розрив ВВП.

Розрив ВВП показує, на скільки процентів відхиляється фактичний ВВП від потенційного під впливом циклічного безробіття. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є розрив ВВП і тим більшу величину ВВП втрачає економіка. Американський економіст Артур Оукен виявив для США емпіричну залежність між циклічним безробіттям і розривом ВВП. Згідно з його дослідженням кожний процент циклічного безробіття викликає 2,5—3,0 % відставання фактичного ВВП від потенційного. Ця залежність увійшла в макроекономічну науку під назвою «закон Оукена». Її можна подати такою формулою:

              (1)

де y — розрив ВВП у процентах до потенційного ВВП; β — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття, який показує, на скільки процентів фактичний ВВП менший від потенційного, якщо фактичне безробіття перевищує природний рівень на один процентний пункт; u — фактичний рівень безробіття; un — природний рівень безробіття.

На основі розриву ВВП можна обчислити потенційний ВВП
і втрати ВВП від циклічного безробіття. Потенційний ВВП є розрахунковою величиною, яка визначається на основі припущення, що фактичне безробіття дорівнює природному. За цих умов потенційний ВВП — це сума фактичного ВВП плюс втрати ВВП від циклічного безробіття, які обчислюються з урахуванням розриву ВВП:

              (2)

де Y — фактичний ВВП; Yp — потенційний ВВП.

Розв’язавши рівняння (2), відносно Yp, отримаємо:

              (3)

Звідси можна обчислити втрати ВВП від циклічного безробіття як різницю між потенційним і фактичним ВВП:

Y = Yp — Y,              (4)

де ΔΥ — втрати ВВП від циклічного безробіття в грошових одиницях.

Слід зазначити, що потенційний ВВП — це реальний ВВП. Тому для обчислення втрат ВВП від циклічного безробіття має використовуватися фактичний реальний ВВП, який визначається за допомогою коригування його номінальної величини (дефлювання чи інфлювання).

Закон Оукена використовується і у разі визначення залежності динаміки ВВП від динаміки безробіття. Для цього існує  формула:

              (5)

де — зміна фактичного ВВП у періоді t (у %); — зміна потенційного ВВП у періоді t (у %); — фактичний рівень безробіття відповідно у періодах t і (t – 1).Формула (5) дає підстави зробити два висновки:

1. Якщо фактичний рівень безробіття не змінюється (), то процент зміни фактичного ВВП у періоді t дорівнює проценту зміни потенційного ВВП у цьому періоді. Цей показник називають темпом зро­стання потенційного ВВП, а його значення обумовлене приростом населення, нагромадженням капі­талу та науково-технічним прогресом.

2. Якщо фактичний рівень безробіття у періоді t збільшиться порівняно з періодом (t — 1) на один процентний пункт, то процент приросту фактичного ВВП буде менше процента приросту потенційного ВВП на β процентних пунктів.

Закон Оукена ілюструє Крива Оукена (рис. 1), алгебраїчний вигляд якої визначається рівнянням:

, де

1) графік ринку праці, який визначає рівень повної та ефективної зайнятості L* за перетином кривих LS та LD при рівноважному рівні зарплати W*,

2) за графіком виробничої функції yK(L), яка відображає ефекти скорочення робочого дня і прихованого безробіття в

умовах виникнення

кон’юнктурного безробіття, в      квадранті Рис.1 Крива Оукена                     ІІ знаходимо ВНП повної зайнятості (yF),

3) в ІІІ квадранті проведено допоміжну лінію 45˚,

4) в ІV квадранті побудовано графік дефіляційної функції:

U = U* + 1 – L / L*,

яка відображає зв’язок безробіття та числа працюючих,

5) в квадранті І виводимо Криву Оукена, яка виражає зв’язок між рівнем безробіття, яке спостерігається, та величиною відхилення фактичного ВНП (y1) від ВНП повної зайнятості (yF).

3.2. Втрати ВВП від циклічного безробіття

Закон Оукена розкриває істотний зв’язок між ринком продукту і ринком праці та ще раз нагадує про те, що безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли рівень безробіття високий, ресурси використовуються не повністю, значна частина продукту не добирається, доходи населення зменшуються.

Проте циклічне безробіття – це не лише економічне лихо, це також і велика соціальна катастрофа. Депресія призволить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних принципів, а також до громадського та політичного безладдя.

Рівень природного безробіття нині оцінюється у 6 % від числа працездатних. Ще 30-35 років тому він визначався у 3 %, що свідчить зростання мобільності робочої сили (це підвищує добровільне безробіття) і прискорення темпів НТП (це збільшує структурне безробіття). Загальний рівень безробіття сьогодні, як правило, вищий від природного, тому частка ВНП ринкових країн безповоротно втрачається згідно закону Оукена).
Закон Оукена водночас показує і зворотний ефект. Він полягає у тому: якщо щорічний приріст національного продукту буде не меншим 2,7 %; безробіття буде на постійному (природному) рівні [13]. Отже, рівень безробіття зростає, якщо не досягається трьохвідсоткового приросту макроекономічних параметрів.

Соціально-економічні наслідки безробіття відображаються у таких моментах: відбувається знецінення, недовикористання трудового потенціалу нації, погіршується якість життя безробітних і членів їх сімей, посилюється тиск на рівень заробітної плати зайнятих з боку конкуруючих на ринку праці; збільшуються затрати суспільства і особи на відновлення або зміну професіонального статусу і рівня у продуктивності праці; зростає кількість людей, схильних до дій, що суперечить, прийнятим суспільним нормам і цінностям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.                  Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. — Київ Знання Прес, 2000. – 543 с.

2.                  Верба Д. Пропозиції щодо вдосконалення системи характеристик зайнятості населення. Україна: аспект праці. – 2004. - №1. – С.2-28.

3.                  Грішнова ОА. Економіка праці та соці­ально-трудові відносини: Підручник. -К.:Знання, 2004. -535 с.

4.                  Закон України „Про зайнятість”.

5.                  Ковальчук В. Політична економія: Курс лекцій. – Третє видання, перероблене і доповнене. - К., 2008. - 223 с.

6.                  Краснов Ю. Стратегія ефективної зайнятості населення. Україна: аспект праці. – 2004. - №4. – С.3-8;

7.                  Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.

8.                  Малиш М. А. Макроекономіка. - К.: МАУП, 2004. – 182 с.

9.                  Маркс К. Капитал. -Т.1. -М., 1949. -739 с.

10.             Пазюк О., Пономарьова О. Проблеми безробіття в Україні. Україна: аспект праці. – 2004. - №2. – С.3-10.

11.             Павловські О. Вдосконалення фінансового забезпечення населення. Україна: аспект праці. – 2004. - №6. – С.11-15

12.             Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 441 с.

13.             Попов С.В. Види безробіття та критерії їх класифікації // Форум права. -2006. -№ 3. – С. 106-110 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2006-3/06psvkik.pdf

14.             Савченко В. Визначення перспективних напрямів та обсягів професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці. Україна: аспект праці. – 2004. - №5. – С.12-18;

15.             Черниш Т., Власенко О. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. -2006. -№ 3. -С.8-12.

16.             http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=78638

17.             http://ua.glavred.info/archive/2009/03/18/083950-16.html

18.             http://www.franko.lviv.ua/faculty/ekonom/Economics/publish/Makro_analis/R3.pdf

19.             http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=803-12

20.             http://ua.korrespondent.net/business/842794

21.             http://lis.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=636

22.             http://news.liga.net/ukr/news/NU092977.html