Закон України «Про товарну біржу»

                                                  ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

1. Особливості біржових товарів та їх класифікація………………………..4
2. Характеристика біржових товарів…………………………………………9
3. Закон України «Про товарну біржу»…………………………..………..15

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..22

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………23 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                     ВСТУП

     Біржова торгівля ... У безлічі людей це словосполучення викликає в уяві образи спекулянтів, азартно здійснюють свої операції; брокерів, активно жестикулирующих в торговому залі і напружено задивлених в цифри інформаційного табло.

      Протягом тривалого часу в нашій країні все, що пов'язано з біржовою торгівлею, сприймалося негативно, вважалося проявом «капіталістичної» економіки. Тим самим відкидалася позитивна функція біржової торгівлі в сучасному світі, накопичений нею досвід у регулюванні дуже складних взаємовідносин між учасниками ринку. Адже вже кілька століть товарні біржі є одним з центрів ринкової економіки. У своїй історії вони знали періоди розквіту і відносного забуття, пройшли довгий шлях від локальних оптових ринків реального товару до міжнародних ринків фінансових операцій, які забезпечують ефективне функціонування реального сектору бізнесу. При цьому в кожній країні, де виникали біржі, практика привносила в біржові операції нові елементи, нові правила, нові продукти.  Такий досвід гідний вивчення вже сам по собі, але це далеко не все, що є цінного в біржовій торгівлі.

    Біржа являє собою приклад чистого ринку, на якому щодня відбувається зіткнення зусиль продавців і покупців біржових контрактів, які обслуговують біржові посередники. Це дозволяє використовувати даний ринок для вивчення та ілюстрації багатьох теоретичних положень сучасної економічної теорії.

     Базовим моментом біржової торгівлі є визначення поняття - біржовий товар. У Європі, починаючи з XVI століття в якості біржових товарів використовувалися різні матеріали і продукти харчування: перець, гвоздика, кава, тютюн, хліб, сіль, ліс, сукно, рис та ін Біржі початкового періоду були біржами реальних товарів. Параметричні характеристики біржових товарів поступово викристалізовувалися, і сьогодні із загальної маси товарів лише деякі задовольняють їх вимогам.  
 
 
 
 
 
 

1. Особливості біржових товарів та їх класифікація

     Найважливішою особливістю організації біржової торгівлі є те, що на біржі оперують тільки тими товарами, в яких індивідуальні відмінності окремих предметів щодо якості товару не мають практичного значення. Торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів. Товар повинен відповідати особливим вимогам:

• бути якісно однорідним;
• бути визначеним за кількістю або вагою;
• може бути замінений будь-яким іншим товаром з цієї ж партії.

     Такі характеристики, що дозволяють здійснити торгівлю товаром при його відсутності під час укладення угоди, визначаються або природою даного товару (папір одного і того ж сорту, акції одного підприємства), або за загальноприйнятим еталоном даного товару. Товари, які відповідають всім перерахованим вимогам, називаються біржовими товарами, їх кількість асортимент постійно змінюються. [2]

     Якщо в кінці XIX ст. їх кількість складала близько 200 товарів, то сьогодні їх кількість зменшилась до 60 - 65, з них на біржі постійно знаходиться в обігу не більше 45 видів. До біржових товарів належать зернові, продовольчі, олійні, текстильна сировина, кольорові метали. До небіржових товарів належать будь-які інші готові вироби і напівфабрикати. При класичних формах бірж товари і цінні папери повністю позбавлені властивого тільки їм характеру, вони виступають в операціях лише як однорідні товари. Жоден товар, жоден зразок, жоден цінний папір безпосередньо не бере участі у біржовій торгівлі. У більшості випадків торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів, наприклад акцій певної фірми, певної номінальної вартості.

     Залежно від видів товарів, якими здійснюється торгівля, розрізняють товарні, фондові, валютні біржі та біржі праці.

      Історично першими з'явилися товарні біржі, на яких концентрується оптовий оборот масових, головним чином сировинних та продовольчих товарів.    Сьогодні на західних товарних біржах вже не котируються товари, які були біржовими на початку XX ст., а деякі з них зникли недавно: вугілля, фанера, чорні метали, вершкове масло, шовк тощо. Однак з'являються нові товари: алюміній, нікель, мазут, бензин, дизельне пальне, пропан і т. д.

     На вітчизняних біржах тепер дозволена реалізація товарів за вільними цінами, які вироблені поверх державного замовлення і обсягів поставки для забезпечення міждержавних зобов'язань. А в зв'язку з тим, що обсяг цей невеликий, нині на біржах знаходяться в обігу як біржові, так і небіржові товари, а тому біржі нагадують універсальний магазин. Разом з тим, останнім часом спостерігається підготовка наших провідних бірж до спеціалізації.торгів, де будете надаватися перевага класичним біржовим товарам.

     Не всі товари можуть бути біржовими — це однозначно доведено всією історією біржової діяльності. Біржовими, як правило, є сільськогосподарська сировина, енергоносії, цінні папери, валюта й інші фінансові інструменти. Як справедливо зазначено у вислові одного з відомих сучасних західних дослідників біржової справи Ф.Шварца,  метою здійснення біржових операцій є не купівля гуртових партій товарів або фінансових інструментів, а отримання цінової інформації щодо майбутніх цін на них. Саме це дає змогу страхувати цінові та курсові ризики.

Об’єктами ф’ючерсної торгівлі є обмежена кількість стандартизованих за кількісними та якісними показниками товарів. До них належать близько 50 видів, однак вони становлять понад третину міжнародного товарообігу. [7]

Пропонується  поділити біржові товари лише на три  великих групи, а саме:

І. Сільськогосподарська сировина, лісові товари та продукти їх переробки:

І) зернові:

• пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис;

2) сім’я олійних культур та продукти його переробки:

• льон (зерно), бавовна (зерно), соя (боби);
• соєва олія, соєвий шрот;

3)жива  худоба:

• ВРХ (велика рогата худоба), живі свині, бройлери;
• свине м’ясо, бекон, свині стегна;

4) текстильні  товари:

• джут;
• натуральний, та штучний шовк, промита вовна та пряжа, бавовна;

5) харчові  товари:

• цукор, кава, какао (боби);
• рослинні олії;
• яйця;
• картопля;
• арахіс;
• концентрат апельсинового соку;
• пиломатеріали та фанера;
• натуральний каучук.

II. Промислова  сировина:

1) нафта-сирець  та продукти її переробки:

• дизельне паливо, мазут, пропан, газолін, бензин;

2) кольорові  та коштовні метали:

• алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель;
• золото, срібло, платина, паладій;

III. Фінансові  інструменти;

1) Цінні папери та відсоткові ставки:

• облігації, зобов’язання та векселі Казначейства США та інших держав Європи та Азії, депозитні сертифікати банків;
• акції;
• відсоткові ставки: 30-ти денні, LIBOR;
• фондові індекси провідних бірж.

2) Валюта:                  

• британський фунт, євро, японська ієна, австралійський та канадський долари, мексиканське песо;
• вклади в євродоларах.

3) Похідні  фінансові інструменти:

• форварди:
• ф’ючерси;
• опціони.

4) Гібридні  комбінації фінансових інструментів:

наприклад, гібрид процентних та валютних інструментів тощо.

5) Синтетичні  комбінації:

наприклад, опціон на ф’ючерсний контракт з пшеницею, опціон на ф’ючерсний контракт з індексом акцій тощо.

     Як уже відомо, біржова торгівля проводиться без пред’явлення товарів під час торговельної сесії. Отже, товар має відповідати таким вимогам, щоб його опис у біржовому контракті дозволяв продавцям і покупцям мати чітке уявлення щодо його кількісних та якісних характеристик. Оскільки біржова торгівля вимагає значної концентрації попиту і пропозиції, то біржові товари повинні відповідати таким характеристикам:

• масовість;
• здатність до стандартизації;
• замінність;
• вільне ціноутворення

     Біржові контракти на провідних зарубіжних біржах дійсно є масовими за обсягами. Наприклад, один лот, або зерновий контракт на Чиказькій торговельній палаті, що є найбільшою зерновою біржею у світі, за обсягом становлять 5000 бушелів зерна, що є мірою об’єму і за розмірами відповідає залізничному вагону, в якому транспортується зерно. Щоб зрозуміти, як цей контракт оцінити у прийнятих в Україні мірах ваги та об’єму, потрібно знати його вагу. А вага кожен раз буде іншою: наприклад, 5000 бушелів пшениці важить 136,1 т, 5000 бушелів кукурудзи – 127 т, вівса – 72,6 т. На європейських біржах зерновий лот складає 100 т. На Українській аграрній біржі один лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 т насипом, для соняшникової олії при перевезенні автотранспортом 8-12 т, залізничним транспортом також 60 т.

     Аналогічно значними за обсягами є біржові контракти з нафтою – 1000 барелей, що також є мірою об’єму. Вага цих контрактів залежить від марки нафти і коливається від 135 до 136,7 т; кольорові метали – 25 т, коштовні метали, наприклад, золото – 100 трійських унцій (3,11 кг) тощо. Правилами біржової торгівлі жорстко регламентується кількісні параметри, відхилення від встановлених ваги або об’єму не повинно перевищувати 3%. [5]

     Значними за сумами грошей є біржові контракти з фінансовими інструментами, наприклад: лот акцій складає 100 штук, казначейська облігація США з 15-річним терміном до відшкодування з 10%-им купоном, який виплачується двічі на рік, має номінал $100 000, казначейський вексель США з 13-ти тижневим терміном має номінал $1 000 000, ф’ючерсний контракт на фунти стерлінгів має обсяг у £62 500 тощо.

     Крім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію. Для кожного виду сільськогосподарської сировини у якості базового вибирається типовий сорт, згідно з яким здійснюється якісна градація інших сортів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базовою для визначення ціни на товари іншої якості. Більш детально дізнатися про якісну стандартизацію можна з монографії за редакцію академіка П.Т. Саблука або із спеціальної літератури по товарознавству. На американських біржах котируються в основному у якості базових сортів м’яка та тверда озимі червоні пшениці. На всі інші сорти існує система знижок та надбавок до базисного сорту.

     Масовість та здатність до стандартизації зумовлюють і таку наступну ознаку, як замінність. Саме ця ознака, характерна для фінансових інструментів зумовила їх успіх у біржовій торгівлі впродовж останніх 10-ти років ХХ-го ст.

Останньою за списком, але не за сутністю є  ознака вільного ціноутворення. Саме вільне ціноутворення є головним критерієм для відбору товару біржами. Причому процес ціноутворення на ринку чистої конкуренції, яким і є біржовий ринок, передбачає концентрацію попиту та пропозиції з метою встановлення справедливої ринкової ціни на такі товари, на які інших способів визначити таку ціну просто не існує.

     В Україні і на початку ХХІ-го ст. в період збирання врожаїв дуже важко визначається рівноважна ціна на зернові культури. Оскільки своїх ф’ючерсних бірж досі не створено, орієнтація торговців та виробничі відбувається лише на котирування зарубіжних бірж, які показують загальну світову тенденцію на відповідних ринках і не можуть бути остаточним аргументом для українських грейдерів при прийнятті відповідальних управлінських рішень. Аналогічна ситуація в Україні спостерігається і на фінансовому ринку, де не існує строкових біржових контрактів з відсотковими ставками, валютою тощо.