Безробіття та його рівень у Львівській області у 2008-2012 рр

     Таблиця 2

Кількість зареєстрованих безробітних  за причинами незайнятості на 1 січня, (осіб)

Показники	2008	2009	2010	2011	Початок 2012
Усього	32 849	42 145	25 838	26 922	22 614
Особи, які не були зайняті  до 1 року	29 556	37 084	24 192	24 003	20 225
Вивільнені  у зв`язку зі змінами  в організації  виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату	2 048	1 826	2 484	1 704	1 482
Звільнені за власним бажанням	2 364	2 814	1 725	1 839	1 512
Випускники  навчальних закладів	1 334	1 918	2 066	3 023	2 508
Не  зайняті з інших  причин	23 698	30 326	17 796	17 207	14 510
Особи, не зайняті з різних причин > 1 року	3 293	5 061	1 646	2 919	2 389

       За  І півріччя 2011 року рівень безробіття, якщо порівнювати його з аналогічним показником 2010 року, дещо знизився — з 7,8 до 7,3%. За даними вибіркових обстежень, проведених на Львівщині державними органами статистики, у І півріччі 2011 року чисельність економічно активного населення віком від 15 до 70 років порівняно з І півріччям 2010 року збільшилась на 12,7 тис. чоловік, і область має майже 4423,8 тисяч людей працездатного віку. Одночасно — на 16,4 тис. чоловік — збільшилась на Львівщині й кількість людей, які мають роботу (Табл. 3).

       Таблиця 3

       Проте 2011 року ситуація на ринку праці  області дещо поліпшилася, про що свідчить зменшення кількості офіційно зареєстрованих безробітних. Кількість  незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості за 2011 рік склала 91,6 тис. чоловік, що на 1,1 тис. осіб збільшилось порівняно з 2010 роком. Рівень працевлаштування протягом 2011 року не раз змінювався: так у I кварталі рівень працевлаштування становив 16,9%, а у III – 36,9%. Чисельність незайнятих громадян, які перебували на обліку у центрах зайнятості упродовж 2011 року, становила 91,6 тис. осіб та, у порівнянні з 2010 роком, зросла на 1,2%. Збільшення відбулося в більшості центрів зайнятості області, окрім Моршинського, Новороздільського, Самбірського, Стрийського, Бродівського, Городоцького, Жидачівського, Золочівського, Миколаївського, Мостиського, Радехівського, Старосамбірського та Турківського. Кількість незайнятих громадян, котрим надавались соціальні послуги склала 16094 осіб (Табл. 4).

       Таблиця 4

       

       Потреба у робочій силі у січні-березні 2011 року становила 3,8 тис. осіб, у січні-червні потреба зменшилась до 3,7 тис. осіб. Загалом потреба у робочій  силі у 2011 році порівняно з 2010 роком на початок періоду зменшилась більше ніж на 20%. Середній розмір допомоги по безробіттю у грудні 2011 року порівняно з 2010 роком збільшився від 721,88 до 815,60 грн.

       В останні місяці збільшується кількість  вакансій, зареєстрованих в обласній службі зайнятості. В цілому по області у 2011 році в базі даних налічувалося 59,1 тис. вакансій, що на 34,4% більше, ніж у 2010 році.

      За  лютий 2012 року на зареєстрованому ринку  праці Львівщини кількість безробітних збільшилась на 1,3 тис. осіб і на 1 березня 2012 року становила 24,6 тис. осіб (на 1 лютого 2012 року – 23,3 тис. осіб).

       Кількість осіб, які шукали роботу через державну службу зайнятості, за місяць збільшилась на 4,8% та на 1 березня 2012 року становила 25,6 тис. осіб. Офіційного статусу безробітних на початок березня 2012 року набули 24,6 тис. громадян, з них 74,6% отримували допомогу з безробіття. Із кожних 100 безробітних, які перебували на обліку станом на 1 березня 2012 року, 46 – раніше займали робочі місця, 42 – посади службовців, 12 – займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. Кількість зареєстрованих безробітних порівняно з 1 березня 2011 року зменшилась на 17,4%. Кількість безробітних у сільській місцевості становила 10,3 тис. осіб, у міській – 14,3 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття порівняно з попереднім місяцем зріс і на 1 березня 2012 року склав 1,6% (Табл. 5).

       Таблиця 5

       Кількість вільних робочих місць (вакантних  посад) за даними підприємств, установ  та організацій на 1 березня 2012 року становила 2455 одиниць, що порівняно з 1 лютого 2012 року більше на 36 одиниць (на 1,5%), а з 1 березня 2011 року менше - на 449 одиниць (на 15,5%). У результаті навантаження незайнятих громадян, які звернулися за сприянням у працевлаштуванні, на десять вільних вакансій на 1 березня 2012 року становило 104 особи і порівняно з 1 березня 2011 року зменшилось на 2 особи. Станом на 1 січня 2012 р. на 1 вакансію в середньому в області претендувало 12 осіб, що шукали роботу (в середньому  по Україні — 8 осіб). Значною проблемою є  невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі.

         Крім того, підбір роботи та  укомплектування вакансій ускладнює  те, що роботодавці висувають  підвищені вимоги до якості  професійної підготовки кадрів, їх досвіду роботи і, в той  же час, пропонують мінімальний  рівень оплати праці, навіть  висококваліфікованим працівникам.  

2.2 Характеристика основних причин виникнення безробіття.

       Причини незайнятості населення у 2009 роціт (Рис. 1):

● звільнені  з економічних причин (45,5 %);

● звільнені  за власним бажанням (27,0 %);

● непрацевлаштовані  після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (14,1 %);

● звільнені  у зв'язку з закінченням терміну  контракту (9,0 %);

● безробітні з інших причин (2,9 %);

● демобілізовані з військової строкової служби (0,8 %);

● звільнені  за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалідністю (0,7 %).

                   

Рис. «Причини незайнятості населення у 2009 році»

       Безробіття  зумовлене комплексом причин:

• структурними змінами в економіці;
• нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;
• постійним прогресом техніки, особливо його форми - НТР;
• пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
• диспропорційністю розвитку економіки;
• обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

 

       Одним із основних чинників безробіття в економічно розвинених країнах – це НТП та запровадження нових технологій. Пояснюється це передусім мізерними інвестиціями, низьким рівнем запровадження сучасних технологій в економіку. Головна причина незайнятості населення полягає у неспівпадінні попиту та пропозиції на робочу силу. 
Розділ 3. Пропозиції щодо зниження рівня безробіття.  

       Таким чином, можна запропонувати такі заходи, щодо зменшення рівня безробіття в Україні:

       –         зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

       –         надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково  зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

       –         створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

       –         створення центрів навчання молодих  людей тим професіям, шанси на зайнятість у яких найбільш високі;

       –       забезпечення спеціальними службами зайнятості перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів, відповідно до потреб галузей, що розвиваються;

       –       проведення спеціальних ярмарків праці  для навчальних закладів, з метою  працевлаштування випускників.

       Політика  держави на ринку праці має бути спрямована на розвиток активної політики, що передбачає її спрямованість на скорочення рівня безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам, а відповідно, забезпечення продуктивності зайнятості всього населення. Таким чином, активна політика складається із заходів спрямованих на:

       - збільшення попиту на робочу  силу з боку як держави, так  і приватного сектору економіки;

       - підвищення конкурентоспроможності  робочої сили та забезпечення  відповідності робочої сили і робочих місць;

       - вдосконалення процесу працевлаштування.

       Також доцільно внести до чинного законодавства  дозвіл про надання працівникові на період вимушеної відпустки можливості працевлаштування за сумісництвом на повний робочий час. Необхідно прискорити перехід до міжнародних форм обліку і статистики в галузі праці й зайнятості, що забезпечить проведення більш широкого аналізу неповної зайнятості працюючих і розробку конкретних заходів на коротко- та середньострокові терміни. Відзначимо, що в Україні необхідно дещо зменшити ставки відрахувань роботодавців та найнятих осіб до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що сприятиме макроекономічній стабілізації та підвищенню рівня робочих місць.

       Для введення в дію цих заходів  державі потрібні кошти, тому я пропоную компенсувати ці витрати за рахунок  введення диференційованих ставок податків, тобто більшим доходам відповідатиме  більша ставка податку, накопичення  коштів за допомогою державних депозитів з вищими ставками, а також збільшення розмірів штрафів за порушення чинного законодавства.

       Отже, впроваджуючи запропоновані заходи, ми можемо досягнути зменшення рівня  безробіття, збільшення кількості працевлаштованого  населення і, як наслідок, загального покращення економічної і соціальної ситуації у країні.

       До  чинників, які діятимуть у бік  скорочення безробіття, можна віднести:

        1) безмежність незадоволеного попиту  і можливість створення нових  робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;

        2) дотеперішня нерозвиненість приватного  сектора і наявність тіньової  економіки, які в разі зняття  адміністративних пут зможуть  залучити значну частину непрацюючих;

        3) традиційно низький рівень зарплати  і слабкість профспілок, які не  можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

       Висновок

       Виходячи з вищевикладеного, можна сказати, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Безробіття зумовлюють різні чинники: науково-технічний прогрес обумовлює скорочення, перш за все, працівників ручної праці; структурні зміни в економіці викликають зменшення числа зайнятих в окремих галузях виробництва.

       На  підставі свого дослідження, я можу зробити такі узагальнення: негативних наслідків безробіття значно більше, ніж позитивних, і вони масштабніші та всеохопні, становлять загрозу розвитку і безпеці регіону, оскільки можуть бути головною причиною соціально-економічної дестабілізації. Отже, для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств.

       Існує потреба у дослідженні ринку  праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійсненні перекваліфікації працівників  відповідно до неї, застосуванні нових  методів подолання безробіття, покращенні стану виробництва. Важливими заходами є активна політика зі сприяння зайнятості – працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця,професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних робіт, надання дотацій роботодавцям.