Найпоширеніші прогностичні моделі

Міністерство  освіти і науки України

Тернопільський  національний педагогічний університет  імені Володимира Гнатюка 
 
 
 
 
 

ІНДЗ на тему:

Найпоширеніші  прогностичні моделі. 
 

Зміст

                                                                                     Вступ…………………………………………………………………………3

«Модель світу» Д. Медоуза……………………………..………………....5

Модель  Месаровича-Пестеля……………………….………………….…..8

Модель  «ядерної зими»………………………………………………….....9

Модель«БІОСФЕРА-2»…………………………….……………………….9

Висновок ………………………………………………………………….....10

Використана література……………………………………………………..10 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Прогностичні  моделі характеризуються високою достовірністю і дають докладну картину майбутнього у його необхідних та істотних відносинах. За допомогою  прогностичних  моделей можна прогнозувати не тільки розвиток певної галузі народного господарства або роду діяльності, а й розвиток усього світового співтовариства.Серед них поширені такі моделі,як: модель Форрестера – Медоуза; модель Месаровича-Пестеля; модель «Ядерної земи»; модель «Біосфера 2».

 Першу  глобальну модель світового розвитку (системного опису демографії, світового  виробництва і вичерпування природних  ресурсів) запропонував Дж. Форестер. Вона ґрунтується на спрощеній екстраполяції п'яти факторів:

1)зростання народонаселення,

2)індустріалізації,

3)забруднення навколишнього середовища,

4)виробництва продуктів харчування,

5)видобутку природних ресурсів.

     Вихід у світ книги Дж. Форестера «Світова динаміка» збігся: з початком роботи Римського клубу, що об'єднав адвокатів, бізнесменів, представників гуманітарної інтелігенції, заінтересованих у дослідженні проблем глобального розвитку. Римський клуб запропонував виконати контрактні досліди групі учнів Дж. Форестера. Ця група підготувала у 1972 р. Римському клубові першу доповідь, що являла собою деталізовану модель Форестера. У доповіді здійснено спробу щодо введення до цієї моделі численних статистичних даних та перевірки її адекватності.                                                                                    Основний висновок, якого дійшла група, такий: за сучасних темпів економічного і демографічного розвитку реальністю XXI ст. стане вичерпання природних ресурсів та масова загибель людей, забруднення навколишнього середовища тощо. Щоб не допустити цього, слід вжити заходів щодо обмеження зростання чисельності населення і подальшого розвитку економіки у світовому масштабі.

    На думку доктора Д. Медоуза (керівника дослідної групи), викликають занепокоєння такі тенденції світового розвитку, як прискорення темпів індустріалізації, швидкий приріст населення, вичерпання невідновних ресурсів, збільшення зон недостатнього харчування, погіршення навколишнього середовища.Саме ці п'ять елементів прийняті, як основні у дослідженні Медоуза і його співробітників. Перед групою дослідників було поставлено завдання з'ясувати зв'язок, по-перше, між зростанням чисельності населення та індустріалізацією; а по-друге, між динамікою споживання природних ресурсів і виробництвом продуктів харчування. У моделі Д. Медоуза від населення  можна очікувати, що через ЗО років населення планети буде дорівнювати 7 млрд чол. Інакше кажучи, якщо знижувати рівень смертності так успішно, як раніше, і не намагатися знизити плодовитість, то у 2030 р. чисельність людей у світі зросте порівняно з 1970 р. вчетверо.

  Виробництво. За основу було прийнято положення, що зростання виробництва випереджає зростання населення. Але таке припущення невірне, бо воно ґрунтується на гіпотезі, згідно з якою промислова продукція світу рівно розподіляється поміж усіх землян. Насправді ж значна частина промислової продукції припадає на промислове розвинуті країни, в яких темпи зростання населення завжди є низькими. Розрахунки доводять, що у процесі економічного зростання розрив між багатими та бідними державами світу неухильно збільшується.  

  Виробництво продуктів харчування. Третина населення світу (50—60 відсотків населення країн, що розвиваються) зазнає недоїдання. І хоч загальне сільськогосподарське виробництво у світі зростає, виробництво продуктів харчування на душу населення у країнах, що розвиваються, ледь зберігається на сучасному, досить низькому рівні. Можливість збільшення виробництва харчових продуктів врешті-решт залежить від наявності невідтворюваних ресурсів. За умов збереження сучасних темпів споживання природних ресурсів і подальшого Їх зростання, вважає Д. Медоуз, абсолютна більшість невідтворюваних ресурсів через сто років стане надто дорогими. Чи зможуть природні системи витримати це - поки невідомо. Скоріш усього, припустиму межу буде досягнуто у глобальному масштабі при експоненціальному зростанні населення і забруднень. Із сказаного можна зробити такі висновки.

 Якщо  сучасні риси індустріалізації, стала тенденція зростання населення  світу, забруднення навколишнього  середовища, виробництво харчових  продуктів і вичерпання ресурсів  залишаться незмінними, то зростання  їх на нашій планеті досягне  своєї межі вже у наступному  столітті. Найбільш ймовірним наслідком  цього стане раптове і невпинне  падіння чисельності населення  та обсягу промислового виробництва.

 Існує  можливість домогтися екологічної  та економічної усталеності, Стан  глобальної рівноваги можна спроектувати  таким чином, що будуть задоволені  основні матеріальні потреби  кожної людини на Землі, вона  матиме можливість реалізувати  свій індивідуальний потенціал.

«Модель світу» Д. Медоуза.

     Модель 1. («Стандартний тип»). Висхідні посилання. Передбачається, що не відбудеться докорінних змін у фізичних, економічних або соціальних взаємозв'язках, які історично визначали розвиток світової системи у період з 1900 до 1970 р. Прогнозований розвиток світової системи. Обсяг випуску продовольчих та промислових товарів, а також чисельність населення зростатимуть експоненціально до того моменту, доки вичерпання ресурсів не призведе до уповільнення зростання промисловості. Після цього населення ще певний час буде збільшуватися за. інерцією, і разом з тим триватиме забруднення навколишнього середовища. Врешті зростання населення

зменшиться  вдвоє внаслідок збільшення коефіцієнта  смертності, що буде обумовлено невистачанням  харчів та медичного обслуговування.

   Модель 2. Висхідні посилання. Передбачається, що «необмежені» джерела ядерної енергії дадуть можливість подвоїти наявні природні ресурси і здійснити широку програму із вторинного використання ресурсів та заміни їх. Прогнозований розвиток світової системи. Оскільки ресурси вичерпуються не так швидко, індустріалізація може досягти більш високого рівня, ніж у реалізації моделі «стандартного типу». Проте значна кількість великих підприємств забруднюватиме навколишнє середовище дуже інтенсивно, що призведе до збільшення коефіцієнта смертності і зменшення кількості продовольства. На кінець відповідного періоду ресурси значно вичерпаються, незважаючи на подвоєння колишніх запасів.

  Модель 3. Висхідні посилання. Природні ресурси вичерпані і 75 % з них використовуються вдруге. Виділення забруднюючих речовин у 4 рази менше, ніж у 1970 р. Урожайність з одиниці земельної площі подвоєно. Ефективні заходи контролю народжуваності доступні усьому населенню світу. Прогнозований розвиток світової системи. Виявляється можливим (хоч і тимчасово) забезпечити стабільну чисельність населення за умови середнього світового доходу на душу населення, що майже дорівнює доходові населення США. Проте, зрештою, хоча зростання промисловості зменшиться вдвоє, а коефіцієнт смертності внаслідок вичерпання ресурсів збільшиться, забруднення нагромаджуватимуться, а виробництво продовольства скорочуватиметься.

      Модель 4. Висхідні посилання. Після 1975 р. кількість населення підтримується на постійному рівні завдяки вирівнюванню коефіцієнтів народжуваності і смертності. Зростання капіталу обмежено вимогою, згідно якої капіталовкладення мають дорівнювати амортизації. Здійснюється певна технологічна політика, яка містить у собі вторинне використання ресурсів і застосування для контролю забрудненості нового обладнання. Значно більше уваги приділяється виробництву продовольства і наданню послуг, ніж виробництву промислової продукції.

 Прогнозований  розвиток світової системи. Рівень  промислової продукції на душу  населення буде втроє більшим,  ніж середній світовий рівень 1970р. 

   Модель 5. Висхідні посилання. Здійснюються такі ж самі заходи щодо обмеження росту і стабілізації, що і у моделі 4, але починаючи не з 1975 р., а з 2000 р. Прогнозований розвиток світової системи. Стану рівноваги не досягти. Чисельність населення і промисловий капітал досягнуть такого високого рівня, що нестача продовольства відчуватиметься раніше 2100 р.

  Теоретики Римського клубу вважають, що дослідження глобальних проблем має ґрунтуватися на системних уявленнях про світ. На думку президента Римського клубу А. Печчеї, об'єкт дослідження може бути представлений як система і розглянутий з позиції системного підходу, що дасть змогу краще, повніше і глибше розкрити природу глобальних проблем. Спираючись на системний метод, Римський клуб робить спробу дослідити цілісну сукупність глобальних проблем сучасності.

 До  загальнозначущих проблем сучасності, на думку Римського клубу, належать  бідність, злиденність мільйонів  людей, з одного боку, і розкоші  та багатство певної кількості,  з другого. З інших негативних  проявів слід назвати голод,  безробіття, вичерпання природних  ресурсів, погіршання стану навколишнього  середовища, прагнення до нестримного  економічного зростання, збільшення  народонаселення, урбанізацію і  зростання злочинності у містах, відчуження молоді і девальвацію  моральних цінностей, соціальну  несправедливість та анархію  у галузі освіти, політичну корупцію  і бюрократизацію апарату управління, інфляцію, валютну та інші кризи,  які відчутно впливають на  всі сторони життя сучасної  людини.

  Група Медоуза пропонує таке вирішення глобальних проблем: можлива альтернатива пов'язана із стабілізацією зростання капіталу народонаселення забезпеченням на цій основі стану динамітної «глобальної рівноваги» як кожного регіону, так і світу загалом.  

Модель  Месаровича-Пестеля.

   Модель Месаровича-Пестеля дозволяє проводити аналіз і розрахунок складних систем на основі теорії багаторівневих ієрархічних систем. У основі моделі лежить ідея "органічного диференційованого зростання". Основні принципи її побудови:

1)  Модель, що відображає складні процеси взаємодії людини з довкіллям, повинна грунтуватися на теорії багаторівневих  ієрархічних систем.

2) Модель має бути керованою, тобто включати процес ухвалення рішень, що  дозволяє врахувати можливість свідомої дії людини на розвиток світової системи.

  3) Світ слід розглядати не як єдине однорідне ціле, а як систему взаємодіючих регіонів, що розрізняються рівнем розвитку, населеністю і тому подібне .

   Для оцінки можливих варіантів розвитку майбутнього в моделі  використовується метод аналізу альтернативних сценаріїв. Сценарій є комбінацією можливих в майбутньому подій і альтернативних соціально-політичних рішень. Реальне майбутнє лежить десь в межах даного набору можливих сценаріїв. Використання методу Месаровича-Пестеля дозволяє моделювати динаміку кожного з сценаріїв і оцінювати, до яких можливих наслідків в глобальному або регіональних масштабах можуть привести ті або інші конкретні заходи, направлені або на досягнення «переважного майбутнього», або на те, щоб уникнути розвитку якихось небажаних явищ або процесів.  Модель Месаровича-Пестеля прийнято рахувати «досконало» за моделі Медоуза, моделі «глобальної рівноваги» Форестера. Месарович і Пестель протиставили концепції “глобальної рівноваги” концепцію “органічного зростання” світу, як єдиної системи взаємозв'язаних частин, які повинні гармонійно поєднуватися.