Найвідоміші парки світу

МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ.  
 
Альтанки є одними з найбільш притаманних парковим ансамблям споруд. За часів графів Браницьких альтанки прикрашали різні куточки парку. Нажаль, усі вони давно зруйновані. На території сучасної "Олександрії" є три альтанки -всі побудовані в період 1960-1985 рр. Нажаль, історичних скульптур, які прикрашали парк в минулому, не збереглося. Паркові скульптури (Діана, Аполлон, Меркурій, Гладіатор, Ангел, Китайці, Лев). В окремих куточках парку маємо можливість спостерігати бронзові скульптури, які були виготовлені в 1980-1993 рр. для заміни втрачених.  

Серед них:  

"Меркурій" - на клумбі навпроти Колонади "Луна",

"Діана" - біля декоративного озера в нижній частині Великої галявини;

"Аполлон" - на Малій галявині;

"Гладіатор" - встановлено на історичному п’єдесталі, неподалік греблі ставу "Дзеркальний" на честь зятя графів Браницьких - Михайла Воронцова;

"Китайці" - біля Китайського містка, на історичних п’єдесталах;

"Лев" - у верхів’ї балки ставу "Холодний" біля джерела з цілющою водою;

"Ангел" - композиційне нова скульптура, встановлена в 1993 р., на честь 200-річного ювілею парку "Олександрія".  
 

РОСЛИННИЙ СВІТ  

 
Основні паркові ландшафти „Олександрії” створено в пейзажному стилі, де головну роль відведено деревній та чагарниковій рослинності.  
 
Паркоутворюючим породами є дуб, ясен, граб, клен гостролистий. Домінуючим видом на старій території є дуб звичайний. Парк створювався на основі природної рослинності (молодої діброви та поодиноких старих дерев), тому багатьом дубам понад 200 років, а деяким - навіть понад 300. При подальшому формуванні ландшафтів парку також висаджувалися дуби (їм близько 150 років). У північній та східній частинах парку на досить значних площах домінуючим видом є ясен звичайний - супутній вид у чисто дубових лісах. Як домішки до ясена на цих ділянках виступають граб звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста. Серед аборигенних порід в парку в незначній кількості зустрічаються також сосна звичайна, клен польовий, вільха клейка, береза повисла, верба козяча, яблуня дика, осика та ін. В підліску ростуть наступні чагарники: барбарис звичайний, бруслина європейська, бузина чорна, калина гордовина, ліщина, шипшина звичайна, черемха звичайна. В трав’янистому покриві парку зустрічаються такі найбільш характерні лісові види: анемона дібровна, герані лучна та Роберта, зірочки жовті, зірочник лісовий, зеленчук жовтий, дзвоники персиколисті, бугила лісова, медунка темна, ряст Галлера, щитовник чоловічий, підсніжник звичайний. 
 
Особливою гордістю „Олександрії” є екзотичні деревні рослини віком до 200 років.  

В центральній  частині парку ще і сьогодні мальовничо виглядають окремі дерева сосни чорної та Веймутової, групові посадки ялини європейської та модрини європейської, гіркокаштана звичайного, ялівців звичайного та віргінського, ліріодендрон тюльпановий у вигляді ординару, який є одним із найстаріших дерев в Україні та могутній дуб червоний. Крім цього в парку зібрано колекції деревних, чагарникових та трав’янистих рослин (загальна кількість 2240 таксонів). Найчисленнішими є значні колекції окремих родів:  
 
Crataegus - 32 види,  
Syringa - 7 видів, 1 форму та 29 сортів бузку звичайного,  
Philadelphus - 21 видів, форм та сортів,  
Spiraea - 12 видів.  
 
Дуже добре в насадженнях парку представлені деревні бобові (Fabaceae Lindl.) рослини - понад 40 видів та форм. З метою комплексного вивчення перспективних декоративних форм хвойних деревних рослин до первинного випробування в "Олександрії" залучено 85 нових таксонів хвойних рослин. В результаті цього колекцію було поповнено новими родами Metasequoia та Tsuga, видами і формами родів:  
 
Chamaecyparis –9,  
Juniperus – 43,  
Platycladus – 1,  
Thuja – 11,  
Abies – 2,  
Picea – 12,  
Pinus - 4,  
Taxus – 5.

 Вивчення умов зростання, стану рослинності дендропарку „Олександрія” в зв’язку з техногенним забрудненням його території, розробка систем захисних заходів, направлених на його покращення.  
 
В 2004 р. вивчався стан рослинності, аналізувалися можливі негативні зміни в складі насаджень та властивостей ґрунту в зв’язку з техногенним забрудненням. На окремих ділянках встановлено різке погіршення стану як деревної так і трав’янистої рослинності, майже до повного відмирання, що пов’язано зі збільшенням концентрації аміаку, який є одним з головних забруднювачів. На окремих ділянках водойм відмічено різке розповсюдження моху Fontinalis antipyretica L. За результатами досліджень підготовлено перелік видів деревних і трав’янистих рослин, перспективних для рекультивації забруднених ділянок парку. З метою виявлення осередків забруднення та зонування забруднених ділянок - впроваджено біоіндикаційний метод полінограм. В складі пилку кількох видів хвойних рослин - Picea abies, Pinus silvestris, P. nigra та P. strobus визначалася кількість (%) нормальних і аномальних пилкових зерен, де аномальність відносилася за рахунок дії забруднювачів. В останні роки колектив парку працює над питаннями максимального збереження цілих старовинних паркових насаджень та композицій з них створених. Флористичний склад насаджень “Олександрії” віднесено до національного надбання України, тому збереженню та примноженню генетичного фонду парку приділяється така само серйозна увага, як і збереженню неповторного паркового ансамблю “Олександрії”. Співробітники парку беруть активну участь в наукових конференціях як в Україні так і закордоном. В 2002 р. на базі дендропарку було успішно проведено дві науково-практичні конференції: III-тя Mіжнародна наукова конференція “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (26-29 травня), II-га Міжнародна науково-практична конференція “Старовинні парки і проблеми їх збереження” (22-25 вересня). В рамках договору про співпрацю між Державним осередком досліджень і документації старовинних пам’ятників у Варшаві та дендропарком „Олександрія” щорічно відвідують парк польські делегації з метою обміну досвідом.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

 
Постановою від 10 квітня 1946 р. Рада Міністрів  СРСР передала дендропарк в відання  Академії наук України. З цього часу розпочинається роботи по відбудові  парку, які набули особливого змісту після передачі “Олександрії” в 1953 р. для науково-методичного керівництва Центральному республіканському ботанічному саду Академії наук УРСР. За цей час проведена велика робота по впорядкуванню зелених насаджень парку, які збереглися. Посаджені нові дерева у східній частині парку за проектом І.Г. Дерія, в західній частині насаджено колекційний горіховий сад. Створено колекційну ділянку гарноквітучих чагарників, ліквідовані випадкові дороги та стежки, що з’явилися в парку в результаті бездоглядності, а також проведено ремонт старої алейно-дорожної мережі. На роботу в “Олександрію” були запрошені талановиті спеціалісти – паркознавці: М.М. Грисюк, П.Е. Балковський, Т.М. Черевченко, І.Г. Дерій, Т.П. Чавченко, та багато інших, які на протязі багатьох десятків років працювали над відновленням паркового ансамблю, а також перетворенням його зі структури індивідуального користування в структуру користування громадського. З 1991 р. дендропарк „Олександрія” став самостійним науковим закладом Академії наук України. З 2003 р. колектив парку працює за науковою темою: „Збереження і збагачення генофонду деревних, кущових, трав’янистих рослин та відновлення старовинних насаджень дендропарку „Олександрія” НАН України”. Основними напрямками цієї роботи є:  
 
Вивчення первинної структури та символіки парку „Олександрія”. Пошук і дослідження залишків архітектурних споруд.  
 
Науковцями парку було проаналізовано зв’язок між структурними домінантами первинного саду „Олександрія” та встановлено ідею плану первісного парку. Ідея, що споруди та влаштування давнього саду в резиденції Браницьких несуть символічне та меморіальне навантаження визначена як основна. Символіка частини споруд та влаштувань давнього саду безпосередньо була пов’язана з постаттю князя Г.О. Потьомкіна - Таврійського, йдеться про Ротонду та Сад Потьомкіна з навколишніми влаштуваннями. Одна з гіпотез, що пояснює символіку колони Суму, також пов’язує її з Потьомкіним - Таврійським. Враховуючи, що саме з цих споруд та влаштувань і починався в давні часи огляд всього саду, можемо констатувати, що початкова частина маршруту, що охоплював терени від Головної алеї до Східної балки, була присвячена князю Таврійському. Просліджується зв’язок Ротонди, Колонади „Луна” та деяких не збережених споруд з проектом Івана Старова Мавзолею князя Г.О Потьомкіна в маєтку графині О.В. Браницької.  
 
Інвентаризація гербарного фонду.  
 
Великий науковий інтерес становить гербарний фонд зібраний в дендропарку, який налічує понад 20 тис. гербарних зразків. Гордістю гербарію є окремі іменні колекції наукових співробітників, які працювали в „Олександрії”: Б.Є. Балковського - 8542 гербарних зразків, І.Г. Дерія - 1280, М.М. Грисюка - 770, М.П. Донець - 264, Г.В. Кляшторної - 8942.  
 
Вивчення генофонду та інтродукція в дендропарк рідкісних та зникаючих видів деревних та трав’янистих рослин флори України.  
 
З деревних рослин за програмою дослідження вивчаються тис ягідний та клокичка периста, з трав’янистих - 6 видів( лілія лісова, подсніжник білий, дзвоники карпатські, цефаларія Літвінова, тюльпан двокольоровий, сон чорніючий).  
 
Добір та мобілізація асортименту деревних рослин для поповнення та оптимізації паркових ландшафтів.  
 
Одним із основних завдань наукової роботи парку є інтродукція та акліматизація рослин. За останні роки було проведено комплексні дослідження біоекологічних особливостей деревних бобових рослин, родів Ялівець, Сосна, Глід, деревних ліан, гідрофільної флори та дано практичні рекомендації, щодо їх використання в озелененні та паркобудівництві. В 2002 р. було закладено науково-експозиційну ділянку „Коніферетум”, на якій представлено більше 50 таксонів малопоширених в Україні культиварів хвойних рослин світової селекції. Проводиться інвентаризація колекції бузку та оптимізація ділянки „Сірінгарій” дендропарку “Олександрія” включає 7 видів, 1 форму та 29 сортів бузку звичайного. Детально вивчалися також питання оптимізації насаджень парку за допомогою інтродукованих рослин (колекційний фонд рослин парку складає 2240 таксонів). 

Проблеми  і перспективи

Проблеми  парку

В цілому парк перебуває  у задовільному стані, однак в  останні роки не проводився моніторинг стану архітектурних і технічних споруд і парку в цілому; центральне планувальне ядро — Дідинець — так і не було відновлено, як це передбачалось на другому етапі реставрації і реконструкції парку; окремі архітектурні об'єкти, відреставровані більше 50 років тому, знову потребують відновлювальних робіт; проекту розвитку зелених насаджень також немає — вирубки відбуваються хаотично і не завжди обґрунтовано, принаймні з естетичної, ландшафтної точки зору; об'єкти, що з'являються у парку, перш за все копії скульптур, які знаходились тут до 1917 р., переважно значно відрізняються від оригіналів і розташовуються не на місці історичної локалізації; водні і технічні споруди також потребують ремонту і розчищення. Великою проблемою для парку є вандалізм його відвідувачів. Наприклад, на даний час у скульптурі "Діана" повністю зрізано фігуру оленя, скоріше за все для продажу як брухт кольорових металів .

Перспективи вирішення проблеми.

Потрібно провести моніторинг , не один . що до стану архітектурних  і технічних споруд, провести відновлювальну работи та реконструкцію парку. Та робити програми та заклики проти вандалізму в парках та зонах культурного відпочинку . Для досягнення цієї мети потрібно звернути увагу держави на парк , як на досягнення і історію народу та культури . можливо готуючись до утбольних грандіозних заходів, держава виокремить суму грошей на реконструкцію і обробку парку. Але для цього адміністрації парку потрібно рішуче налаштуватися . Можливо зробити рекламу у якій показати парк як місце для відпочинку , а також місце з сприятливими умовами для праці . Хочу скозати що мене вразила велика клумба біля головного будинку . Там росли десятки квітів , кожний вид був підписаний на табличці . Мені, здалося , було б не погано підписати усі рідкісні і довго існуючі дерева по усьому парку . 

Висновок :

За рік парк «Олександрія»  відвідують приблизно  11455 осіб. Це четверта частина населення  України. Я вважаю що парк дійсно гарний . Насичений різними спорудами  та архітектурними пам,ятками . В парку цікаво проводити час , адже тут можна поєднати приємне з корисним . Школярам тм студентам це можливість без зайвих хвилювань отримувати знання і під час канікул . Але на мою думку парк можна вдосконалювати . В парку не бажано влаштовувати пікніки ,бігати та використовувати будь що як майданчик для гри . Тому пропоню поставити поруч з парком дитячий майданчик . На майданчику обов,зково лавочки для батьків та дорослих . А також зробити невелику галявину для відпочинку та можливості випити води і поласувати їжею .