Население США

Найбільшою племінної  групою індіанців є черокі (19%), за ними слідують навахо (12%) і сіу (5,5%). Майже 54% з них до сих пір проживают у резерваціях або на підопічних територіях.

Мови США

Найпоширеніша в США  мова - англійська. Нею володіють 215,4 млн.осіб з більше ніж 300 млн, що проживають в США. Англійська мова не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні вона затверджений як державна лише в 28 штатах і двох територіях (Американські Віргінські острови та Пуерто-Ріко). Конгрес США час від часу розглядає законопроект про затвердження англійської як офіційної мови країни, але він не набирає потрібного числа голосів. Останній раз голосування відносно "Акту про єдність англійської мови" проводилося в 2003 році. Основним лобістом на користь ухвалення законопроекту є Фонд англійської мови США.

На другому місці  за кількістю носіїв у США перебуває  іспанська мова, якою активно користуються 28 млн жителів США. Згідно з даними Бюро перепису населення США, у 2002 році в США проживало близько 37,4 млн американців латиноамериканського походження (10,7%) - при цьому за рік їх кількість зросла на 1,3 млн. У багатьох компаніях південної Флоріди, південної Каліфорнії і Техасу знання іспанської є обов'язковою умовою при прийомі на роботу.

У США проживає понад 700 тис. носіїв російської мови. Найбільше їх число проживає в штаті Нью-Йорк (218 765 осіб, або 30,98% від всіх носіїв російської мови), найменше - у штаті Вайомінг (170 осіб, або 0,02%). У першу десятку штатів, де розповсюджена російська, також входять Каліфорнія, Нью-Джерсі, Іллінойс, Массачусетс, Пенсільванія, Вашингтон, Флорида, Меріленд і Орегон. Найвища питома вага російськомовних - на Алясці - близько 3% в тій чи іншій мірі розуміють російську мову, а близько 8,5% жителів сповідують православ'я. Це є наслідком колишньої приналежності території штату Росії.

Десятка найпоширеніших мов  США та кількість їх носіїв у 2000 році виглядала так:

Англійська мова (215,4 млн.осіб)

Іспанська мова (28,1 млн.осіб)

Китайська мова (2,0 млн.осіб)

Французька мова (1,6 млн.осіб)

Німецька мова (1,4 млн.осіб)

Тагальська мова (1,2 млн.осіб)

В'єтнамська мова (1,0 млн.осіб)

Італійська мова (1,0 млн.осіб)

Корейська мова (0,9 млн.осіб)

Російська мова (0,7 млн.осіб)

У штаті Гаваї англійська та гавайська мови мають статус офіційних. Деякі острівні території також надали офіційне визнання мовам корінних жителів, разом з англійською мовою: самоа і чаморро визнані, відповідно, на Самоа і Гуамі; каролінська і чаморро визнані на Північних Маріанських островах; іспанська є офіційною мовою Пуерто-Ріко. У штаті Нью-Мексико діє закон, який забезпечує вживання англійської та іспанської, в штаті Луїзіана - англійської і французької (при цьому жодна з мов не названа офіційною).  

Фонд англійської мови США - найвпливовіша неурядова організація, що займається питаннями лінгвістичної політики держави - в березні 2005 опублікував доповідь "Багато мов - одна Америка", згідно з яким населення цієї країни використовує у повсякденному обстановці (вдома, на роботі, вулиці) 322 мови.

Найбільш багатомовним штатом є Каліфорнія (207 мов). Найбільш "одноманітний" з усіх штатів - Вайомінг (56). У Нью-Йорку говорять на 129 мовах, а в Лос-Анджелесі - на 137.

Релігія

Перша поправка до Конституції  США, прийнята 15 грудня 1791 року, проголошує відділення церкви від держави, що батьками-засновниками держави розумілося як заборона на встановлення державного віросповідання, на зразок того, що мало місце у Великобританії. Згідно з дослідженням, проведеним у 2002 році Pew Global Attitudes Project, США - єдина з розвинених країн, де більшість населення заявили, що релігія відіграє "дуже важливу роль" у їхньому житті.

Американський уряд не веде офіційної статистики з релігії. За даними Всесвітньої книги фактів ЦРУ, 51,3% населення США вважають себе протестантами (південна баптистська конвенція), 23,9% - католики, 12,1% не належать до будь-якої конфесії, 1,7% - мормони , 1,6% - члени іншої християнської конфесії, 1,7% - іудеї, 0,7% - буддисти, 0,6% - мусульмани, 2,5% - інше або не зазначено, 4% - атеїсти. Однак, за даними щорічника Церков США та Канади, Римсько-Католицька Церква нараховує в цій країні 69 млн. послідовників і є тут найбільшої релігійною групою, - повідомляє Християнський Мегапортал invictory.org з посиланням на Портал-Credo.ru. На другому місці - Південна баптистська конвенція з 16,3 млн. послідовників. Третьою за кількістю членів стала Об'єднана методистська церква (близько 8 млн. членів). При цьому остання цифра - менше ніж в попередні роки. Четверте місце - у мормонів. Відзначається зниження кількості членів у більшості протестантських деномінацій, насамперед у п'ятидесятницьких.

Населення Канади

Населення Канади на початок 2010 року становить 34 млн осіб. Перепис 2006 року зафіксував 5,4% приріст у порівнянні з 2001 роком. Незважаючи на велику площу, приблизно 75% населення Канади проживає в межах 160 км від кордону з США (цю смугу ще називають "канадською ойкуменою").

Подібна висока густота  населення спостерігається і  в міських зонах, сконцентрованих  в коридорі Квебек-Віндзор (зокрема  міські агломерації Торонто-Гамільтон, Монреаль і Оттава-Гатіно), на континентальних  рівнинах Британської Колумбії (від області Ванкувера до кінця долини річки Фрейзер) і в коридорі Калгарі-Едмонтон в Альберті. Проте на величезних просторах північної Канади густота населення незначна - 0,3 осіб/км2. За рахунок цього середня густота населення Канади виявляється близькою до 3,5 осіб/км2.

За провінціями населення розподіляється таким чином (осіб, 2006): Ньюфаундленд і Лабрадор: 507 475; Острів Принца Едуарда: 139 103; Нова Шотландія: 935 106; Нью-Брансвуік: 750 851; Квебек: 7 719 993; Онтаріо: 12 850 636; Манітоба: 1 190 400; Саскачеван: 1 003 299; Альберта: 3 486 767; Британська Колумбія: 4 402 931; Юкон: 31 115; Північно-Західні території: 42 425; Нунавут: 31 127.

Демографічна ситуація

В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Хоча основну економічну віддачу від імміграції приносять незалежні кваліфіковані іммігранти, половина всіх, хто в'їжджає в країну підпадає під програму возз'єднання сімей (подружжя, неповнолітні діти або батьки нових канадців-спонсорів).

Тільки за XX ст. кількість  населення Канади зросла майже в  шість разів. Причому аж до 90-х  років XX ст. половину приросту забезпечувала  імміграція. Починаючи з 70-х років XX ст. темпи зростання населення сповільнилися. Це було викликано не тільки скороченням імміграції, а й значним зменшенням природного приросту. Як наслідок - зміняється статево-вікова структура населення: зростає частка осіб старшого віку і жінок.

Природний приріст населення становить біля +2 промілле (народжуваність 10,28 промілле, смертність 7,87 промілле). Дитяча смертність відносно низька - 5 промілле. Індекс фертильності - 1,6. За переписом 2006 року середній вік канадця складав 39,5 років (чоловіки 38,6 років, 41,4 років). Найменший середній вік у провінції Нунавут (23,1 років), найбільший - у Новій Шотландії (41,8 років). Вікова структура населення наступна: до 14 років - 16,1%; 15-64 років - 68,7%; понад 65 років - 15.2%.  На 100 жінок припадає 98 чоловіків.

Очікувана тривалість життя  канадців 81,29 років (2010). За цим показником країна посідає одну з найкращих позицій в світі (10-ту). Для чоловіків він складає 78,72 років, жінок 84 років.

Населення Бразилії

Бразилія посідає перше місце серед країн Латинської Америки та п‘яте — у світі за кількістю населення (203 млн. осіб на середину 2011 року). Понад 30% населення проживає у смузі Атлантичного узбережжя завширшки до 100 км, і майже половина жителі, таким чином, заселяє смугу, що становить 7% від усієї території. Населення розподілене на території Бразиії дуже неоднорідно, із значною концентрацією у прибережних областях, особливо на Південномі сході та у прибережній смузі Північного сходу. Інше важливе ядро населення — Південний регіон. Найменш заселені райони знаходяться у Центрально-західному та Північному регіонах. Середня густота населення у Бразилії — 20 осіб на км2, на південному сході — понад 40, на півночі — до 1 особи на км. кв.

Протягом останніх років  швидкість зростання населення  дещо зменшилася порявняно з максимумом біля 1960 року. Причини зменшення швидкості зростання населення пов'язані з урбанізацією та індустріалізацією, що призвели до зменшення рівня народжуваності (неприклад, через використання контрацептивів). Хоча рівень смертності різко знизився з 1940 року, рівень народжуваності знизився сильніше. Зараз щорічний приріст кількості населення наближається до 1,13%.

В країні переважає перший тип відтворення. Коефіцієнти народжуваності та смертності становлять, відповідно, 17,8 та 6,4 осіб/1000 жителів. Дитяча смертність порівняно висока - 21 особа/1000 народжених. Фертильність - 2,18 дітей на 1 жінку репродуктивного віку.

Характерною рисою вікової структури населення є висока частка дітей до 15 років, яка становить 26,2% від загальної чисельності населення. Частка осіб, старших від 65 років, невисока - лише 6,7%. Населення у працездатному віці становить 67% мешканців країни. Середній вік населення - 29,3 роки (чоловіки - 28,5 років, жінки - 30,1 років). Очікувана тривалість життя - 72,53 роки (чоловіки - 68,97 років, жінки - 76,27 років). На 100 жінок припадає 98 чоловіків.