Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 16:51, реферат
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері. На відміну від інших організмів людина — це особливий біологічний вид, який впливає на природу не лише процесами обміну речовин у живій природі, тобто біологічним обміном, а й трудовою діяльністю. Вплив її пов´язаний не тільки з ростом народонаселення, а з технічною оснащеністю та вмінням організовувати працю.
2) раціональне використання ресурсів і умов природного середовища, їх відтворення та охорона;
3) безпосереднє освоєння, експлуатація, відтворення та охорона природних ресурсів і умов конкретної території (району, окремої країни, групи країн, всього світу);
4) освоєння
та експлуатація окремих видів
природних ресурсів у
5) синтетична прикладна наука, що розробляє загальні принципи будь-якої діяльності, пов'язаної! з користуванням природою.
Така диференціація досить відносна. В кожному окремому випадку вивчається один і той же об'єкт — процес використання людиною сил і ресурсів природи, але з різних боків і на різних рівнях галузевої, міжгалузевої і територіальної спільності. Серед перелічених значень терміна «природокористування» найширшим за обсягом є поняття, що відображає процес праці (суспільне виробництво), найвужчим — освоєння та експлуатація окремого виду природного ресурсу у вузько-територіальному (локальному) масштабі.
Класифікація
основних видів природокористування
можлива з позицій тісно
Не слід плутати поняття раціонального природокористування з охороною природи. Охорона природи — це розробка і здійснення заходів щодо її раціонального використання, що включають захист від надлишкових техногенних навантажень і негативних наслідків втручання людини, активне регулювання природних процесів, відтворення і поліпшення природного потенціалу ландшафтів.
Стратегічним напрямом природоохоронної діяльності повинні стати більш повне і комплексне використання природних ресурсів, розробка і запровадження у виробництво маловідходних і безвідходних технологічних процесів, які дають змогу помітно скоротити чи повністю виключити забруднення природного середовища і забезпечити глибшу переробку первинної сировини.
В окремих випадках використання природних ресурсів служить одним із способів їх охорони. Наприклад, санітарні рубки сприяють підвищенню продуктивності лісів, правильно організований промисел звірів поліпшує їх стадо.
Принцип
єдності охорони природи та її
раціонального використання — основний
принцип у взаємовідносинах суспільства
з природою. При цьому саме поняття
охорони природи набуває
Список використаних джерел
Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.
Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.
Гладкий Ю. Н. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для 10 кл. сред, шк./Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лавров.— М.: Просвещение, 1991.- 272 с.
Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.
Мировая экономика: Учебник — М.: Юность, 2002.— 734 с.
Руснак П. П. Еколого-економічні аспекти природокористування. К.,1990.
Сахаев В. Г., Щербицкий Б. В. Экономика природопользования и охрана окружающей средьы. К., 1987.
Сердобинцева Е. Г. Экономика природопользования: Учеб. пособие. Л, 1991.
Склянкин Ю. В., Сті^цинский С. Л. Безотходная переработка сель-скохозяйственного сирья: эколого-экономический аспект. К., 1988.
Сорокин В. С., Марьенко О. А. экономика природопользования и охрана окружающей среды: Учеб. пособие. М., 1991.
Струмилин С. О цене «даровьіх благ» природы // Вопросы .коно-мики. 1967. № 8. С. 60—62.
Соціально-економічна географія світу.— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.- 256 с.
Федоров В. М. Биосфера — земледелие — человечество. М., 1990.