Вікінги

Реферат:

ЕПОХА ВІКІНГІВ

ЕПОХА ВІКІНГІВ

Вікінги

Вікінги (варяги, нормани) —  скандінави, які піратствували в  VIII— XI ст. на морях Європи. Що ж означає слово «вікінг»? Середньовічний літописець Адам Бременський писав, що вікінгами датчани називають піратів. На думку дослідника Ф.Аскеберга, слово «вікінг» походить від дієслова vikja — «повертати, відхилятися». Тобто вікінг — це людина, яка зійшла з нормального життєвого шляху, морський бродяга, який відправився в далекі країни за здобиччю і ратною славою. їхня активність була такою значною, що в скандинавській історії період з кінця VIII до середини XI ст. назвали «епохою вікінгів».

Вікінги грабували кораблі, прибережні селища, монастирі і міста  — їхніми жертвами стали Париж, Лондон, Орлеан, Кельн, Гамбург, Бонн, Руан, Севілья  та інші населені пункти. Страх перед  вікінгами був таким великим, що у багатьох церквах Західної Європи богослужіння починалося молитвою «Боже, врятуй нас від шаленства норманів!»  Іноді піратам вдавалося накласти регулярну данину на населення. Вони захоплювали силою землі для  поселення, як це сталося на Британських  островах: в Англії утворилася т. зв. область «датського права» — Денло, в Ірландії вікінги заснували  декілька міст, у тому числі Дублін. На півночі Франції, де вікінги отримали землі в лен від французького короля, вони заснували герцогство Нормандія. Шведи деякий час брали  данину з балтійських і фінських племен.

У давньоруських літописах  розповідається, що варяги брали данину з північних слов'ян. На Русі скандинави стали засновниками правлячої династії Рюриковичів, пізніше варяги входили  до складу дружин князів, а також  служили у гвардії візантійських  імператорів. З утворенням держав у  Скандинавії заморська експансія  норманів набула характеру державної  політики.

У кінці X ст. ісландські вікінги відкрили Гренландію, звідки вони рушили далі на захід і досягай Північної Америки (Вінланд, Маркланд, Хеллуланд). У плавання вікінги зазвичай вирушали влітку. У походах в основному брали участь молоді люди, хоч деякі залишалися вікінгами до старості. Ватажки вікінгів називалися «морськими конунгами», тобто «морськими королями», а також ярлами і хевдінгами.

За свідченням давніх саг, кожний вікінг був кровним братом своїх товаришів по команді. За смерть побратима ворогу мстили навіть ціною  власного життя. Здобич ділилася порівну, при цьому вождеві покладала  ся особлива частка. Вікінги були озброєні мечами, бойовими сокирами списами, луками зі стрілами, топориками-чеканами, палицями (була вами), дротиками і гарпунами; захисне озброєння складали щити, шоломи з наносниками, кольчуги.