Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій

 

Дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе  з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найцікавішим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим - таким є один із принципів методики сучасного уроку. Однак, інтерес не має нічого спільного з розважальністю, що не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і водночас захоплювали як своїм змістом, так і способом викладання. За роки навчання в школі у дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, що характерні для місця проживання дітей.

 

До уроків природознавства  я добираю вправи стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне - не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість.

 

Критичне мислення починається з питань й з'ясовування проблем, які необхідно розв'язати. Складність навчання критичного мислення полягає в тому, щоб допомогти учням роздивитися безкінечну різноманітність проблем, що нас оточують. «Лише коли б'єшся з конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно мислить».

 

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у моїй роботі є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. Для вдосконалення обчислювальних навичок намагаюся добирати цікавий і пов'язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій учнів, а саме:

дидактичні та сюжетні  ігри;

задачі у віршах;

задачі-жарти;

ребуси;

ігрові та цікаві ситуації;

корисні вправи «Цікава математика в царстві геометричних фігур».

 

Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальне розв'язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

 

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна  аргументація містить у собі три основних елемента:

твердження;

доводи;

докази.

 

Це мислення соціальне. Коли ми дискутуємо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою класну позицію.

 

Тому я, працюючи в руслі  критичного мислення, на уроках читання  приділяю значну увагу інтерактивним  формам і прийомам робот, що сприяють розвитку читацьких навичок молодших школярів. Досвід 17-ти років роботи у молодших класах поступово привів мене до розуміння, що клас не є однорідною безликою масою з єдиною дум кою та однаковим світосприйняттям. Клас - це тимчасовий колектив особистостей, неповторних індивідуальностей, тому необхідно, щоб учитель був гарантом права маленької людини на індивідуальність. Такий підхід, що виражений терміном «особистісно орієнтоване навчання і виховання», є компонентом педагогічної ідеї В. О. Сухомлинського - ідеї гуманізації школи. Ця ідея є особливо актуальною сьогодні - у непростих умовах техногенного та інформаційного перевантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне.

 

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен  володіти певними якостями:

гнучко адаптуватися у  мінливих життєвих ситуаціях;

самостійно і критично мислити;

уміти бачити і формулювати  проблему, знаходити шляхи раціонального  розв'язання;

усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишньому  середовищі;

бути здатним генерувати нові ідеї;

творчо мислити;

уміти працювати з інформацією;

бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;

уміти самостійно працювати  над розвитком власного інтелекту.

 

 

 

У своїй роботі я намагаюся дотримуватись принципів диференціації та індивідуалізації навчання. На моє переконання, позитивних результатів у втіленні ідеї гуманізації навчання і виховання на основі особистісно орієнтованого підходу можна досягти лише за таких умов:

застосування інновацій  у навчально-виховному процесі;

психолого-педагогічний моніторинг із метою вивчення інтересів, стану здоров'я дітей;

індивідуальний вибір обсягу розумового і фізичного навантаження;

комплексне використання індивідуальних і групових форм впливу на особистість.

 

Ураховуючи принципи особистісно  орієнтованого навчання, я розподіляю учнів на різнорівневі групи, в яких діти мають можливість працювати на тому рівні, який для них сьогодні є можливим і доступним.

 

Одним із ключових компонентів  моєї роботи є навчання читання - процесу, що є основою отримання знань  із будь-якого предмета. Саме через  книгу дитина вчиться сприймати навколишній світ, отримує знання про нього.

 

Як і багато інших вчителів, я стикаюся з проблемою: навчившись грамоти, учні нелегко опановують мистецтво  свідомого читання. Цей процес відбувається дуже нерівномірно, зважаючи на неоднакові моторно-психологічні властивості різних учнів. Тому на уроках читання я враховую такі фактори:

загальний рівень класу;

рівень кожного учня;

сприйняття читацького матеріалу класом в цілому та кожним окремо.

 

Урахувавши ці фактори, я  намагаюсь добирати такі дидактичні методи і прийоми, що є найоптимальнішими  для цього класу, а також для  кожного учня окремо.

 

Кожен урок читання складається  з таких елементів і завдань.

 

1. Актуалізація знань

вправи на дихання; артикуляційні  вправи: вправи на темп читання;

вправи на тембр читання; вправи на висоту голосу; вправи на правильність;

вправи на свідомість; вправи на мелодику.

 

2. Робота з новим текстом  на уроці

 

Ознайомлення; багаторазове читання з різними видами завдань; вибіркове читання; доведення думки словами з тексту; діалоги; багаторазове механічне перечитування («ланцюжок»; у парах; «буксир»; «коректор»; скоромовка; «дощик»; «сонечко»; «ну, постривай!»).

 

3. Закріплення отриманих  знань

 

Читання за особами; виділення  і перечитування найголовнішого в тексті; характеристика героїв; визначення частини, яка виражає головну думки тексту; поділ тексту на смислові частини.

 

Домашні завдання добираю  за принципом доцільності: такі, що містять елементи творчості.

 

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів  є створення зацікавленості та доброзичливої  співпраці на уроці, активне залучення до парної та групової роботи . Вже починаючи з дитячих років дитину необхідно привчати формулювати свої думки, оцінні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним лише тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку дійшла висновку, який сприймається як правильний іншими членами колективу та вчителем.

 

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

 

Системне запровадження  цієї технології в школі сприяє тому, що учні поступово опановують її не лише як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але й використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

 

Література

 

1. Вукіна Н.В., Дементієвськаа  Н.Л., Суизенко І. М. Критичне  мислення: як цього навчити: Науково-методичним  посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. -Х„ 2007.-190 с.

 

2. Дичківська І. М. Інноваційні  педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

 

3. Евдокшюв В.И., Олейник  Т.А., Горькова С. А. Практикум  по развитию критического мышления.- X.: Торнадо,2002,- 144 с.

 

4. Тягло О. В. Критичне  мислення,- X.: ВГ «Основа», 2008,- 190 с.

 

5. Савченко О. Я. Сучасний  урок у початкових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255 с.

 

6. Сучасний урок у початковій  школі. 33 уроки з використанням  технології критичного мислення / Упор. Г. О. Ярош, Н. М. Седова.- X.: ВГ «Основа»,2005.

 

Автор: Юріна О. А., учитель  початкових класів, Шепетівський НВК  № 2 Хмельницької обл.

 

За матеріалам: Освіта.ua

Дата публікації: 11.01.2010