Київський педагогічний коледж ім. К. Д. Ушинського

     Реферат на тему:

            “Естетичне виховання дошкільників”

Виконав студент 43 групи

Антипін Євген 

     Київ 2006

     Важливою  складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне  виховання.

     Естетичне виховання — складова частина  виховного процесу, безпосередньо  спрямована на формування здатності  сприймати і перетворювати дійсність  за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

     Методологічною  засадою естетичного виховання  є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності  людиною, про сутність і форми  відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

     У процесі естетичного виховання  формуються естетична свідомість і  поведінка дитини.

     Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні  почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.

     Естетичні почуття — особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне  в дійсності й у творах мистецтва.

     Естетичний  смак — здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

     Естетичний  ідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється.

     Естетика  поведінки — риси прекрасного  у вчинках і діях людини (у ставленні  до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.

     У процесі естетичного виховання  важливо навчити дітей розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи  прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

     Під час естетичного сприймання виникають  певні емоції. Завдання виховання  — створення умов, які б сприяли  формуванню емоційної сфери дітей. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

     Складною  є проблема формування сприймання мистецтва.

     Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основу при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури.

     Сформовані  естетичні смаки та естетичний ідеал  і розвинена здатність оцінювати  прекрасне дають людині змогу  зрозуміти суть прекрасного.

     Сприймаючи  прекрасне, аналізуючи побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку. Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати  мислительні операції.

     Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного виховання в учнів формують естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.

     Важливе значення має виховання у дошкільників естетики поведінки — акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушене, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості дитини.

     В естетичному вихованні дітей використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери; б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку; в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту учнів; г) театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю); ґ) поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки дітей, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій; д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі; е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з дітьми; е) оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в групі, квартирі).

     Важливу роль відіграють заняття  з музики, співів, малювання де діти не лише отримують  якісь теоретичні знання, а й набувають  практичних умінь та навичок. Також  важливим напрямком роботи є робота над літературними творами в яких діти можуть виділити красу мовних засобів та сюжетних ліній. На заняттях з фізичного виховання діти навчаються красиво та правильно рухатися. на заняттях з праці діти не лише засвоюють красу праці, а й аналізують продукт своєї праці.

     На  рівні роботи в дитячому садку діти приймають участь у різних гуртках, творчих ансамблях. В них діти також залучаються до краси через різноманітні форми роботи.

     Важливу роль в естетичному вихованні  школярів відіграє сім'я. Належне естетичне  оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру — все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних смаків дітям.