Естетичне виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення лірики

Важливою проблемою для забезпечення ефективності процесу естетичного виховання є вибір стратегії педагогічної взаємодії. Пропонуємо визначити як пріоритетну діалогову стратегію педагогічної взаємодії, забарвлену позитивними емоційно-естетичними переживаннями, емпатійними почуттями з домінуванням відчуття успіху, насолоди від мінімальної самостійної участі на шляху до пізнання мистецтва. Під терміном «діалог» розуміємо ланцюжок взаємозалежних вербальних і невербальних комунікацій між педагогом і учнями на основі партнерських стосунків, обміну особистісними духовними цінностями. Комунікативна функція лірики як виду мистецтва виявляється в різних видах спілкування: діалог з митцем, діалог культур, діалог особистісних смислів в системі «учень-учень» або «вчитель-учні», внутрішній діалог (інтеріоризована дискусія).

З огляду на пріоритет особистісно-розивальної освіти замість традиційного «аналізу» поетичних творів необхідно ввести в педагогічний обіг і шкільну практику термін «інтерпретація», адже принципового значення набуває пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світу, художньо-естетичному досвіду. Саме тому актуальності набуває проблема розвитку в учнів старшого шкільного віку навичок самостійної інтерпретації ліричних творів, рівня критичного мислення.

Таким чином, методична система естетичного виховання на уроках української літератури під час вивчення лірики має  спрямовуватись на розвиток таких якостей учнів як ініціативність, активність, самостійність, креативність, критичність, забезпечувати умови для  самореалізації та безперервного самовдосконалення і самовиховання, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи мікро- і макросередовища.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Навчальна модель естетичного виховання учнів старшої  школи

 

ФРАНКО І. «ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ…» (1 год.), 10 клас

Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце теми кохання у творчості Івана Франка. Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості любові, ідеалу кохання.

ТЛ: Жанри лірики, інтимна лірика (повторення). Лірична драма. Віршовані розміри (повторення).

 

Орієнтуючись на розроблену модель поетапного аналізу поезії, пропонуємо такий порядок дій для осягнення цього ліричного твору:

1. етап. Психологічна підготовка до сприймання поезії.

У вступному слові вчителю важливо з’ясувати ставлення учнів до кохання як елементу духовної сфери особистості та його ролі в житті людини. Вчитель повинен підкреслити, що тема кохання є вічною темою в мистецтві та літературі. Учням пропонується пригадати найвідоміші мистецькі твори, які присвячені темі кохання. Окремо варто зупинитися на найяскравіших творах світової літератури, де кохання, пережите й відтворене митцями різних народів і країн, сприймається і впливає на духовний світ величезної кількості читачів. Орієнтовно це може бути так:

 

• Яке значення відіграє кохання в житті людини? А в житті митця? Чи завжди кохання приносить радість? Чому?
• Чи правомірно поділяти кохання на щасливе і нещасливе? Що дає людині нещасливе кохання?

 

Нещасливе кохання – нелегке випробування на життєвому шляху кожної людини. Людина, що переживає біль нещасливого, нерозділеного кохання опиняється перед вибором: замкнутися в собі, зненавидівши увесь світ, чи продовжувати цінувати красу життя і кохання як його найяскравішого прояву. Іван Франко тричі у своєму житті опинявся перед таким вибором.

Пропонуємо тезовий виклад матеріалу про історію трьох кохань в житті Івана Франка, о допоможе підготувати учнів до сприйняття поезії:

 

• У розповіді про стосунки з Ольгою Рошкевич повинна підкреслюватись чистота і щирість першого кохання. Із листі в Ольги і Франка варто вибрати ті, в яких щирість кохання висловлена піднесено, яскраво. В історії шлюбу Ольги з Озаркевичем необхідно зробити акцент на мотивах одруження Озаркевича з Рошкевич. Горак, досліджуючи історію стосунків Ольги й Володимира, наголошує на тому, що Озаркевич  бере шлюб з жінкою, яка його не кохає, абсолютно свідомо, рятуючи в такий спосіб не лише Ольгу, але й Франка.
• Благородство визначає поведінку Юзефи Дзвонковської, яка не відповідає на почуття Франка, бо знає, що через хворобу  й неминучу ранню смерть принесе іншому тільки горе.
• Кохання Франка до Целіни Зигмундовської є ще більшим випробуванням для Франка, бо не є взаємним.

 

• Як може вплинути на людину нещасливе кохання?

Може викликати почуття  власної недосконалості, частіше  - злості на жінок, на весь світ, прагнення помститися іншим жінкам, самостверджуючись у такий спосіб, що призводить людину до духовної  деградації. Однак може бути і інший результат, у чому дає можливість переконатися життєвий досвід українського поета, зафіксований у досконалій художній формі.

Нещасливе кохання в  житті І. Франка подарувало нам перлину  інтимної лірики української літератури – ліричну драму «Зів’яле листя». Учитель допомагає учням з’ясувати суть поняття «лірична драма». Пропонуємо орієнтовний план з’ясування  жанрових особливостей твору Франка:

1. З’ясування особливостей лірики як роду літератури:

• віршована мова;

• зображення не явищ і подій, а почуттів;
• наявність образу ліричного героя;
• яскрава образність мови твору тощо.

2. Визначення родової специфіки драми.

- наявність дії, що  становить основу сюжету;

- дійові особи;

- структура, специфіка  композиції тощо.

3. Чому І. Франко саме так визначає жанр «Зів’ялого листя»?

На це питання учням  необов’язково відповідати відразу. Краще, якщо вони це зроблять після  аналізу поезії, однак питання  ставиться саме зараз для того, щоб учні, аналізуючи ліричний твір, шукали в ньому ознаки драми, намагались відповісти на поставлене питання.  

2. етап. Первинне читання поезії

3 етап. Визначення настроїв, які викликає поезія.

Пропонуємо такий порядок  дій:

• Які почуття викликає поезія? Які враження?
• Чи змінюється емоційна напруга протягом вірша?
• Які кольори виникають в уяві відповідно до змін емоційного стану?

Почуття протягом вірша змінюються, то наростають, то спадають. З цим пов’язана і  зміна кольорів, що виникають в  уяві під час прочитання поезії. 

4 етап. Осмислення емоційних домінант поезії.

• Чи однакова емоційна напруга в різних строфах поезії? Які засоби художньої виразності це підкреслюють?
• Яка емоційна домінанта поезії? Чи можна це чітко визначити?

5 етап. Вторинне читання поезії.

6 етап.  Власне аналіз поезії.

• Яка емоційна домінанта першої строфи? (Біль, страждання ). Які художні засоби використовує автор?
• Яка емоційна домінанта другої строфи? (Образа, докір). Якими словами це підкреслено?
• Що відбувається з героєм у третій строфі? (Герой прощає, біль перетворюється на радість, духовна сфера очищується від смутку, докору, образи, страждання). Як змінюється мова твору?

Пропонуємо  таку лінійну схему зміни почуттів:

Біль, страждання → образа, докір →  прощення → біль, як радість 

Аналіз поезії можна виконати построфно. Подаємо  орієнтовний план аналізу:

1. Визначаємо реальні, предметні образи першої строфи, через які автор висловлює свої почуття:

Сон – очі – уста : страждання;  зарево червоне : біль.

• Як у першій строфі представлена кохана? (через очі, уста)
• Чому через очі? Які вони? (Очі – дзеркало душі, вони сумні, ясні, чудові, немов криниці дно студене).
• Що символізує криниця у фольклорі (наголошується на зв’язку лірики Франка з фольклорними традиціями)? (Криниця пов’язана з коханням; напитися води з криниці – покохати. Часто парубок у піснях просить «води напитися»).
• Поясніть слова «зарево червоне».

Уточнюється кольорова  домінанта першої строфи.

2. Звернення до другої строфи.

• Чому емоційною домінантою другої строфи є образа, докір? Що рухає ліричним героєм? (Егоїзм ображеної людини).

• До чого це може призвести? (до духовної деградації).
• Що може врятувати героя? Якщо егоїзм призводить до зла, руйнації, деградації, що може бути основою творення, відродження?

Уточнюється кольорова  домінанта другої строфи.

3. Смислове наповнення третьої строфи.

• Наступна строфа починається вигуком «О, ні!», виділеним в окремий рядок. Чи випадково автор наголошує на цьому вигуці?

Схематично можна зобразити  систему центральних образів-символів поезії: 

Сон → зіронька → серце → «диво золоте»  → щастя (біль як радість).

 

4. Що може дати людині нещасливе кохання, до чого призвести? (Наголошується на  виборі людини між руйнівною і творчою силою, яку може дати кохання).
5. Чи опиняється перед вибором ліричний герой у поезії Франка? (Так. Він переживає нещасливе кохання, у другій строфі він усвідомлює його руйнівну силу).
6. Що обирає ліричний герой Франка? (Життя, творчу силу, натхнення, яке може дати кохання; він переживає страждання, однак сприймає біль як радість, він відмовляється від звинувачення у чомусь своєї коханої, навіки залишаючи її світлий образ у свої<span class="dash0