Національно-патріотичне виховання в системі виховної роботи школи

Так, класний керівник 6 класу Василенко Н.Г. провела відкриту виховну годину на тему: ,,Традиції і звичаї українського народу”, ставлячи за мету пригадати основні українські традиції, виховувати естетичні смаки, керівник гуртка ,,Народознавство” Карпенко О.В. відобразила обряд вечорниць напередодні святої Катерини, коли діти ворожили на свою долю.

Отже, практично прилучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний і естетичний зміст, поступово стаючи невід'ємною частиною рідного народу, нації.

Таким чином, національно-патріотичне виховання — це виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах. Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію дітей як необхідний і невід’ємний склад їх соціалізації.

Національно-патріотичне виховання духовно відтворює в дітях рідний народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй світу, формує з дітей типових носіїв національної культури, творців історичного шляху рідного народу, вірних продовжувачів справ, заповітів батьків і дідів. Постійно розвиваючись, національне виховання поглиблюється, збагачується новим змістом, формами і методами впливу на підростаюче покоління.

 Завдання батьків, учителів, вихователів — глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний і естетичний потенціал народу і активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів.