Образ рішучої, вольової жінки у повістях „Козир-дівка” та „Сердешна Оксана”

Одного дня 1604 р. до Києва прибився звідкись дід із внуком-сиротою Григорієм. Невздовзі дід помер, а внук прижився. За ніжну вдачу і незвичайну вроду підлітка прозвали Квіточкою, а коли підріс — Квіткою. Згодом у нього закохується горда красуня, дочка київського воєводи, і парубок відповідає палкою взаємністю. Вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків і тікають на вільні, дикі тоді, землі Лівобережжя. На березі річки Уди засновують поселення — початок майбутнього Харкова й усієї Слобожанщини. Це був прапрадід Григорія Федоровича, що заснував рід Квіток. Родом Григорій Квітка із сім'ї козацької старшини. Виховання здобув спочатку домашнє, далі — монастирське та музичне, бо мав неабиякий хист музики й композитора. Він чудово грав на фортепіано й флейті, а краса народної пісні, захоплення майстерною грою кобзарів кликали його до творення власних музичних творів. Наприклад, він є автором жартівливої пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

І. Вступ

ІІ. Життєвий і творчий шлях Григорія Квітки-Основ’яненка


1.1 Життя та освіта Квітки-Основ’яненка

1.2 Оповідач з народу
1.3 Літературний шлях
1.4 Роль Квітки-Основ'яненка в українській літературі
2. ІДЕАЛ ЖІНКИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКО
2.1 Образ пасивної жінки у повістях „Маруся” та „Щира любов”
2.2 Образ рішучої, вольової жінки у повістях „Козир-дівка” та „Сердешна Оксана”.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ