Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 22:03, реферат
Для впровадження ECTS вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи:
інформаційний пакет – загальна інформація про університет (факультет), назва базових бакалаврських програм (спеціальностей) та програм професійного спрямування (спеціалізацій), анотації дисциплін (кредитних модулів) із зазначенням їх статусу (обов’язкових або вибіркових) та обсягів, методики й технології викладання, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання знань та умінь і реєстрації успіхів студента, а також умови прийому, навчання, проживання і т. ін. для кожного студента;
договір про навчання між студентом та вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
академічну довідку, що засвідчує досягнення студента у певному періоді навчання. В ній вказуються засвоєні студентом модулі-ECTS, обсяг та якість їх засвоєння за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS;
диплом європейського зразка та додаток до нього, які підтверджують отримання академічного ступеня/кваліфікації. Вони мають чіткий формат, затверджений Європейською комісією та Радою Європи і ухвалений державами, які підписали Болонську декларацію.
Вступ…………………………………………………………………………3
Сутність системи залікових кредитів…………………………………5
Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів…………….…………………….8
Висновки……………………………………………………………………14
Список використаної літератури…………………………………………….16
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Навчально-науковий інститут української філології
та
соціальних комунікацій
Організація
навчального процесу
на базі програм навчання,
які формуються як
набір залікових
кредитів
Реферат
студентки 6-А курсу
Бурої
Ганни Олександрівни
Черкаси-2011
Зміст
Вступ………………………………………………………
Висновки………………………………………………………
Список
використаної літератури…………………………………………….
Вступ
Положення
про кредитно-модульну систему організації
навчального процесу в
Кредитно-модульна
система організації
Метою ECTS є підвищення можливостей студентської мобільності, досягнення сумісності програм підготовки та кваліфікацій, забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійних програм, підвищення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності, забезпечення доступу до ринків праці, посилення престижу вищої освіти України.
Вважається, що при введенні ECTS полегшується академічне визнання дипломів і кваліфікацій, стають прозорими освітні програми і навчальні плани. ECTS-система має зробити вищу освіту України більш привабливою для студентів з різних країн.
Введення ECTS-системи є корисною справою:
Для впровадження ECTS вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи:
Склад
і зміст інших елементів ECTS, необхідних
для впровадження КМСОНП (договір
про навчання, академічна довідка),
визначаються окремими нормативними документами
НТУУ «КПІ».
1.
Сутність системи залікових
кредитів
Європейська система залікових кредитів (ECTS – European Credit Transfer System) або система кредитних одиниць (кредитних модулів) – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам та ін.). Система ECTS базується на врахуванні загальній трудомісткості роботи студента при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.
Кредитний модуль (модуль ECTS) – навчальна дисципліна (частина багатосеместрової дисципліни), яка вивчається у певному семестрі. Кредитний модуль має певний обсяг у кредитах ECTS, а рівень його засвоєння має бути визначено у системі оцінювання ECTS.
Кредит ECTS – умовна одиниця (кредитна одиниця) виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Згідно з наказом МОН України від 20.10.04 р. № 812 – ціна кредитній одиниці (кр.) складає 36 академічних годин навчальної роботи студента (враховуючи час на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик).
Залікові кредити – характеристика обсягу, трудомісткості певної частини програми підготовки та якості її засвоєння студентом. Залікові кредити отримують студенти тільки після засвоєння певного кредитного модуля та позитивного оцінювання досягнутих результатів навчання.
Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.
Основними принципами побудови ECTS є:
Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи студента і стимулююча бально-рейтингова система оцінювання в сполученні з прогресивними принципами педагогічного менеджменту. Основними принципами педагогічного менеджменту є:
З погляду функціональних аспектів система залікових кредитів є основою:
ECTS-система базується на угоді, що 60 кредитів вимірюють трудомісткість (навчальне навантаження) студента очної форми навчання протягом одного академічного року. В більшості випадків у вищій освіті навчальний рік містить 36-40 академічних тижнів, у цьому випадку один кредит ECTS складає 32-36 академічних годин. Таким чином, ECTS-кредит є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи і визначає обсяг змісту програми підготовки, який середній студент може засвоїти за 36 годин навчальної роботи. Загальна трудомісткість навчання для одержання ступеня бакалавра, що нормативно триває 3 роки 10 місяців, складає не менше 240 кредитів.
2.
Організація навчального
процесу на базі
програм навчання,
які формуються
як набір залікових
кредитів
Трудомісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних семестрових завдань, підготовку дипломної роботи), а також на семестровий контроль. Залікові кредити являють собою спосіб визначення кількісних результатів навчання студента – набору компетенцій (що студент буде знати, чим здатний володіти, що має уміти після завершення певної частини процесу навчання).
Організацію навчального процесу за ознакою наявності чи відсутності загального для студентів і викладачів розкладу навчальних занять можна розділити на два типи – синхронну й асинхронну.
Асинхронна організація навчального процесу забезпечує студентові можливість освоєння навчального матеріалу в будь-який зручний для нього час, який не встановлюється заздалегідь розкладом занять. Вона найбільш характерна для дистанційного і заочного навчання, коли студент працює з освітнім середовищем, який попередньо створено в тій чи іншій формі викладачами. Це можуть бути інтерактивні комп’ютерні навчальні посібники, тренажери, завдання в тестовій формі для самостійної роботи, контрольні тести, телевізійні курси лекцій, записані на електронні носії, комплекти методичних рекомендацій та традиційних підручників і навчальних посібників, призначених для самостійного вивчення і т.д. До асинхронних освітніх середовищ можуть бути також віднесені доступні студентам для занять поза навчальним розкладом лабораторії, тренажери, лабораторії тестування і контролю, комп’ютерні класи, бібліотеки і т. ін. (не виключається можливість попереднього запису для одержання доступу до елементів асинхронного освітнього середовища). Асинхронна організація навчального процесу, як правило, не є самодостатньою і на практиці застосовується разом із синхронною організацією навчання.
Синхронна організація навчального процесу передбачає наявність попередньо складеного розкладу навчальних занять, загального для викладачів і студентів. Синхронну організацію навчального процесу можна поділити на поточно-групову та індивідуально-орієнтовану.
Традиційною
в Україні є відома поточно-групова
організація навчального
Важливою особливістю КМСОНП є обов’язкове планування змісту самостійної роботи студентів, диференціація її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципова можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної і самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від педагогічної методики що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань для самостійної роботи.
Кредит
(залікова одиниця) – це уніфікована
одиниця виміру виконаної студентом
як аудиторної, так і самостійної
навчальної роботи (навчального навантаження).
Ціна одного кредиту ECTS складає 36 академічних
годин. Загальний час, передбачений
для засвоєння навчального
Модуль ‒ це завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, лабораторні, семінарські та індивідуальні заняття, самостійна робота, практики, контрольні заходи). Змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. Семестровий курс навчальної дисципліни ділиться на 3 змістових модулі. Виконання курсового проекту (роботи) є самостійним модулем.