Організація пізнавальної та практичної діяльності учнів на уроках української мови через систему дій вчителя

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ  ДІЙ ВЧИТЕЛЯ

В процесі навчання вчитель  і учень взаємодіють, що найчастіше в сучасній дидактиці називають  ’’видами діяльності,,. Від учителя  в прямій залежності знаходиться  пізнавальна і практична діяльність учнів, яких результатів та якими  методами вони їх досягають. З методики навчання української мови написано багато статей і наукових робіт, таких  як ’’Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови,, Донченко Т.К. і ’’Удосконалення змісту і  методів навчання української мови,, Пентилюк М.І. і Мельничайка В.Я., в яких описані найкращі методи роботи на уроках української мови.

Актуальність теми визначається тим, що не завжди вчитель використовує такі методи і прийоми навчання, які б стимулювали розвиток пізнавальної та практичної діяльності учнів. Велике число педагогів відштовхують учнів від процесу навчання тим, що обрані ними методи не є ефективними в мотивуванні дітей реагувати на слова вчителя. Метою педагога є навчити і розвивати, але в деяких випадках замість прогресу в навчанні діти деградують, що є провиною вчителя.

Завданням статті є розгляд використаних вчителем методів та прийомів навчання української мови, як вони впливали на пізнавальну та практичну діяльність учнів. Нашою метою є висвітлення не лише позитивних, а також й негативних моментів, які провокували учнів на несприйняття інформації та невиконання завдань, поставлених перед ними вчителем-словесником.

Під час проходження пасивної педагогічної практики студенти мають  помічати моменти, які б в майбутньому  допомогли їм ’’сконструювати,, свою педагогічну особливість, і ті моменти, котрі б вони николи б не стали  використовувати в своїй педагогічній практиці.

Вчитель є прикладом для  учнів, тому його поведінка на уроці  має бути врівноваженою. Обираючи методи і прийомі навчання педагог має  звертати увагу на особливості класного колективу. Якщо більшість учнів сильні і творчі натури, то проблем із вибором методу роботи на уроці не буде, але якщо колектив слабки, то треба підбирати особливі методи, комбінувати їх.

Розберемо урок української  мови в п’ятому класі. Під час  такого етапу уроку як актуалізація опорних знань учнів вчитель  використовував репродуктивний метод  навчання. Результатом цього було те, що учні згадували пройдений  матеріал, тобто практична діяльність, яка розвивалася вдома під  час виконання домашнього завдання, працювала повторно під час відтворення  вивченого раніше матеріалу.

Такі методи як повчально-ілюстаративний і дослідницький, на нашу думку, позитивно  впливають на пізнавальну та практичну  діяльність класу, адже діти легше сприймають та засвоюють інформацію, якщо можуть почути її, побачити, прийняти участь у  процесі або доторкнутися до предмета. Проте розвиток пізнавальної і практичної діяльності учнів залежить не лише від обраних вчителем методів, а й від системи його дій: як він розмовляє, поводиться, жестикулює – все це в сукупності також має стимулювати учнів на запам’ятовування, відтворення інформації та практичну діяльність.

Під час відвідання уроків студентами була помічена така ситуація: учениця забула вдома щоденник, через  що вчителька ії за ним додому. Цього  ні в якому разі не можна було робити, адже педагог несе відповідальність за життя і здоров’я дитини в  той час, коли вона в школі. Така поведінка  вчительки спонукала ученицю  не реагувати на слова педагога, а лише, образивши, відштовхнула її.

Інша ситуація: хлопець  забув вдома підручник – вчителька  почала на нього кричати. Пізнавальна, а отже і практична діяльність учнів в таких випадках не працює: діти дуже ранимі, через образу вони не зможуть працювати в повну  силу.

Підведімо підсумок. Пізнавальна і практична діяльність учнів залежить не лише від використовуваних вчителем методів навчання, а й від його дій на уроці. Якщо педагог зацікавив і розташував до себе учнів, при цьому обравши правильні методи для того чи іншого виду роботи, то й учні будуть виконувати поставлені перед ними завдання та легше засвоювати інформацію. В жодному разі не можна натякати на те, що учень не дуже здібний – це змусить його так само поставитись до своїх розумових здібностей або навмисне нічого не робити. Вчитель має зважувати свої вчинки і узгоджувати поведінку з обраними методами і особливостями розвитку учнів даного класного колективу.