7.
Трудове виховання передбачає:
- формування
працелюбної особистості, яка свідомо
і творчо ставиться до праці;
- розвиток
уміння самостійно та ефективно працювати;
- формування
почуття господаря та господарської відповідальності;
- формування
готовності до праці в умовах ринкової
економіки.
8.
Фізичне виховання
та утвердження
здорового способу
життя передбачає:
- виховання
відповідального ставлення до власного
здоров'я, здорового способу життя;
- формування
знань і навичок фізичної культури в житті
людини;
- забезпечення
повноцінного фізичного розвитку студентів;
- фізичне,
духовне та психічне загартування;
- профілактики
захворювань, формування потреби у безпечній
поведінці, протидія та запобігання негативним
звичкам створення умов для активного
відпочинку студентів.
- Сучасний
стан патріотичного
виховання.
Нажаль,
донедавна питанню патріотичного виховання
населення на державному рівні в Україні
приділялось дуже мало уваги. Що й казати,
якщо минула програма патріотичного виховання
молоді була розроблена в 1999 році за часів
прем'єрства Валерія Пустовойтенка, та
й то дана Постанова втратила чинність
на підставі Постанови КМ N 32 ( 32-2002-п
) від 10.01.2002 (згідно з даними офіційного
сайту Кабінету Міністрів України).
Але, на сьогоднішній
день, уряд розробив проект під назвою
«Концепція загальнодержавної цільової
соціальної програми патріотичного
виховання населення», що має на
меті визначити саму проблему патріотичного
виховання всього населення України
та знайти шляхи її вирішення.
Що
ж до патріотичного виховання саме
студентської молоді, то урядом (а саме Міністерством
осіти та науки і Міністерством у справах
сім’ї, молоді та спорту) у 2009 році був
розроблений наказ про затвердження «Концепції
національно-патріотичного виховання
молоді»
КОНЦЕПЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
МОЛОДІ
Становлення української
державності, побудова громадянського
суспільства, інтеграція України у
світове та європейське співтовариство
передбачають орієнтацію на Людину, її
духовну культуру й визначають основні
напрями виховної роботи з молоддю
та модернізації навчально-виховного
процесу.
Ідеалом виховання
виступає різнобічно та гармонійно розвинений
національно свідомий, високоосвічений,
життєво компетентний громадянин, здатний
до саморозвитку та самовдосконалення.
Головною домінантою
національно-патріотичного виховання
молоді є формування у особистості
ціннісного ставлення до навколишньої
дійсності та самої себе, активної
за формою та моральної, за змістом, життєвої
позиції.
В основу системи
національно-патріотичного виховання
покладено ідею розвитку української
державності як консолідуючий чинник
розвитку суспільства й нації
в цілому. Форми й методи виховання
базуються на українських народних
традиціях, кращих надбаннях національної
та світової педагогіки й психології.
Сьогодні сформоване
соціальне замовлення на ефективні
виховні системи й технології.
Зростає увага до виховання засобами
музеїв, театральної педагогіки, дитячого
та юнацького спорту. Створюються
реальні умови для прояву творчих
здібностей молодих людей. Сучасна
молодь добре інформована щодо процесів
в різних сферах науки, техніки, соціального
життя; динамічно оволодіває сучасними
комунікаційними технологіями.
Усе це створює
сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного
виховання як пріоритетної сфери
соціального життя країни, підвищення
його статусу та розвитку потенціалу,
досягнення якісно нових результатів
у духовно-моральному, патріотичному,
трудовому, художньо-естетичному, екологічному
вихованні підростаючого покоління.
Сучасний етап
розвитку України особливо потребує
від органів державної влади
та суспільних інституцій здійснення
системних заходів, спрямованих
на національно-патріотичне виховання
молоді, зокрема з огляду на потребу
підготовки потенційних кандидатів
для прийняття на державну, військову
службу.
Концепція розроблена
на виконання Указу Президента України
від 03.07.2008 № 616/2008 "Про проведення
у 2009 році в Україні Року молоді",
з урахуванням норм Указу Президента
України від 25.10.2002 № 948 "Про затвердження
Концепції допризовної підготовки
і військово-патріотичного виховання
молоді", Постанови Верховної
Ради України від 22.05.2003 № 865 "Про
заходи Кабінету Міністрів України
щодо захисту національних інтересів
держави у сферах національно
свідомого і патріотичного виховання
молодого покоління та забезпечення
умов його розвитку" та пропозицій центральних,
місцевих органів виконавчої влади
та молодіжних громадських організацій.
1. Мета
та завдання Концепції національно-патріотичного
виховання молоді
Мета Концепції
національно-патріотичного виховання
(далі - Концепція) полягає у створенні
методологічних засад для системної
і цілеспрямованої діяльності органів
державної влади і громадськості
щодо виховання молодої людини -
патріота України, готового самовіддано
розбудовувати її як суверенну, демократичну,
правову і соціальну державу,
виявляти національну гідність, знати
і цивілізовано відстоювати свої
громадянські права та виконувати обов'язки,
сприяти громадянському миру і злагоді
в суспільстві, бути конкурентоспроможним,
успішно самореалізуватися в
соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал,
носій української національної
культури.
Національно-патріотичне
виховання є складовою загального
виховного процесу підростаючого
покоління, головною метою якого
є набуття молодими громадянами
14-35 річного віку соціального досвіду,
готовності до виконання громадянських
і конституційних обов'язків, успадкування
духовних надбань українського народу,
досягнення високої культури взаємин,
формування особистісних рис громадянина
Української держави, фізичної досконалості,
моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної,
правової, трудової, екологічної культури.
Здійснення системного
національно-патріотичного виховання
є однією з головних складових
національної безпеки України.
Національно-патріотичне
виховання формується на прикладах
історії становлення Української
державності, українського козацтва, героїки
визвольного руху, досягнень у
галузі політики, освіти, науки, культури
і спорту.
Національно-патріотичне
виховання включає в себе соціальні,
цільові, функціональні, організаційні
та інші аспекти, охоплює своїм впливом
усі покоління, пронизує всі сторони
життя: соціальну-економічну, політичну,
духовну, правову, педагогічну, спирається
на освіту, культуру, науку, історію, державу,
право.
Це передбачає
визначення і реалізацію першочергових
і перспективних заходів, спрямованих
на формування громадсько активної життєвої
позиції молодих громадян, психологічної
готовності до добровільного вступу
на державну, військову службу та зразкове
виконання службових обов'язків.
Концепція передбачає
створення цілісної системи національно-патріотичного
виховання молоді шляхом реалізації
таких виховних завдань:
- забезпечення
сприятливих умов для самореалізації
особистості в Україні відповідно до її
інтересів та можливостей;
- виховання
правової культури, поваги до Конституції
України,
Законів України, державної символіки
- Герба, Прапора, Гімну України та історичних
святинь;
- сприяння
набуттю молоддю соціального досвіду,
успадкування духовних та культурних
надбань українського народу;
- формування
мовної культури, оволодіння та вживання
української мови як духовного коду нації;
- формування
духовних цінностей українського патріота:
почуття патріотизму, національної свідомості,
любові до українського народу, його історії,
Української Держави, рідної землі, родини,
гордості за минуле і сучасне на прикладах
героїчної історії українського народу
та кращих зразків культурної спадщини;
- відновлення
і вшанування національної пам'яті;
- утвердження
в свідомості громадян об'єктивної оцінки
ролі українського війська в українській
історій, спадкоємності розвитку Збройних
Сил у відстоюванні ідеалів свободи та
державності України і її громадян від
княжої доби, Гетьманського козацького
війська, військ Української народної
республіки, Січових стрільців, Української
повстанської армії до часів незалежності;
- формування
психологічної та фізичної готовності
молоді до виконання громадянського та
конституційного обов'язку щодо відстоювання
національних інтересів та незалежності
держави, підвищення престижу і розвиток
мотивації молоді до державної та військової
служби;
- відродження
та розвиток українського козацтва як
важливої громадської сили військово-патріотичного
виховання молоді;
- забезпечення
духовної єдності поколінь, виховання
поваги до батьків, людей похилого віку,
турбота про молодших та людей з особливими
потребами;
- консолідація
діяльності органів державного управління
та місцевого самоврядування, навчальних
закладів, громадських організацій щодо
національно-патріотичного виховання;
- сприяння
діяльності установ, навчальних закладів,
організацій, клубів та осередків громадської
активності, спрямованих на патріотичне
виховання молоді;
- підтримання
кращих рис української нації - працелюбності,
прагнення до свободи, любові до природи
та мистецтва, поваги до батьків та родини;
- створення
умов для розвитку громадянської активності,
професіоналізму, високої мотивації до
праці як основи конкурентоспроможності
громадянина, а відтак, держави;
- сприяння
розвитку фізичного, психічного та духовного
здоров'я; задоволення естетичних та культурних
потреб особистості;
- виховання
здатності протидіяти проявам аморальності,
правопорушень, бездуховності, антигромадської
діяльності;
- створення
умов для посилення патріотичної спрямованості
телерадіомовлення та інших засобів масової
інформації при висвітленні подій та явищ
суспільного життя;
- реалізація
індивідуального підходу до особистості
та виховання.
2. Принципи
національно-патріотичного виховання:
Запорукою ефективності
виховного процесу є органічне
поєднання системи принципів
національно-патріотичного виховання
в цілісну систему, яка забезпечує
досягнення відповідних результатів
- міцно і органічно засвоєних
загальнолюдських і українських
національних цінностей.
Основними принципами
національно-патріотичного виховання
є:
- принцип
національної спрямованості виховання,
який передбачає формування у молоді національної
свідомості, любові до України, свого народу,
шанобливого ставлення до його культури,
здатності зберегти свою національну
ідентичність, пишатися приналежністю
до українського народу, брати участь
у розбудові та захисті своєї держави;
- принцип
культуровідповідності, який передбачає
виховання як культуротворчий процес,
спрямований на формування базової культури
особистості, базуючись на набутому морально-етичному
досвіді людства.
- принцип
гуманізації виховного процесу зосереджує
увагу на особистості як вищій цінності.
- принцип
суб'єкт-суб'єктної взаємодії передбачає,
що учасники виховного процесу виступають
рівноправними партнерами у процесі спілкування,
беруть до уваги точку зору один одного,
визнають право на її відмінність від
власної, узгоджують свої позиції.
- принцип
цілісності означає, що виховання організовується
як системний педагогічний процес, спрямований
на гармонійний та різнобічний розвиток
особистості, формування в неї цілісної
картини світу, передбачає забезпечення
наступності напрямів та етапів виховної
роботи.
- акмеологічний
принцип вимагає орієнтації виховного
процесу на вищі морально-духовні досягнення
і потенційні можливості особистості,
створення умов для досягнення нею життєвого
успіху, розвиток індивідуальних здібностей.
- принцип
особистісної орієнтації означає, що
загальні закони психологічного розвитку
проявляються у кожної людини своєрідно
і неповторно.
- принцип
життєвої творчої самодіяльності передбачає
становлення особистості як творця свого
життя, який здатен приймати особисті
рішення, і нести за них відповідальність,
повноцінно жити і активно діяти, постійно
самовдосконалюватися, адекватно і гнучко
реагувати на соціальні зміни.
- принцип
толерантності передбачає інтегрованість
української культури в європейський
та світовий простір, формування у вихованців
відкритості, толерантного ставлення
до цінностей, відмінних від національних
ідей, до культури, мистецтва, вірувань
інших народів, здатності диференціювати
спільне та відмінне в різних культурах,
сприймати українську культуру, як невід'ємну
частину загальнолюдської.