Професійна копметентність психолога-консультанта

     Психолог-консультант  повинні усвідомлювати міру свого  впливу і враховувати можливість розвитку залежності з боку клієнта. Психолог-консультант повинні уміти  вчасно розпізнавати залежності, що виникають  в ході терапії відношення, і не експлуатувати їх.

     Психолог-консультант  повинні усвідомлювати міру впливу своїх особистих проблем на ефективність роботи з клієнтом. У випадку якщо особиста проблема психолога-консультанта збігається з проблемою клієнта  і є перешкодою в роботі, психолог-консультант  звертається до колеги за супервізією.

     Якщо  особиста проблема психолога-консультанта стає непереборною перешкодою і обмежує  його працездатність, психолог-консультант  вирішує питання про припинення роботи з даним клієнтом і передачу його іншому психологові-консультантові.

     Заборона  на «подвійні відносини».

     Психологи-консультанти вважають за краще не вступати в  контакт з клієнтами за межами професійних стосунків, у тому числі  і після закінчення терапії, оскільки подібні контакти можуть завдати  шкоди клієнтові.

     У ситуаціях, коли психолог-консультант  не може уникнути непрофесійних стосунків  з клієнтом, він повинен враховувати  силу свого впливу і мінімізувати шкоду, що заподіюється непрофесійними стосунками.

     Психологи-консультанти не вступають у сексуальні відносини  зі своїми клієнтами, студентами або  супервізованими.

     Психологи-консультанти не беруть до себе як клієнтів тих, з  ким знаходилися або знаходяться  в сексуальних, родинних або інших  близьких стосунках.

     При роботі з парою або групою недопустимо, аби один і той же психолог-консультант  поєднував індивідуальну і групову  форми роботи з учасниками однієї і тієї ж групи (пари). В даному випадку питання вирішується  або на користь роботи з групою (парою), або на користь індивідуальної роботи з одним з учасників (групи) пари, при цьому інші учасники у  разі потреби прямують до інших психологів-консультантів.

     Етичні  аспекти початку психотерапії.

     Психолог-консультант  починає роботу з клієнтом лише за умови його інформування. Якщо клієнт не може дати усвідомленої згоди, психологи-консультанти отримують згоду від тих людей, які, відповідно до закону, несуть за нього  відповідальність.

     В разі, якщо клієнт не має зовсім або  має спотворене уявлення про специфіку  майбутньої роботи, психолог-консультант  в доступній для клієнта формі  прояснює необхідні питання, а так  само інформує клієнта про можливі  наслідки майбутньої роботи.

     При з'ясуванні запиту клієнта і визначення цілей роботи психолог-консультант  не підтримує нереалістичних цілей  клієнта і не дає йому гарантій результату, досягнення якого неможливе.

     Незалежно від того, хто оплачує психотерапію, терапія проводиться лише на користь  клієнта.

     Етичні  аспекти оплати послуг психолога-консультанта.

     Вартість  консультації психолог-консультант  встановлює самостійно і інформує про  неї під час першого контакту з клієнтом.

     Психологи-консультанти утримуються від здобуття дарунків і інших послуг від клієнтів.

     Етичні  аспекти припинення психотерапії.

     Психолог-консультант  припиняє роботу з клієнтом, коли стає ясно, що клієнт не потребує більше його послуг і подальша робота не приносить  результату.

     Психолог-консультант  зобов'язаний заздалегідь інформувати  клієнта про припинення або перерви  в роботі. Перед припиненням терапії  психолог-консультант з'ясовує актуальний стан клієнта і проводить відповідну підготовку по завершенню роботи.

     Якщо  продовження роботи психолога-консультанта неможливе унаслідок непереборних обставин (переїзд, стан здоров'я, втрата працездатності і так далі), він  робить необхідні дії для переходу клієнта до іншого фахівця. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                           Список використаної літератури 

1. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высших пед. учеб, заведений: В 2 кн. Кн. 1. Общие основы психологии. М.: Просвещение; Владос, 2005.

2. Немов Р.С. Психология: Пособие для учащихся 10-11кл. М.: Просвещение, 2005.

3. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. Тренинг в воспитании партнерства и взаимопомощи. М.: Медицина, 2005.

4. Курбатов В. И. Стратегия делового успеха: Учеб. пособие для студентов вузов. Ростов-н/Д: Феникс, 2005.