Робота практичного психолога з батьками дітей молодшого шкільного віку

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту Україні

Сумський державний педагогічний університет

Ім..А.С.Макаренка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДЗ на тему: «Робота практичного психолога з батьками дітей молодшого шкільного віку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірила: Василевська  О.І.

Виконала: Косівчук Олена

0047 групи

 

Суми 2012

Метою взаємодії психолога з батьками є створення найбільш сприятливих умов для освіти та розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Мета представлена ​​в більш  конкретних завданнях:

• узгодження дій батьків і психолога  по адаптації дитини до школи, до нової  соціальної ролі дітей-школярів;

• співробітництво у формуванні позитивної мотивації навчання у  дітей;

• спільне формування ціннісних  орієнтацій у сфері науки, мистецтва  професійних інтересів;

• виявлення обдарованості і  розвиток здібностей дитини;

• спільне попередження асоціальної  поведінки дітей.

При взаємодії з батьками психолог дотримується принципів доброзичливості  і поваги до батьків і їх дітям, логічності, доступності, конфіденційності. Можна виділити три основні напрями роботи, що представляють собою логічно вибудувану систему:

1. Діагностика сім'ї;

2. Консультування сім'ї;

3. Просвітництво батьків.

Випадки звернення батьків за психологічною допомогою.

1. Випадки, що групуються навколо  проблеми поганої успішності: погана  успішність з усіх або деяких  предметів; погана пам'ять; неуважність;  неорганізованість; відсутність  бажання вчитися; пагони зі  школи; емоційні зриви з приводу  навчальних успіхів або неуспіхів  і ін.

2. Випадки, що групуються навколо  тривожності батьків індивідуально-особистісних  якостей дитини: повільний, стомлює,  впертий, егоїст, агресивний, тривожний,  брехливий, конфліктний і ін.

3. Випадки, що групуються навколо  особливості міжособистісних відносин  дитини з однолітками і дорослими:  нетовариський, вчитель упереджено  ставиться до дитини, погані відносини  між братами і сестрами, нерозуміння  дитини батьками і ін.

Психологічна діагностика:

1. Стосунки у родині, стиль виховання у сім'ї.
2. Емоційно-психологічна атмосфера у родині.
3. Визначення рівня тривожності, самооцінки батьків тощо.
4. Психодіагностичне дослідження за зверненням батьків.

 

 

Психологічна освіта:

Завдання психолога підтримувати у батьків потребу в наданні  спеціальних психологічних знаннях  щодо розвитку і виховання дитини.

Форми освітньої бесіди:

1. Проводити лекції з психологічних питань розвитку та виховання дитини молодшого шкільного віку  на батьківських зборах.

 

2. Консультації та бесіди з групою батьків, які мають схожі проблеми із розвитком та вихованням дитини.

 

3. Порекомендувати батькам користуватися психологічною бібліотекою.

 

4. Розробляти цікаві стенди із психологічною інформацією.

 

Орієнтована тематика лекцій та бесід:

1. Від чого залежить розвиток дитини.
2. Показники розумового розвитку учня початкових класів.
3. Як допомогти дітям учитися.
4. Спілкування дітей молодшого шкільного віку.
5. Про культуру поведінки.
6. Як виховати любов до праці.
7. Здоров’я вашої дитини.
8. Родина і спорт.
9. Мікроклімат родини.
10. Про сімейну демократію.
11. Перші кроки до творчості.
12. Беручи до уваги здібності.
13. Абетка харчування.
14. Батьки й шкільні оцінки.
15. Виховання моральних почуттів.

 

 

 

 

Орієнтована тематика виступів психологів на засіданнях.

 

1.     Психологічна готовність  та адаптація дитини до школи.  Складові шкільної готовності. Шляхи  корекції неготовності до школи.  Адаптованість до школи. Прояви  дезадаптації. Допомога батьків у швидкій адаптації першокласника.

 

2.     Психологічні умови  успішного навчання молодшого  школяра. Організація навчальної  роботи молодшого школяра. Як  допомогти дитині у приготуванні  уроків. Уміння вчитися, його складові. Роль батьків у формуванні  навчальних вмінь. Труднощі у  навчанні та їх подолання. Класи  інтенсивної педагогічної корекції  та їх роль в оптимізації  навчання.

 

3.     Розвиток емоційної  сфери молодшого школяра. Прояви  порушень емоційно-вольової сфери  дітей. Допомога батьків у подоланні  тривожності, агресивності, страхів,  інших емоційних порушень у  дітей. Невротичні прояви та  їх запобігання. Чи може бути  гра ліками від тілесних і  душевних хвороб. Як використовувати  гру, коли дитина хворіє.

 

4.     Побудова психологічного  контакту між школярем і батьками. Типові помилки у вихованні  та шляхи їх подолання. Стилі  сімейного виховання. Природність  у вихованні дитини. Як карати  і як хвалити. Безумовне прийняття  дитини як запорука її психічного  благополуччя.

 

5.     Готовність до навчання  в середній школи. Основні новоутворення  молодшого шкільного віку (довільність,  рефлексія, теоретичне мислення). Навчальні навички як передумова  успішного навчання майбутнього  п'ятикласника. Емоційні проблеми, пов'язані з закінченням молодшої  школи.

 

Вимоги до освітньої  роботи:

1. Інформацію, яку надає психолог, слід ґрунтувати на науково доведених фактах.
2. Освітня робота повинна здійснюватись у цікавій і зрозумілій формі.
3. Освітня робота – це один із засобів ознайомлення батьків з роботою психолога 

( завданнями, організацією психологічної  служби).

 

 

 

 

Профілактична робота

Програма психологічної освіти батьків, повинна включати систему  знань про загальні закономірності психічного розвитку, ролі спадковості  і середовища у формуванні особистості  дитини, значенні активної діяльності дитини, опосередкованої спілкуванням з дорослим. Необхідно осмислення батьками також позитивного змісту вікових криз та їх значення, шляхів і способів адекватної віком перебудови системи відносин «дитина - дорослий», як засобу подолання негативних проявів  у кризах. Повинні бути сформовані адекватні уявлення про психологічні особливості молодшого шкільного віку, його значенні для розвитку особистості в цілому. В індивідуальній роботі з батьками психолог повинен прагнути розкрити унікальність і неповторність особистості дитини, виділити його індивідуально-психологічні особливості, підкреслити «сильні» сторони його особистості, звернути увагу на «слабкі» сторони і намітити шляхи їх компенсації.

Ця робота, як і будь-яка корекція, може проводитися у двох формах: індивідуальній та груповій. Ці форми  роботи можуть бути представлені відповідно

       1) консультативної бесідою;

       2) батьківськими групами; а також альтернативною формою ;

       3) корекцією дитячо-батьківських і сімейних відносин, коли в процесі корекції бере участь вся сім'я.

Орієнтована тематика профілактично-корекційної роботи з батьками:

1. Співпраця з батьками новачків з метою кращої адаптації дітей молодшого шкільного віку до умов входження їх до школи.
2. Навчання батьків запобігати конфліктам і долати труднощі, які можуть виникати у спілкуванні з дитиною в кризові періоди її розвитку.
3. Якщо є необхідність, налагодити стосунки між батьками, або батьками та вчителями з метою запобігання конфліктних ситуацій.
4. Залучення батьків до участі в житті класу.

 

Вимоги до профілактично-корекційної роботи з батьками:

1. Якщо не вдається залучити батьків до співпраці в інтересах їхньої дитини, то психолог намагається налагодити з батьками доброзичливі стосунки.
2. Психолог допомагає узгодити вимоги батьків та вчителів, щоб вони не суперечили одні одним, і в свою чергу відповідали потребам розвитку дитини.
3. Інколи проводиться профілактична робота з батьками безпосередньо через дитину. Не можна допустити, щоб у результаті роботи психолога ставлення дитини погіршилось до своїх батьків.

 

Психологічне консультування батьків:

Передумовами успішного результату консультування є такі дії психолога, в процесі проведення бесід під час перших зустрічей:

1. вміння психолога створити довірчі, відверті стосунки з батьками (або іншими звернулися за допомогою особами), вміння проявити емпатію, показати своє ставлення до батьків як до людей, щиро зацікавленим в усуненні труднощів дитини;
2. обговорення цілей і завдань консультування, тобто введення клієнта в ситуацію майбутнього консультування, орієнтація в загальній схемі консультативної роботи;
3. формування у батьків установки на спільний і різнобічний аналіз проблем дитини;
4. попередження батьків про можливі труднощі, ускладнення і перешкоди в процесі пошуку форм психологічної допомоги, а потім і в ході її реалізації;
5. зняття установки на очікування негайних результатів.

Завдання психологічного консультування:

1. Допомогти батькам, які привели дитину до шкільного закладу усвідомити шкільне навантаження та період адаптації дитини до школи.
2. Допомога в налагоджені взаємин з вихователями, підвищенні психологічної компетентності з певних питань для того, щоб батьки сприяли кращому розумінню самих себе, своєї ролі у житті дитини.
3. Допомогти батькам у процесі вибору для дитини студій тощо.
4. Допомогти з’ясувати причини психологічних причин, які виникають у родині та шляхи їх конструктивного вирішення.

 

Форми та тематика консультативної  роботи:

1. Індивідуальні консультації для батьків.
2. Родинні консультації для кількох членів сімї.
3. Групові консультації, під час яких з’ясовуються конкретні питання, які цікавлять батьків.

Основні етапи індивідуальної консультативної роботи

 

1. Робота з конкретним індивідуальним випадком - досить трудомісткий процес, що вимагає певної організації. Таким чином, для кваліфікованого вирішення проблеми необхідно зібрати і проаналізувати інформацію по наступних розділах. Інформація про історію розвитку дитини та стан її здоров'я (бесіда з батьками з приводу історії розвитку дитини може відбуватися у формі підлозі стандартизованого інтерв'ю).
2. Відомості про особливості соціальної обстановки, в якій росте дитина, і характер його спілкування і взаємин зі значущими особами (сім'я, колектив однолітків у класі та ін). Для отримання цієї інформації додатково до вище наведених методиках доцільно використовувати Опитувальник АСВ Ейдеміллер-Юстицький, методику Рене Жиля, "Два будинки", проби на спільну діяльність, малюнок сім'ї та інші.
3. Особливості поведінки та діяльність дитини в різних ситуаціях. Для вивчення особливостей поведінки та діяльності дитини в ситуації обстеження доцільно застосовувати схему спостереження.

 

4. Диференційована характеристика  розвитку пізнавальної та емоційно-особистісної  сфер дитини. Методичні засоби  і прийоми, використовувані для  отримання такого роду інформації  досить різноманітні. Їх вибір  залежить від специфіки проблеми, віку дитини ін.. Головне - це має бути комплекс методик, який системно визначає психологічний статус дитини.

Основні теми:

1. Режим дня дитини у період адаптації дитини до школи.
2. Взаємини дитини з батьками у період адаптації дитини до першого класу.
3. Психологічні проблеми оптимізації розвитку дитини враховуючи вікові та індивідуальні особливості молодшого школяра.
4. Особливості виховання молодшого школяра.
5. Психологічна допомога дітям у подоланні : сором’язливості, дратівливості тощо.
6. Практичні заняття по формуванню та зміцненню інтересу до навчання у молодших школярів.
7. Психологічні консультації дитини з питань розумового розвитку дитини.
8. Духовний розвиток дитини. Виховування гуманних почуттів

Вимоги до консультативної  роботи з батьками:

1. Якості необхідні для психолога-консультанта : довіра до клієнта, повага цінностей іншої особистості, проникливість, відсутність упереджень, саморозуміння.
2. У стосунках з батьками психолог повинен уникати зауважень, звинувачень клієнта у тій чи іншій ситуації.
3. Клієнт повинен сам самостійно з’ясувати суть своєї проблеми і знайти свої власні шляхи розв’язання. 
4. Психолог не дає порад, не переконує і не вмовляє клієнта зробити так, як сказав психолог. Клієнт сам повинен виробити рішення і взяв на себе відповідальність за рішення.