Зигмунд Фрейд

2.3 Теорія сновидінь

Основні позиції теорії сновидінь  Фрейда стверджують:

1. Сновидіння — це спотворений замісник чогось іншого,несвідомого; крім явного сновидіння існує безсвідоме приховане сновидіння, яке і проявляється в свідомості у вигляді явного сновидіння. Вміст безсвідомого – це так звані витіснені бажання.

2. Функція сновидінь —  оберігати сон. Сновидіння — це компроміс між потребою у сні та намаганнями порушити його без-свідомими бажаннями; галюцинаційні використання бажань, функція якої – оберігати сон.

3. Сновидіння проходять  обробку: перетворення думок в зорові образи, згущення, зміщення, вторинна обробка, заміна символом.

Теорія сновидінь була докладно викладена Фрейдом у  книзі «Тлумачення сновидінь» (1900), — його першій великій роботі з  психоаналізу, яка залишилась однією із основних його робіт.

2.3.1. Сенс сновидінь

Щоб зрозуміти природу  сновидіння, які з'являються в  стані сну, насамперед потрібно вияснити сенс самого сну, - каже Фрейд, - є відпочинок: змучений за день організм в стані  сну відпочиває. Психологічний же сенс сну є у втраті цікавості до зовнішнього середовища. Можна було припустити, що сновидіння – реакція душі на зовнішні або соматичні подразники, котрі діють на людину котра спить. Однак ці подразники не можуть пояснити всього сновидіння, і Фрейд висуває наступну фундаментальну пропозицію: свідоме сновидіння - це «спотворений замісник чогось іншого, не свідомого». Окрім явного сновидіння існує підсвідоме приховане сновидіння, яке проявляється в свідомості у вигляді явного сновидіння.Іншими словами: окрім зовнішніх та соматичних подразників, є ще подразники, котрі мають психічну, хоча і безсвідому природу, які діють на людину котра спить, породжуючи в його свідомості сновидіння.

 

2.3.2. Приховане сновидіння

Позасвідомі психічні подразники (приховані сновидіння) діляться на дві групи. Частина прихованого сновидіння - це враження за день, залишки, уривки яких проявляються у сновидінні. Друга частина – головна – частина прихованого сновидіння знаходиться у позасвідомому (у вузькому сенсі цього слова) – в тій сфері психіки, де мешкають позасвідомі бажання. У денний період часу ці бажання витісняються, не допускаються в свідомість певною інстанцією. (цензура сновидіння, або – в термінах пізнішої моделі Фрейда – Над-Я). Вночі ж, коли людина нерухома і фізично не спроможна здійснити бажання котрі витісняються, дія цензури ослаблюється і несвідомі бажання проникають в свідомість, тобто в сновидіння. Позасвідомі, витіснені бажання – це бажання, просто неприйнятні «в етичному,соціальному відношенні».

Ці бажання егоїстичні. Це:

1) сексуальні бажання  (в тому числі – і в особливості  – заборонені етичними та громадськими нормами – наприклад, інцест);

2) ненависть (до самого  «бажання помсти та смерті  самим близьким та коханим  в житті – батькам, братам  і сестрам, чоловіку чи жінці, навіть власним дітям»).

Несвідомі бажання, вдягаючись у фрагменти денних вражень, використовуючи їх як матеріал, з'являється у сновидінні. Саме несвідоме бажання є активною, рухомою силою прихованого сновидіння, яка проштовхує його в явне сновидіння; воно віддає психічну енергію для створення сновидіння.

Явне сновидіння Однак  не важко помітити, що нам сниться  не одні наші бажання, але й галюцинаторне  виконання бажань, тобто ми бачимо наші бажання які здійснились  в образній формі ( з використанням матеріалу денних вражень), як ніби то наяву. Пояснити цей факт допомагає наступна фундаментальна теза Фрейда: функція сновидіння – оберігати сон. Саме цим пояснюється видозміна подразників, таких як дзвоник будильника, попадаючи в сон в сновидіння – сновидіння захищає сон він цього дзвінка, який би мав перервати його. Так само і несвідоме психічне подразнення – бажання, яке прорвалось в сновидіння, - повинне би було розбудити людину – для того, щоб здійснити то бажання, людина мала б прокинутись і діяти. Але сновидіння, уявляє бажання вже коли воно здійснилось, та дозволяє продовжувати спати. Таким чином, сновидіння – є галюцинаційним, яке виконує бажання, функція якого – захищати сон.

2.3.3 Робота сновидіння

У найпростішій формі сновидіння трапляється у маленьких дітей  і почасти у дорослих. Це нічим  не замасковане галюцинаційне виконання  бажань або вираження вдоволення актуальних соматичних потреб, наприклад  коли спляча людина, страждає від спраги, і бачить у сні, як вона п'є. Однак зазвичай приховані сновидіння, перед тим як з'явитись в свідомості сплячої людини у вигляді явних сновидінь, проходять певну обробку (робота сновидіння). Робота сновидіння складається з чотирьох компонентів: перетворення думок в зорові образи, згущення, зміщення, вторинна обробка.

1. Перетворення роботи  в зорові образи. Ця операція дуже складна, оскільки потребує зображення абстрактних відношень, які утримуються в думках, у вигляді конкретного, яке тільки і може зберігатись в образах. Логічні елементи, те, що в мові виражаються абстрактними поняттями та логічними союзами, при цьому випадають, і при тлумаченні сновидіння їх приходиться відновлювати.

2. Цензура сновидіння, яка  в денний час не пропускає  неприйнятні бажання в свідомість, вночі хоча і пропускає їх, але при цьому перекручує до неможливості, користуючись механізмом згущення та зміщення.

a). Згущення. Дія згущення  проявляється в тому, що декілька  елементів прихованого сновидіння  в явному сновидінні втілюються  в одному елементі (наприклад,  декілька різних людей згущаються в одне обличчя). Деякі з елементів прихованого сновидіння можуть зовсім не зобразитись в явному сновидінні.

b). Зміщення. Робота зміщення виражається в заміні елемента прихованого сновидіння натяком. Окрім того, цей механізм може робити зміщення акценту з одних елементів сновидіння на інші, так що, найважливіші елементи прихованого сновидіння виявляються майже не помітними в явному сновидінні, та навпаки.

c). Вторинна обробка. Вторинна  обробка зв’язує явне сновидіння  в більш чи менш усвідомлене ціле – адже механізми, які перетворюють приховане сновидіння в явне, працюють з кожним елементом прихованого сновидіння окремо, тому зв'язки, які в прихованому сновидінні були між його елементами, руйнуються. Вторинна обробка приводить до порядку все це, пригладжує отримане явне сновидіння, надає йому видимість свідомості.

2.3.4. Символи

Окрім всього вище перерахованого, існує ще один спосіб уявити в явному сновидінні елементи прихованого. Це заміщення прихованого елемента символом. Символи, на відміну від звичайних елементів явного сновидіння, мають узагальнене (одне і теж для різних людей) і стале значення. Символи зустрічаються не тільки в сновидіннях, але і в казках та міфах, в буденній мові, поетичній мові. Число предметів, які зображаються в сновидіннях символами, обмежене.

2.4 Табу на теорії Фрейда та психоаналіз

Концепції та вчення Фрейда нерідко опинялось під забороною в Радянському Союзі та нацистській Німеччині, оскільки йшли в розріз з державними ідеалами та консервативною мораллю тоталітарних держав. Концепції Фрейда зачіпають такі гостро-етичні проблеми як:

• інцест (едіпів комплекс) та гомосексуалізм, з точки зору Фрейда табу на проявлення подібних зносин є продуктом культури,
• причини виникнення табу,
• поява вождя,
• походження монотеїстичних релігій (висування власної версії також зустрічало неприйняття у релігійних громадян).

У Радянському Союзі після революції використання психоаналізу віталось, був відкритий державний психоаналітичний університет. В середині 20-х точилась бурхлива полеміка навколо Фрейда та психоаналізу, питання про те, чи потрібна ця наука молодій радянській країні. Врешті-решт психоаналіз був оголошений брехнею та буржуазним вченням, несумісним з марксизмом. Так, А. Вар'яш вказував, що Фрейд «ігнорує економічну структуру суспільства», фрейдівське розуміння позасвідомого «не здатне пояснити появу класів», а фрейдизм в цілому не може прийти «до правильних висновків».

А. Залкінд відзначав „властивий його вченню, «сексуальований» гегелівський ідеалізм“ та еклектизм, з «сильним метафізичним присмаком». Сталін безпосередньо  приклав руку до цього повороту в  науці, вірніше ініціював процес її політизації та деідеологізації.

Апогеєм всіх цих знущань  з Фрейда є нацистські переслідування. У третьому рейху за дослідження в сфері Фрейда клеймили, як людину яка хворіє статевими розбещеннями, непристойну та аморальну людину. Тільки завдяки особистому втручанні Франкліна Рузвельта та інших впливових осіб, а також досить великому викупу, який оплатили нацистам, його вдалось вивезти до Англії.

Основні праці

 

1. 1887 Studie Über Coca Digitalisat

2. 1893 Про психічні механізми феномену істерії (Über den psychischen Mechanismus hysterischer Phänomene zusammen mit Breuer)

3. 1895 Entwurf einer Psychologie (рукопис; спільно з Броєром)

4. 1895 Дослідження істерії (Studien über Hysterie).
5. 1887 Studie Über Coca Digitalisat
6. 1893 Про психічні механізми феномену істерії (Über den psychischen Mechanismus hysterischer Phänomene zusammen mit Breuer)

7. 1895 Entwurf einer Psychologie (рукопис; спільно з Броєром)

8. 1895 Дослідження істерії (Studien über Hysterie).
9. 1896 Етіологія істерії (Zur Ätiologie der Hysterie)
10. 1900 Тлумачення сновидінь (Die Traumdeutung)
11. 1904 Психопатологія повсякденного життя (Zur Psychopathologie des Alltagslebens)
12. 1905 Дотепність та її відношення до несвідомого
13. 1905 Три нариси з теорії сексуальності (Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie)
14. 1908 Die 'kulturelle' Sexualmoral und die moderne Nervosität
15. 1910 Леонардо да Вінчі - Спогад дитинства
16. 1913 Тотем і табу (Totem und Tabu)
17. 1914 Історія психоаналітичного руху (Zur Geschichte der psychoanalytischen Bewegung)
18. 1915 Роздуми про війну та смерть (Zeitgemäßes über Krieg und Tod)
19. 1916 Trauer und Melancholie
20. 1917 Вступ лекцій до психоаналізу (Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse)
21. 1920 По той бік принципу задоволення (Jenseits des Lustprinzips)
22. 1921 Психологія мас і аналіз Я людини (Massenpsychologie und Ich-Analyse)
23. 1923 Я і Воно (Das Ich und das Es)
24. 1925 Selbstdarstellung
25. 1927 Майбутнє однієї ілюзії (Die Zukunft einer Illusion)
26. 1930 Невдоволення культурою (Das Unbehagen in der Kultur)
27. 1933 Чому війна? (Warum Krieg?)
28. 1933 Neue Folge der Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse
29. 1937 Аналіз кінцевий та безкінечний (Die endliche und die unendliche Analyse)
30. 1939 Мойсей та монотеїзм (Der Mann Moses und die monotheistische Religion)