Екологічна експертиза: мета, завдання та принципи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Київський національний економічний університет 

ім. Вадима Гетьмана»

Кафедра регіональної економіки

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Екологічна експертиза: мета, завдання та принципи»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент ІІ курсу

Спец.6503, 11 групи

Турицький В.Ю.

Перевірив:

Доц. Коценко К.Ф.

 

 

 

 

 

Київ-2011

 

План

 

1. Мета, основні завдання  та принципи екологічної експертизи.

 

2. Об’єкти екологічної  експертизи та вимоги щодо  її проведення.

 

3. Форми екологічної  експертизи:

1) Державна екологічна  експертиза;

2) Громадська екологічна  експертиза.

 

Мета, основні завдання та принципи екологічної експертизи.

Екологічна експертиза – вид науковопрактичної діяльності спеціально уповноважених державних  органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів та об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності вимогам і нормам законодавства про охорону навколишнього природного середовища , раціональне використання і відтворення природніх ресурсів , забезпечення екологічної безпеки.

Мета екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього  природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної  безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Основними завданнями екологічної  експертизи є:

1) визначення ступеня  екологічного ризику і безпеки  запланованої чи здійснюваної  діяльності;

2) організація комплексної,  науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності  об’єктів експертизи вимогам  екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності  об’єктів екологічної експертизи  на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якість природніх ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього середовища і здоров’я людей;

6) підготовка об’єктивних,  всебічно обґрунтованих висновків  екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної  експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних,  економічних, медико-біологічних  і соціальних інтересів та  врахування громадської думки;

3) наукова обгрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

4) екологічна безпека,  територіально-галузева і економічна  доцільність реалізації об’єктів  екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

 

 

Об’єкти екологічної експертизи та вимоги щодо її проведення.

Об’єктами екологічної  експертизи є: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров’ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати  екологічні ситуації, що склалися в  окремих населених пунктах і  регіонах, а також діючі об’єкти  та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Військові, оборонні та інші об’єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до закону та інших спеціальних законодавчих актів України.

Загальні вимоги щодо проведення екологічної  експертизи.

До документації на об’єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров’я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів.

Особи, які передають документацію на об’єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організовують  і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових та експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.

 

Форми екологічної  експертизи.

В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи.

Висновки державної екологічної  експертизи є обов’язковими для  виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються керівні з іншими видами державних експертиз.

Висновки громадської та іншої  екологічної експертизи мають рекомендаційний  характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза.

Державна екологічна експертиза організовується і проводиться  еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями  або спеціально створеними комітетами Міністерства охорони навколишнього  середовища та ядерної безпеки України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

До проведення державної  екологічної експертизи можуть у  встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій  і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров’я України.

Проведення додаткових державних екологічних експертиз  здійснюється за ініціативою заінтересованих  осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або за рішенням Кабінету Міністрів України, Уряду АР Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів.

Державній екологічній  експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

2) проекти генеральних  планів населених пунктів, схем  районного планування, схем генеральних  планів промислових вузлів, схем  розміщення підприємств у промислових  вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;

3) інвестиційні проекти,  техніко-економічні обґрунтування  і розрахунки, проекти і робочі  проекти на будівництво нових  та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофінансуванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та охоронного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охороні навколишнього природного середовища і використання природніх ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду  АР Крим, місцевих Рад народних депутатів  чи їх виконавчих комітетів державній  екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і районах, а також діючі об’єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в  будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою  громадських організацій чи інших  громадських формувань.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.

Інші екологічні експертизи можуть здійснюватись за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями.

Примірний договір про  надання еколого-експертних послуг затверджується Міністерством охорони  навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

 

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй  Р.С. Практикум із загальної  екології.

2. Джигирей В.С. Екологія та  охорона навколишнього природного  середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-203 с.

3. Донской Н.П., Донская С.А. Основы  экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП «Технопринт», 2000.- с 308.

4. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова  О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний  посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.

5. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.

6. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов  В.Н. Инженерная экология. Общий  курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические  основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред.  И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.

7. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов  В.Н. Инженерная экология. Общий  курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие  / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.

8. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов,  Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.

9. Охрана окружающей природной  среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.

10. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В.  Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.

11. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические  основы природопользования. Одесса. “Астропринт”. 1996, 392 с.