Характеристика водного середовища існування. Густина води, кисневий, мінеральний, термічний режими та їх вплив на гідробіонтів

Великою своєрідністю відрізняється  гідрохімічний режим рибницьких ставків і дрібних водоймищ, періодично осушуваних в різні сезони року, на ґрунт і воду яких сильно впливає  господарська діяльність людини. Посадка  в ставки великої кількості риби на одиницю площі, добриво ставків  і годування риби також негативно  впливають на якість води. В результаті надходження у воду органічного  матеріалу, що легко розкладається, підвищується водневий показник води, стає впливовішим збільшення добових  коливань вмісту кисню, змінюються фізичні  властивості води, збільшується її кольоровість, знижується прозорість. Тому при інтенсифікації рибництва  необхідно своєчасно вживати  заходи по оптимізації гідрохімічного режиму, забезпеченню умов для нормальної життєдіяльності водних організмів. Придатність поверхневих вод  для використання в рибогосподарських  цілях визначається їх відповідністю  вимогам і нормативам державного загальносоюзного стандарту.

Вода повинна:

• відповідати нормам, в основі яких лежить збереження вигляду, плодючість і якість потомства гідробіонтів;
• відповідати біологічним потребам вирощуваних видів риб; забезпечувати необхідний рівень розвитку природної кормової бази;
• не повинна бути джерелом захворювань гідробіонтів, що розводяться.

Температура

Температура води значно стійкіша, ніж  повітря, що обумовлено її великою теплоємністю. З цієї причини навіть значні надходження  або втрати тепла, що збільшуються в  літній і зимовий періоди року, не ведуть до різких змін температури  води. В результаті річні коливання  температури в континентальних  водоймищах звичайно не перевищують 30–35 °С. Температурна стійкість води обумовлена і порівняно слабкою змішуваністю холодних і тепліших шарів води, що мають різну густину. Низька теплопровідність води, що обмежує розповсюдження температурних змін в стоячих водоймищах, веде до появи температурної шаруватості, або температурної стратифікації. Утворенню такої стратифікації сприяє властивість води зменшувати свою густину з пониженням температури від 4 до 0 °С. Зимою підлідні холодні шари води не занурюються углиб, плаваючи на тепліших шарах; влітку прогріті води не опускаються до дна, де знаходяться холодніші, і тому щільніші, шари води. З розшаруванням температури в товщі води тісно пов'язаний газовий режим, розподіл біогенів і інші гідрохімічні показники, що призводить, у свою чергу, до зональності в розподілі гідробіонтів.

Термічний режим водоймищ різних типів  визначається їх географічним положенням, завглибшки, особливостями циркуляції водних мас і багатьма іншими чинниками.

У житті гідробіонтів температура води має величезне значення. Виняткова її роль виявляється перш за все у тому, що вона є неодмінною умовою життя. Якщо інші елементи середовища (світло, гази і ін.) можна виключити з оточення організмів, то температуру – ніколи. На відміну від багатьох інших абіотичних чинників, температура діє не тільки у разі екстремальних значень, що визначають межі існування вигляду, але і в межах оптимальної зони в цілому, визначаючи швидкість і характер всіх життєвих процесів. Вплив її не обмежується безпосередньою дією на живі організми, а позначається і побічно, через інші абіотичні чинники. Наприклад, найважливіші для життя фізичні властивості води – густина і в'язкість, визначувані кількістю розчинених солей, значною мірою залежать від температури. Те ж відноситься і до розчинності у воді газів. Тому температура є одним з універсальних екологічних чинників.

Екологічне значення температури  в першу чергу виявляється  через дію на розподіл гідробіонтів у водоймищах і на швидкість протікання різних життєвих процесів, кількісно пов'язаних з температурою. Амплітуда коливань температури, при якій можуть жити риби, для різних видів різна. Види, існуючі в широкому температурному діапазоні, називаються евритермічними, у вузькому – стенотермічними. Риби середніх широт пристосовані до широких коливань температури.

Температура не тільки визначає саму можливість розвитку гідробіонтів, але і впливає на швидкість їх морфогенезу. Відомо, що чим нижча температура, при якій йде інкубація ікри, тим більше вимагається часу для розвитку ембріонів. Вона надає стимулюючу або пригноблюючу дію не тільки на швидкість ембріонального розвитку, але і на подальший розвиток риб. Інтенсивність обміну і швидкість росту знаходяться в прямій залежності від температури водного середовища. В той же час слід мати на увазі, що дія однієї і тієї ж температури на ріст риб різного віку різна. З віком температурний оптимум стає ширше, тому вплив цього показника на ріст найсильніше виявляється на ранніх стадіях розвитку. Так, оптимальній для розвитку і зростання молоді коропа є температура в межах 25–30°С, а для риби старшого віку – 23 28°С.

Висновок

З числа земних абіотичних факторів найбільше екологічне значення мають  фізичні й хімічні властивості  води – питома вага, в'язкість, поверхневий  натяг, мутність, освітленість, прозорість, колір. Вода – не тільки середовище, що оточує гідробіонтів, але й одночасно їхнє внутрішнє середовище, оскільки тіло гідробіонтів більш ніж на 90 % складається з води. Водні організми формують також зовнішнє середовище один для одного, виділяючи й споживаючи кисень і діоксид вуглецю, виділяючи продукти свого обміну (екзометаболіти), поїдаючи один одного (хижаки – жертви) і т.д. Вода як фізико-хімічне тіло впливає на життя водного населення. Наприклад, зелені рослини, що беруть участь в процесі фотосинтезу (діатомові, зелені, синьозелені і інші водорості), вимагають для свого розвитку певних умов – наявність біогенів і мікроелементів, а також певної температури. Так, діатомові водорості розвиваються звичайно при температурі 16…18°С. Синьозелені водорості з'являються при вищій температурі, за наявності фосфору до 0,02 міліграм/л і азот до 0,08 міліграм/л води. Зелені водорості вимагають великої кількості азоту.

Вода не тільки задовольняє фізіологічні потреби організмів (як у мешканців суши), але й служить їм:

- опорою,

- приносить кисень та їжу,

- несе метаболіти,

- переносить статеві продукти і самих гідробіонтів.

Завдяки рухливості води в гідросфері можливе існування прикріплених тварин, яких, як відомо, немає на суші. Тому властивості води – найважливіший  фактор абіотичного середовища водного  населення. Для бентосних організмів першорядного значення набувають фізико-хімічні особливості ґрунту, що заселяється ними.

Список використаної літератури

1. Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: видавництво «Світ», 2001. — 499 с.
2. Константинов А.С. Общая гидробиология. – М.: Высшая школа, 1986. – 472 с. 3.Мартышев Ф.Г. Прудовое рыбоводство. – М.: Высшая школа, 
   1973. – 375 с. 255 с.
3. Одум Ю. Основы экологии. — М.: издательство «Мир», 1975. — 740 с.