Метод визначення рівня впливу гірничодобувних підприємств на ґрунти

(Тk)= Σ(Kί Σ еί)                                          Тk2 =3,33

Еа                            Еа 2=1,274

3.)Кислотне стікання з поверхні зовнішніх відвалів:

–                     консервація поверхні хвостоскладів.

–                    загальні заходи щодо усунення забруднення ґрунтів( органічні добрива, монтморіолонітові глини).

(Тk)= Σ(Kί Σ еί)                                          Тk3 =1,92

Еа                            Еа 3=1,828

4.) Вилучення і деформація ґрунтів:

–        рекультивація зон порушеної сплошності ґрунтового покрова з плануванням та укладкой додаткового об’єму потенційно родючих ґрунтів.

Найрадикальнішим способом являється закладка пустого простора на місцях, де знаходились породи. Відбувається пониження рівня дії даного захована ґрунти.

(Тk)= Σ(Kί Σ еί)                                          Тk4 =1,58

Еа                            Еа 4 =1,995

5.) Фільтраційне забруднення.

      перехват інфільтруючих вод за допомогою дренажу основ хвостоскладів, дамб та платини. Відмова від традиційних будівництв дамб за рахунок їх намиву із великих фракцій хвостів.

Більш ефективним являється екранування дна технічних водоймищ глиняними ґрунтами, а також утворення гідроізоляційних огорож навколо хвостоскладів і відстійників промислових відходів за рахунок руслового закріплення дисперсійних порід.

(Тk)= Σ(Kί Σ еί)                                          Тk5 =1,44

Еа                            Еа 5 =2,069

Після застосування методів рекультивації перевіривши оцінку зменшення рівня впливу промислових підприємств. Порівняємо екологічний потенціал ґрунтів(Еа ) з екологічним потенціалом регіональних ґрунтів (Ер ), який потенціал ґрунтів ближче  до регіонального, то можна вважати, цей метод рекультивації найефективнішим.

1.      Еа 1 =0,815 - Ер =3,029 – заходи щодо газопиловиділення під час буропідривних робіт. Тk =7,21 - Тk1=5,09

2.      Еа 2 =1,274 - Ер =3,029 – заходи через порушення технологій водовідведення.

Тk=7,21 - Тk2 =3,33

3.      Еа 3 =1,828 - Ер =3,029 – кислотне стікання з поверхні зовнішніх відвалів. Тk =7,21 - Тk3 =1,98.

4.      Еа 4 =1,995 - Ер =3,029 – вилучення і деформації ґрунтів. Тk =7,21 - Тk4 =1,58

5.      Еа 5 =2,069 - Ер =3,029 – фільтраційне забруднення. Тk =7,21 - Тk5 =1,44.

Найбільше зближення екологічного потенціалу ґрунтів з регіональним потенціалом спостерігається при рекультивації фільтраційному забрудненні. Отже, метод перехвату інфільтруючих вод шляхом дренажу основ хвостоскладів являється найефективнішим для поліпшення екологічного стану ґрунтів.

Висновок

Ґрунти грають дуже важливу роль в житті кожного живого організму. Вони є поліфункціонуючими і виконують такі функції: як середовище життя для мікроорганізмів, тварини та рослин; джерело поживних речовин; опорна функція для рослин; житло і сховище тварин; функція стимулятора інгібітора та інших біохімічних процесів; санітарна функція. Також ґрунт має дуже важливу особливість, яка відрізняє ґрунт від порід та землі це – родючість.

Особливість сучасності в тому, що з розвитком технічної науки, гірничої діяльності почав занепадати наш оточуючий світ. Саме цьому набувають актуальності екологічні науки, щоб покращити стан біосфери.

При розвитку гірничодобувної справи погіршується стан ґрунтів. Щоб відновлювати життя ґрунтів почали використовувати метод рекультивації. Рекультивація – комплекс інженерних, гірничих, меліоративних, біологічних заходів для запобігання руйнування земель. Рекультивовані ґрунти експлуатують в напрямках сільського господарства, насадження лісів та зони відпочинку. Вона складається із таких етапів: оцінка порушених земель, технічна рекультивація, біологічна рекультивація.

Використана література

1.      П.П. Надточій, Т.М. Мислива: «Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель»/ Навчальний посібник – Житомир ДАУ. 2007р, 420с.

2.      Джура Н.М., Романюк О.І., Цвілинюк О.М.: Використання рослин для рекультивації ґрунтів.// Екологія та ноосферологія – 2006р. - №  1-2 – с.55-60.

3.      Панас Р.М.: «Ґрунтознавство»/ Львів: «Новий світ – 2000» - 2005р. 372с.

4.      Качинский Н.А.: «Почва ее свойства и жизнь»/ Москва – «Наука» - 1975г.

19