Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 11:04, курсовая работа
У реальних умовах вода містить органічні й мінеральні сполуки, мікроелементи - і макроелементи, гази, колоїдні частинки та живі мікроорганізми. Основні компоненти питної води незмінні – гідрокарбонатні, сульфатні та хлористі солі кальцію, магнію та натрію. Серед мінералів у воді є кремній, фтор, стронцій, цинк, серед макроелементів – залізо і калій. Вміст цих речовин не повинен перевищувати так звані гранично допустимі концентрації.
За вказаною методикою проведено 9 різних дослідів очищення стічних вод, які відрізнялися різними стадіями очищення. В результаті одержано 9 проб очищеної стічної води, кожна з яких була перевірена на ХСК та вміст механічних домішок. Результати експериментів приведено в табл. 2.
Приведені результати вказують на те, що вміст механічних домішок в пробах очищеної води залежить від кількості коагулянту, а суттєвий вплив на ступінь очищення має розмір гранул фракції сорбенту та спосіб фільтрації. Кращі результати одержано під час фільтрації через сорбенти з розміром гранул до 5 мм знизу вверх.
Аналогічні результати одержані в публікації, що проводились з використанням інших коагулянтів і є дещо нижчими (92-95%).
На основі даних відомо, що при очищенні стічних вод на ЖКПК щоденно відділяється на вакуум-фільтрі від 20 до 30 т шламу скопу з 80% вологістю, а це біля 9 тис. т на рік, а на Київському КБК утворюється до 30 тис. т вторинних відходів. Осади, які утворюються, потребують утилізації, але в сучасних умовах вони вивозяться у відвал [19].
В літературі немає конкретних даних щодо їх утилізації, крім публікацій, в яких розглядаються теоретично процеси відділення та фільтрації осаду і в задекларовано можливість його переробки у вироби промислового призначення.
В зв'язку з цим в лабораторних умовах проведено дослідження з переробки реальних та одержаних шламів.
В третій етап досліджень включили досліди
з переробки шламу ЖКПК. Для
переробки запропоновано технол
Методика переробки була такою. Наважки чотирьох вказаних компонентів змішували в різних співвідношеннях, як показано в табл. 4.
З одержаної маси формували кубічні форми 40 х 40 х 40, які піддавали обробці трьох видів:
а) атмосферна - 20-25°С,
б) сушка - 95-98'С;
в) сушка з вологою обробкою - 90-95'С протягом однієї години з наступною витримкою усіх зразків на повітрі 18 діб.
Після цього часу одержані кубічні форми досліджували на стиснення за допомогою гідравлічного преса П-5. Результати приведено в табл. 3.
В результаті проведених досліджень встановлено, що фізико-хімічний метод очищення стічних вод підприємств целюлозно-паперової промисловості, з використанням суміші хлоридів алюмінію заліза, не потребує великих експлуатаційних та енергетичних затрат. Ефективність очищення складає 90-93%, а під час використання горизонтального відстійника з похилими перегородками та наступною сорбцією на вуглецево-мінеральних сорбентах - 94-96%. Крім цього, дослідження з переробки осаду-шламу методом підготовки сировинної суміші та формування виробів показали, що такий спосіб є реальним методом утилізації шламу водоочищення. Теплоізоляційні вироби за показниками відповідають ТУ на вироби такого призначення [19].
Висновки
Способи очищення забруднених вод можна об’єднати в наступні групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні. Механічні способи очищення застосовуються для очищення стоків від твердих та масляних забруднень. Механічне очищення здійснюється одним із наступних методів:
-подрібнення великих за розміром забруднень на менші за допомогою механічних пристроїв;
-відстоювання забруднень зі стоків за допомогою нафтовловлювачів, пісковловлювачів та інших відстійників;
-вилучення механічних домішок за допомогою елеваторів, решіток, скребків та інших пристроїв;
-фільтрування стоків через сітки, сита, спеціальні фільтри, а та-кож шляхом пропускання їх через пісок.
Вибір схеми очищення води від зважених часток та нафтопродуктів залежить від виду та кількості забруднень, необхідного ступеня очищення.
Фізико-механічні способи
Флотація – процес молекулярного прилипання частинок забруднень до поверхні розподілу двох фаз. Процес очищення нафтопродуктів, волокнистих матеріалів та інших речовин флотацією полягає в утворенні системи “частинки забруднень – бульбашки повітря”, що спливає на поверхню та видаляється спеціальними водними транспортерами.
Хімічне очищення використовується як самостійний метод, або як попередній перед фізико-хімічним та біологічним очищенням. Його використовують для видалення з них важких металів, для окислення сірководню та органічних речовин, для дезинфекції води та її знебарвлення.
Коагуляція – це процес з’єднання дрібних частинок забруднювачів у більші за допомогою коагулянтів. Для позитивно заряджених частинок коагулюючими іонами є аніони, для негативно заряджених – катіони. Як коагулянти використовується вапняне молоко, солі алюмінію, заліза, магнію, цинку, сірчанокислого кальцію, вуглекислого газу тощо. Флокуляція – процес агрегації дрібних частинок забруднювачів у воді за рахунок утворення містків між ними та молекулами флокулянтів. Як флокулянти використовують активну кремнієву кислоту, ефіри, крохмаль, целюлозу, синтетичні органічні полімери. Для освітлення води одночасно використовуються коагулянти та флокулянти. Коагуляція та флокуляція здійснюється у спеціальних камерах та ємностях.
Сорбція – процес поглинання забруднень твердими та рідкими сорбентами. Пристрої для вилучення зі стічних вод або розчинів забруднень за цим методом виготовляють у вигляді фільтрів.
Після механічних, хімічних та фізико-хімічних методів очищення стічні води підлягають біологічному очищенню для остаточної очистки стоків від органічної речовини. Біологічне очищення здійснюється в біофільтрах, в аеротенках, в біотенках тощо.
Информация о работе Методи очистки стічних вод від целюлозо – паперового виробництва