Надзвичайні ситуації природного характеру: сильні вітри, шквали, смерчі

 

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської  справи Національного банку України»

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Цивільний захист»

на тему: «Надзвичайні ситуації природного характеру: сильні вітри, шквали, смерчі»

 

 

 

Виконала студентка 5 курсу

групи МБС-22

Марченко Т.В.

 

Перевірила:

ас. Мірошниченко Г. О.

 

 

 

 

 

 

Суми – 2012

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…..................................................................................................................3

1. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ  ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ………………4

2. СИЛЬНІ ВІТРИ, ШКВАЛИ, СМЕРЧІ………………………………………..9

3. ДІЇ ПІД ЧАС ТА  ПІСЛЯ ВИНИКНЕННЯ СТИХІЙНОГО  ЛИХА………..14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..18

 

ВСТУП

 

 

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої  власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних  лих спричиняють повені (40%), на другому місці − тропічні циклони (20% ), на третьому і четвертому місцях (по 15%) − землетруси та посухи.

Але в той же час заслуговують на значну увагу такі стихійні лиха, як сильні вітри, шквали та смерчі. І  хоча вони і не входять до четвірки найбільш збиткових стихійних лих, але все ж таки несуть в собі небезпеку не лише для майна, але і людського життя.

Щороку надзвичайні ситуації природного характеру забирають  життя багатьох людей. Саме цей факт і свідчить про актуальність даної  реферативної роботи. Кожна людина повинна знати що її очікує і як вона повинна діяти при виникненні того чи іншого стихійного лиха.

 

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

 

 

Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

В Україні щороку виникає  від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження.

Стихійні лиха − це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об'єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії й катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів. Тільки за останні 20 років вони забрали  життя більше трьох мільйонів  чоловік. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої  планети потерпіли від стихійних лих. Для ліквідації їх наслідків залучаються сили і засоби цивільного захисту, часто значна частина населення і військові формування, а на відповідні роботи витрачаються багато сил і великі матеріальні кошти.

Кожне стихійне лихо має  свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості − це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

Знаючи характер стихійних  лих, причини їх виникнення, можна  завчасно вжити заходів і тим  самим запобігти деяким з них  або значно зменшити їх руйнівний  вплив, спланувати правильні дії  населення для проведення рятувальних  робіт.

Велике значення має проведення профілактичних робіт з метою запобігання збиткам від стихії або зменшення їх. Важливо своєчасно провести роботи, спрямовані на локалізацію стихійного лиха, щоб зменшити зони руйнувань, скоротити до мінімуму збитки і своєчасно надати допомогу потерпілим.

Меншими будуть втрати людей, матеріальні збитки, більш ефективними  заходи ліквідації наслідків стихійних  лих при високій організованості, обґрунтованості, завчасному плануванні та оперативному виконанні заходів  державними органами, силами цивільної  оборони разом з населенням, яке  повинно знати, як поводитися у надзвичайних ситуаціях, виявляючи організованість, дисципліну і морально-психологічну стійкість.

Населення має бути готовим до надзвичайних ситуацій, брати грамотну, активну участь у ліквідації наслідків стихійних лих, виробничих аварій і катастроф.

В Україні найчастіше спостерігаються  такі надзвичайні ситуації природного походження:

− небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні різного походження;

− небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;

− небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод;

− природні пожежі лісових та торф'яних масивів;

− масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин [4].

Протягом 9 місяців 2012 року виникло 60 НС природного характеру, що практично  не відрізняється (на 3,2% менше) від показників кількості НС (62 НС) за аналогічний період 2011 року. При цьому, збільшилася кількість НС пов'язаних з пожежами в природних екосистемах, метеорологічних НС, натомість кількість медико-біологічних НС зменшилася. Також зменшилася кількість геологічних НС. Кількість гідрологічних НС за 9 місяців 2012 року порівняно з відповідним періодом 2011 року залишилася незмінною.

За видами надзвичайні  ситуації розподілилися наступним  чином:

НС, пов'язані з отруєнням людей − 17;

метеорологічні НС − 15;

НС, пов'язані з пожежами в природних екосистемах − 13;

НС, пов'язані з інфекційним захворюванням людей − 8;

НС, пов'язані з інфекційними захворюваннями с/г тварин − 4;

гідрологічні НС− 2;

геологічні НС − 1.

За попередніми даними протягом 9 місяців 2012 року надзвичайними  ситуаціями природного характеру було завдано збитків на суму близько 133 млн. гривень, що в 2,5 рази більше, ніж у відповідному періоді 2011 року.

Внаслідок НС природного характеру  протягом 9 місяців 2012 року загинуло 35 осіб, у тому числі 4 дитини, постраждало − 306 осіб, в тому числі 66 дітей. У порівнянні з аналогічним періодом 2011 року кількість загиблих майже не змінилася (зменшилася на 1 особу), а кількість постраждалих зменшилася на 47,7%.

За статистичними даними протягом 9 місяців 2012 року найбільша  кількість НС природного характеру  виникала у Львівській (9 НС), Донецькій (8 НС), Херсонській (7 НС) областях, в  АР Крим (6 НС), Черкаській (5 НС) та по 4 НС у Луганській, Миколаївській і  Одеській областях. У Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській областях НС природного характеру не спостерігалися, у решті областей зареєстровано від 1 до 3 надзвичайних ситуацій.

Найбільших збитків завдано  метеорологічними та гідрологічними НС у м. Севастополі (28,07 млн. грн.), Полтавській (19,77 млн. грн.), Черкаській (14,12 млн. грн.) областях та в АР Крим (16,79 млн. грн.).

Найбільша кількість загиблих спостерігалася у Луганській (6 осіб), Донецькій, Київській, Полтавській (по 5 осіб), постраждалих - у Львівській (122 особи), Житомирській (50 осіб), Київській (42 особи) областях (мал. 4).

Гідрометеорологічні умови  січня-вересня 2012 року характери-зувалися негативним впливом як короткочасної  дії, так і тривалими процесами  несприятливих умов. Особливість  їх полягала у виникненні небезпечних  та стихійних погодних явищ, які  не завжди досягали рівня НС, але шляхом комплексної дії (насамперед протягом тривалого часу) негативно впливали на життєдіяльність людей та функціонування госпо-дарського комплексу України.

Комплексний вплив погодних умов став причиною 3 гідро-метеорологічних  НС регіонального рівня:

сильні опади із сильним  вітром (до 34 м/с) та хуртовинами у  поєднанні з без-перервним хвилюван-ням  моря призвели до виникнення гідро-логічної надзвичайної ситуації регіонального  рівня 7-8 лютого на Південному узбережжі Криму (руйнування набережних вулиць, пляжів, берегових та берегоукріплювальних споруд);

у травні 2012 року у м. Рені Одеської області зливовий дощ спричинив  підтоплення насосної станції КП "Реніводоканал" та будинків, пошкодження сільськогосподарських культур на загальній площі понад 1,9 тис. га. У період відновлення функціонування станції на 4 доби припинялась централізована подача води понад 12 тис. споживачів;

у червні метеорологічна НС охопила Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Рівненську та Чернігівську області. Внаслідок  гроз, злив, граду та шквалів спостерігались комплексні ускладнення: відключення  електроенергії, порушення зв'язку, пошкодження житлових та комунальних  будівель, закладів освіти, загибель та пошкодження посівів сільськогосподарських культур, розмиви доріг, призупинення руху авто- та залізничного транспорту, зафіксовано випадки загибелі та травмування людей, були поламані, а подекуди викорчувані дерева.

Мінливі погодні умови  стали головним чинником виникнення 14 гідрометеорологічних НС місцевого  та об'єктового рівнів, що тричі виникали на території Миколаївської області, двічі в АР Крим, Харківській, Херсонській  та Черкаській областях, по одній НС зареєстровано у Вінницькій, Донецькій, Київській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській областях та у містах Київ та Севастополь. Слід зазначити, що 5 НС виникло у червні 2012 року.

Весняне водопілля на річках країни проходило переважно без негативних наслідків. Низькі заплавні території підтоплювались практично у басейнах всіх річок, що не становило загрози для господарства та населення.

З кінця квітня відбувалось  швидке наростання показника пожежної небезпеки до третього та четвертого класів в південному, східному регіонах, місцями в центральних областях. Наслідком температурного режиму стало виникнення 13 НС, пов'язаних із пожежами в природних екосистемах.

У звітному періоді виникла 1 геологічна НС (об'єктового рівня), що пов'язана з активізацію зсувів у травні 2012 року на території смт Форос у м. Ялті, внаслідок чого сталася деформація будівель, а також порушено цілісність берегоукріплювальних споруд та інженерних мереж. Вартість проведення першочергових робіт склала близько 30 млн. гривень.

Протягом 9 місяців 2012 виникло 29 медико-біологічних НС, що на 32,6% менше  порівняно з відповідним періодом 2011 року.

У звітному періоді виникло 8 НС, пов'язаних із інфекційною захворюваністю людей, внаслідок яких постраждало 110 осіб, у тому числі 31 дитина [2].

 

СИЛЬНІ ВІТРИ, ШКВАЛИ, СМЕРЧІ

 

 

Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке може статися  в будь-яку пору року, але найчастіше — у серпні і вересні. Синоптики  відносять їх до надзвичайних подій  із помірною швидкістю поширення, тому найчастіше вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних  вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях[2].

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призводить до затоплень місцевості.

Вітри — це так звані  «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів  і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних об­ластей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Таким чином, вітер — це один з найважливіших компонентів  жит­тя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від баг­тьох стихій.

Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу  для вимірювання вітрів (рис. 1). Він розподілив вітри за­лежно від швидкості переміщення повітряних мас. Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Шторми найнебезпечніші  на морських узбережжях та в гирлах ве­ликих річок, шторм жене величезні  хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі  заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

 

Рисунок 1 − Шкала вітрів (за Бофортом)

 

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це − ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Суть усіх явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон − це велетенські віхоли нашої планети. Американські вчені підрахували, що енергії урагану вистачило б, щоб на цілих п'ять місяців забезпечити всю Західну Європу електроенергією. Щорічно на земній кулі виникає та повністю розвивається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.